Борова Оксана Євгенівна. Профілактика та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту (клініко-експериментальне дослідження) : дис... д-ра мед. наук: 14.01.09 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. — Л., 2007. — 350арк. — Бібліогр.: арк. 310-350.
Анотація до роботи:
Борова О.Є. “Профілактика та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту” (клініко-експериментальне дослідження).- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.09 – дитяча хірургія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2007.
В результаті проведених клініко-експериментальних досліджень та всебічному вивченні механізмів розвитку ПОГСУ у 655 новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту в післяопераційному періоді у 239 дітей розвинулись гнійно-септичні ускладнення (36,48%). Найчастіше, у 117 (48,95%) випадків, виникнення ПОГСУ зареєстровано в групі новонароджених. Причинами різних видів ПОГСУ були: у віковій групі 0 – 1 міс. інфекція органу відмічена у 62 дітей (53%), у віковій групі 1міс. – 1 рік (66 дітей) причиною розвитку абдомінальних гнійних ускладнень у 2 (3,03%) дітей була кишкова непрохідність з множинними некрозами та перфораціями, у 23 (34,84%) розвинулась інфекція в ділянці післяопераційної рани, у 17 (25,76%) – інфекція кров’яного русла, у 9 (13,64%) – ШВЛ-залежна пневмонія, у 15 (22,73%) – сепсис з поліорганною дисфункцією. В групі дітей від одного року до трьох років ПОГСУ (23,43%) найчастіше зареєстровані у вигляді інфекції кров’яного русла (33,93%) та ШВЛ-залежної пневмонії (19,64%).
Вибір тактики операційного втручання при атрезії стравоходу є строго індивідуальним. Показами для прямого анастомозу у новонароджених дітей є відсутність аспіраційної пневмонії, малий діастаз між сегментами (до 2 см), маса тіла новонародженого більше 1800 г, відсутність важкої супутньої патології. Показами до етапного лікування є наявна супутня патологія, виражена дихальна недостатність, діастаз між сегментами більше 2 см, недостатній розвиток м’язового шару сегментів, незрілість та недоношеність дитини. Післяопераційна летальність становила 6,2%. Резервом зниження летальності при АС є 100% антенатальна діагностика цієї вади, створення перинатальних центрів з реанімацією новонароджених та організація умов транспортування відповідно до потреб даної категорії хворих дітей.
При природженій кишковій непрохідності найменш травматичні та найбільш ефективні методи операційного лікування є дуоденоєюноанастомоз на короткій петлі, дуодено-дуоденостомія, розділення ембріональних тяжів, висічення мембрани 12-палої кишки, повернення кишківника у положення нормальної незакінченої ротації, анастомоз кінець-в-кінець, інвагінаційний тонко-товстокишковий анастомоз кінець-в-бік, накладання кишкових стом. Раннє виявлення вад розвитку кишківника дозволяє запобігти важким ускладненням та зниження летальності до 11,26%.
Операцією вибору при гастрошизісі є первинна чи відтермінована пластика передньої черевної стінки з проведенням моніторингу внутрішньочеревного тиску. При високому ступені вісцеро-абдомінальної диспропорції ефективні етапні операції з використанням синтетичних матеріалів, що дозволяють суттєво знизити післяопераційну летальність до 12,3% – 16,7%. Травматичні маніпуляції з кишківником призводять до ускладнень в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді. У немовлят, оперованих з приводу гастрошизісу відмічений високий відсоток розвитку ПОГСУ – 75,0%, зумовлених розвитком ШВЛ-залежної пневмонії у 27,78%, інфекції органу у 25%, сепсису з поліорганною дисфункцією у 19,44% дітей.
