Анотація до роботи:

Баштова Н.В. Профілактика та лікування післяпологового метроендометриту з використанням у комплексній терапії метода біорезонансної стимуляції матки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003р.

Представлена робота присвячена зниженню частоти гнійно-запальних ускладнень та їх лікуванню у породіль в післяпологовому періоді. На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження розроблені ранні діагностичні та прогностичні критерії розвитку ендометриту. Запропонований засіб профілактики і лікування його з застосуванням хірургічної санації порожнини матки під час гістероскопії та біорезонансної вібромеханічної стимуляції матки. Впровадження розробленого комплексу лікувально-діагностичних і профілактичних заходів післяпологового ендометриту в акушерських стаціонарах в групах ризику дозволило знизити частоту даної патології, скоротити тривалість перебування породіль в стаціонарі.

В дисертації на підставі вивчення особливостей скоротливої діяльності та кровообігу матки, процесу регенерації ендометрія, стану мікробіоценозу статевих шляхів у здорових та хворих на ендометрит породіль наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі сучасного акушерства - розроблені та впроваджені в практику нові заходи профілактики та лікування післяпологового ендометриту з використанням у комплексній терапії методу біорезонансної стимуляції матки.

1. Встановлено, що виникнення післяпологового ендометриту пов’язане у більшості випадків з патологічним субстратом у порожнині матки, а саме у 26,7% випадків залишків плацентарної тканини, у 23,3% - залишків оболонок, у 53,3% - некротизованої децидуальної тканини з вогнищем запальної інфільтрації, що створює умови для контамінації мікрофлори, порушення механізмів саногенезу матки та її дренажної функції.

2. Діагностику післяпологового ендометриту при перших ознаках захворювання доцільно проводити на підставі даних гістероскопії порожнини матки та цитологічного і гістологічного дослідження метробіоптату, а також ультразвукової гістероскопії та доплерометрії маткового кровообігу.

3. Хірургічне видалення з порожнини матки обмертвілих тканин під контролем гістероскопії при перших ознаках маткової інфекції створює найкращі умови для оптимального перебігу загоювання ранової поверхні матки, відтоку лохій, деконтамінації ранової мікрофлори, зниження загальної інтоксикації організму мікробними токсинами і продуктами розпаду тканин в осередку запалення.

4. Біорезонансна стимуляція матки у породіль, хворих на ендометрит, у поєднані з хірургічною санацією порожнини матки поліпшує скоротливу і дренажну функцію матки, нормалізує її кровообіг, скорочує строки лікування у 1,7 рази та зменшує частоту генералізації інфекційного процесу у 2,5 рази. Застосування біорезонансної стимуляції матки у жінок групи ризику по виникненню метроендометриту є ефективним фізіотерапевтичним засобом профілактики загрози розвитку післяпологового ендометриту.

5. Об’єктивним критерієм ефективності лікувальних заходів при гнійно-запальних ускладненнях пуерперія є дослідження маткового кровообігу.

6. Біорезонансна стимуляція матки сприяє більш швидкій регресії патологічного процесу і є ефективним методом, який не потребує додаткових коштів та персоналу і може бути використаний у будь-якому родопомічному закладі. Все це дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в акушерську практику.

Публікації автора:

1. Потапов В.О., Баштова Н.В. Ефективність хірургічної санації порожнини матки та біорезонансної стимуляції у комплексній терапії післяпологового ендометриту // Медичні перспективи. - 2001. - Том 6, №4. - С.83-87.

2. Воронін К.В., Потапов В.О., Баштова Н.В., Пономаренко І.А. Вплив гестаційного пієлонефриту на виникнення післяпологового метро-ендометриту // Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Том 4. № 1. - С.29-31.

3. Потапов В.О., Баштова Н.В., Колобова О.В., Грінченко Т.М. Використання антимикробного препарату бетадин у комплексній терапії післяпологового ендометрита // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №3. - С.103-105.

4. Потапов В.О., Воронін К.В., Пономаренко І.А., Баштова Н.В., Сідельковська В.Я. Вплив медико-соціальних факторів на перебіг гестаційного пієлонефриту та його ускладнень // Медичні перспективи. - 1999. - №2. - С.56-58.

5. Баштовая Н.В., Кривой В.А., Сирокваша Е.А., Правосудович А.Н., Польщиков П.И. Корреляция лабораторных и клинических критериев в прогнозировании послеродового эндометрита // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К, 2000. -С.389-391.

6. Потапов В.О., Баштова Н.В., Воронін К.В. Пономаренко І.А. Прогнозування перебігу вагітності та пологів у хворих на пієлонефрит // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 1999. - № 1. - С. 51-55.

7. Пономаренко І.А., Потапов В.О., Воронін К.В., Баштова Н.В. Прогнозування інфекування плоду у жінок з пієлонефритом // Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии: Тезисы доклаов ІІ Международного конгресса. – Донецк. - 1999. - Т.2.

8. Пономаренко И.А., Воронин К.В., Потапов В.А., Пономаренко О.Р., Сидельковская В.Я., Баштовая H.В. Значение допплерометрии почечного кровотока при гестационном пиелонефрите // Актуальнi питання морфологiї i клiнiчної медицини. Наукові праці мiжрегiональноїнауково-практичної конференцiї: Тез. докл. конф. – Днiпропетровськ. - 1998. -С.33-39.