Анотація до роботи:

Пісоцький О.М. Профілактика та лікування вторинної панкреатичної інфекції при хірургічному лікуванні хворих на тяжкий гострий панкреатит (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – Хірургія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.

Дисертація присвячена питанням поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на тяжкий гострий панкреатит шляхом розробки комплексу лікувальних заходів, спрямованих на профілактику й ефективне лікування вторинної панкреатичної інфекції з урахуванням виявлених механізмів її розвитку. Ретроспективні й проспективні дослідження, які проведені у 134 хворих, дозволили встановити найбільш значимі показники для прогнозу розвитку вторинної панкреатичної та септичної поліорганної недостатності. Встановлено строки та характер змін макрофагів легень, печінки та кишечнику при гострому експериментальному панкреатиті у щурів, що дає можливість встановити етапність розвитку поліорганних порушень. Визначено типи імунних порушень та роль системи HLA I і II класу в генетичному контролі імунної відповіді, рівень експресії поверхневих рецепторів моноцитів та молекул адгезії у хворих на асептичний та інфікований панкреонекроз, що обумовлює направленість імуномоделюючої терапії на етапах лікування хворих. Розроблені індивідуалізований лікувально-тактичний підхід та нові способи хірургічного лікування дозволили знизити вірогідність розвитку вторинної панкреатичної інфекції на 17,1% і післяопераційну летальність при її розвитку у 1,8 рази.

У роботі представлені теоретичне обґрунтування і практичне рішення актуальної задачі поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на важкий гострий панкреатит шляхом розробки комплексу лікувальних заходів, спрямованих на профілактику й ефективне лікування вторинної панкреатичної інфекції з урахуванням виявлених механізмів її розвитку.

1. Запропонована схема трьохетапної діагностики, що включає оцінку тяжкості стану хворого, діагностику етіологичної форми захворювання, визначення масштабу ушкодження підшлункової залози, органів і тканин, що її оточують, а також характеру перебігу патологічного процесу (асептичний чи інфікований некроз), дозволяє індивідуалізувати лікувально-тактичний підхід, спрямований на профілактику розвитку й ефективне хірургічне лікування вторинної панкреатичної інфекції.

2. Найбільш прогностично значимими показниками при розвитку вторинної панкреатичної інфекції у хворих з важким ГП є динаміка змін рівня IL-8 (>140 пкг/мл) і С-реактивного білка (>150 мг/мл), чутливість яких відповідно складає 91,8% і 80,9% на 10-21-й день від початку захворювання. Рівень IL-8 сильно корелює не тільки з розвитком інфікованого панкреонекрозу, але і з високою імовірністю виникнення септичної поліорганної недостатності, плин якої виявляється постійним підвищенням концентрації цього цитокіна з другого тижня плину ГП (чутливість 93,8%).

3. Найбільш виражені ультраструктурні зміни макрофагів при експериментальному панкреонекрозі у щурів відзначаються в легенях, активація яких спостерігається вже через 2-6 годин після індукції захворювання, а приблизно через 12 годин починають з'являтися осередкові деструкції мітохондрій й мембран гранулярної ендоплазматичної мережі альвеолярних макрофагів, що погіршується через 24 години після індукції захворювання. При цьому в макрофагах кишечнику і печінки щурів подібні порушення настають тільки через 12-24 години, у них спостерігається зрив активності метаболічних внутрішньоклітинних процесів з розвитком дистрофічних і деструктивних процесів із збереженням частиною макрофагів своєї активності.

4. У 67,7% хворих на асептичний і в 69,9% на інфікований панкреонекроз переважає комбінований тип імунних порушень з розвитком метаболічної гіперактивності у ранні терміни захворювання у більшості хворих і виснаженні специфічних і неспецифічних факторів резистентності організму при розвитку вторинної панкреатичної інфекції, що обумовлює направленість імуномоделюючої терапії.

5. Виявлено взаємозв'язок між природою мембранотропних цитотоксичних факторів і поліморфізмом лейкоцитарних антигенів HLA DR: 47,1% хворих на асептичний панкреонекроз є носіями HLA-DR1, що асоціюється з нормальною фагоцитарною активністю нейтрофілів у 85,3% хворих та розвитком метаболічної гіперактивності із збільшенням експресії поверхневих рецепторів моноцитів (HLA DR+) у більшості хворих у ранні терміни захворювання; 51,2% хворих на інфікований панкреонекроз є носіями HLA-DR2, у них відзначається висока супресивна активність Т-лімфоцитів, виражене зниження рівня фагоцитарної активності нейтрофілів, зниження експресії поверхневих рецепторів моноцитів (HLA DR+) і висока експресія поверхневих рецепторів молекул аберантної адгезії (ICAM –1, ICAM-3) на тлі більш високої концентрації IL-8 у сироватці крові у порівнянні з хворими на асептичний панкреонекроз.

6. Використання мініінвазивних ендоскопічних втручань і деескалаційний підхід до вибору стартового режиму системної антибактеріальної профілактики й терапії у хворих на тяжкий гострий панкреатит дозволяє домогтися найбільш сприятливих результатів лікування. Розроблені способи хірургічного лікування вторинної панкреатичної інфекції дозволяють не тільки здійснювати адекватну декомпресію й санацію заочеревинної клітковини при великомасштабному інфікованому панкреонекрозі, але і пневмопресію залишкових порожнин з проведенням етапних ендоскопічних некрсеквестректомій при абсцесах підшлункової залози.

7. Розроблений індивідуалізований лікувально-тактичний підхід до лікування хворих на важкий гострий панкреатит дозволив знизити летальність при асептичному панкреонекрозі з 34,8% до 20,6%, вірогідність розвитку вторинної панкреатичної інфекції - на 17,1% і післяопераційну летальність при її розвитку - у 1,8 рази.

Публікації автора:

1. Острый панкреатит : Патофизиология и лечение //Бойко В.В., Криворучко И.А., Шевченко Р.С., Смачило Р.М., Песоцкий О.Н. //Харьков: Торнадо, 2002. – 288 с.

2. Криворучко И.А., Бойко В.В., Зайцев А.Е., Песоцкий О.Н. Прогностические факторы вторичной панкреатической инфекции при тяжелом остром панкреатите // Харківська хірургічна школа. – 2002. – № 3 (4). – С. 84-90.

3. Криворучко И.А., Бойко В.В., Песоцкий О.Н., Шевченко Р.С., Климова Е.М., Дроздова Л.А. Роль иммунных нарушений в формировании локальных и системных осложнений при тяжелом остром панкератите// Клін. хірургія.–2003.–№ 2.– С. 20-24.

4. Криворучко І.А., Бойко В.В., Пісоцький О.М. Антибактеріальна профілактика й терапія панкреонекроза// Вісник морської медицини.–2003.–№2.– С. 197-201.

5. Криворучко И. А., Бойко В.В., Смачило Р.М., Песоцкий О.Н. Патофизиологические механизмы возникновения местных и системных осложнений острого панкреатита // Клін. хірургія. – 2003. – № 3. – С. 58-62.

6. Криворучко И.А., Бойко В.В., Тищенко А.М., Смачило Р.М., Песоцкий О.Н. Эволюция взглядов на лечение панкреонекроза
за последние 30 лет // Клін. хірургія. – 2003. – № 1.– С. 23

7. Бойко В.В., Криворучко И.А., Тищенко А.М., Сариан И.В., Смачило Р.М., Малоштан А.В., Песоцкий О.Н. Принципы лечения острого билиарного панкреатита //7-й Московский международный конгресс по эндоскопической хирургии. – Москва, 2003. – 49-51.