При лікуванні хвороби Гіршпрунга ПОГСУ відмічені у 45,8%, серед яких переважали інфекції кров’яного русла – 31,66% та інфекція в ділянці післяопераційної рани – 30%. Шляхом зниження ПОГСУ є виконання одним етапом радикальної операції за методикою Soave-Boley. У дітей з важким перебігом ХГ (перфорація кишки, ентероколіт, значна дилятація кишки, гіпотрофія, важка анемія) корекцію вади слід проводити двома етапами з виконанням колостомії на перехідну зону аґанґліозу під час першого етапу та радикальної операції другим етапом. Оптимальною операцією при хворобі Гіршпрунга у дітей раннього віку та новонароджених ми вважаємо проведення корекції природженої вади за методикою Soave-Boley з накладанням первинного колоректального анастомозу в модифікації клініки НІІ ПАГ м. Київ.
Проведено 18 лапароскопій дітям раннього віку, із них 7 у новонароджених дітей. Ускладнень не спостерігали. Наявність необхідного обладнання, кваліфікованого медичного персоналу, а також здобування досвіду в лапароскопії новонароджених та грудних дітей є об’єктивною можливістю широкого впровадження малоінвазивних методів лікування в практику неонатальної хірургії з метою покращення показників лікування, зменшення важких післяопераційних інфекційних ускладнень та зниження летальності дітей в ранньому віці.
Застосування АБП та раціональної АБТ у новонароджених та дітей раннього віку дозволило знизити ПОГСУ з 71,5% до 48,7%, зменшити летальність на 15%, тривалість перебування в стаціонарі на 4±0,5 доби. Для проведення емпіричної АБТ доцільним є призначення антибіотиків широкого спектру дії до моменту верифікації збудника та подальше призначення раціональної АБТ.
У новонароджених з природженими вадами травного тракту в ранньому післяопераційному періоді при відсутності чи недостатній кількості грудного молока застосовували ранню нутрітивну підтримку. Раннє ентеральне харчування на 40 % скорочувало термін лікування дітей в реанімаційному відділенні, в 1,6 раз тривалість перебування немовлят у лікарні, є економічно вигіднішим, ніж парентеральне харчування.
Ентеросорбція призводить до значного покращення перебігу раннього післяопераційного періоду, зниження кількості післяопераційних інфекційних ускладнень, хоча виникнення ПОГСУ спостерігалось в обох групах з однаковою частотою відповідно 49,65% та 50,34% випадків. Використання ентеросорбції знижує частоту виникнення інфекції органу на 10,48%, інфекції в ділянці післяопераційної рани на 7,22%, розвиток сепсису з поліорганною дисфункцією на 4,32%.
Експериментальні дослідження на 56 тваринах свідчать про те, що застосування інтраопераційної сорбційної детоксикації під час санації черевної порожнини є ефективним методом в лікуванні розлитих перитонітів, доводять фізіологічність методу, нешкідливий вплив сорбенту на органи черевної порожнини, високий поглинаючий ефект розчину ентеросгелю на перитонеальний ексудат.
Доведено, що тільки комплексна етіопатогенетична оцінка всіх ланок патологічного процесу, раціональний вибір хірургічного втручання, оптимізація деяких напрямків етіологічної, патогенетичної та посиндромної терапії, делікатної хірургічної техніки, педантичного гемостазу, якісного шовного матеріалу та повноцінного післяопераційного лікування і догляду за пацієнтами, зокрема застосування найсучасніших режимів АБП, своєчасної та раціональної антибіотикотерапії, постійнодіючого контролю внутрішньолікарняної флори, визнаних методик асептики й антисептики, ранньої нутрітивної підтримки, ефективних методів детоксикації, дозволить попередити розвиток гнійно-септичних ускладнень і покращити результати лікування останніх у немовлят та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту.
В науковій клініко-експериментальній роботі вирішена актуальна медико-соціальна проблема профілактики, діагностики та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту в результаті чого суттєво зменшилась кількість ускладнень та летальність пацієнтів.
У новонароджених та дітей раннього віку (655) з природженими вадами травного тракту в післяопераційному періоді гнійно-септичні ускладнення розвинулись у 239 (36,48%) дітей. Найчастіше серед всіх видів ПОГСУ спостерігалась інфекція органу (29,71%) спричинена виразково-некротичним ентероколітом, перитонітом, гангренозно-перфоративним дивертикулітом, кишковою непрохідністю з некрозом та розвитком сепсису.
Серед досліджуваних груп найвища частота розвитку ПОГСУ (48,95%). спостерігалась у групі новонароджених дітей. В даній віковій групі серед всіх видів ПОГСУ переважала інфекція органу (53%) спричинена в основному виразково-некротичним ентероколітом, гангренозно-перфоративним дивертикулітом, перитонітом, внутрішньоутробним інфікуванням.
У віковій групі дітей від одного місяця до року ПОГСУ відмічені у 27,62%. Інфекція в ділянці післяопераційної рани зустрічалась у 34,84%, інфекції кров’яного русла в 25,76%, сепсис з поліорганною дисфункцією у 22,73%.
У дітей віком від одного року до трьох років ПОГСУ (23,43%) найчастіше зареєстровані у вигляді інфекції кров’яного русла (33,93%) та ШВЛ-залежної пневмонії (19,64%).
При атрезії стравоходу серед всіх видів ПОГСУ переважала ШВЛ-залежна пневмонія (36,16%). Резервом зниження ПОГСУ та летальності (6,2-10,14%) вважаємо 100% антенатальну діагностику цієї вади, створення перинатальних центрів з реанімацією новонароджених та організація умов транспортування відповідно до потреб даної категорії хворих дітей, вибір оптимальної хірургічної тактики з врахуванням морфофункціональних особливостей, загального стану та наявністю супутньої патології (Waterston).
При аналізі післяопераційних інфекційних ускладнень у 96 (67,6%) дітей, оперованих з приводу природженої високої кишкової непрохідності інфекція органу виявлена у 44, ранові інфекції у 23, сепсис – 18. Найменш травматичні та найбільш ефективні методи операційного лікування є дуоденоєюноанастомоз на короткій петлі, дуодено-дуоденостомія, розділення ембріональних тяжів, висічення мембрани дванадцятипалої кишки, повернення кишківника у положення нормальної незакінченої ротації, анастомоз кінець-в-кінець, інвагінаційний тонко-товстокишковий анастомоз кінець-в-бік, накладання кишкових стом. Раннє виявлення вад розвитку кишківника дозволяє запобігти важким ускладненням. Застосування перелічених методів корекції дозволило знизити летальність в даній групі пацієнтів до 11,26%.
У немовлят, оперованих з приводу гастрошизісу відмічений високий відсоток розвитку ПОГСУ – 75,0%, зумовлених розвитком ШВЛ-залежної пневмонії у 27,78%, інфекції органу у 25%, сепсису з поліорганною дисфункцією у 19,44% дітей. Адекватне ведення хворих з гастрошизісом включає комплекс заходів в пологовому будинку, комфортне транспортування, передопераційну підготовку. Операцією вибору є первинна чи відтермінована пластика передньої черевної стінки з проведенням моніторингу внутрішньочеревного тиску. При високому ступені вісцеро-абдомінальної диспропорції ефективні етапні операції з використанням синтетичних матеріалів, що дозволило суттєво знизити післяопераційну летальність з 90% до 12,3%.
При лікуванні хвороби Гіршпрунга ПОГСУ відмічені у 45,8%, серед яких переважали інфекції кров’яного русла – 31,66% та інфекція в ділянці післяопераційної рани – 30%. Шляхом зниження ПОГСУ є виконання одним етапом радикальної операції за методикою Soave-Boley. У дітей з важким перебігом ХГ (перфорація кишки, ентероколіт, значна дилятація кишки, гіпотрофія, важка анемія) корекцію вади слід проводити двома етапами з виконанням колостомії на перехідну зону аґангліозу під час першого етапу та радикальної операції другим етапом. Оптимальною операцією при хворобі Гіршпрунга у дітей раннього віку та новонароджених ми вважаємо проведення корекції природженої вади за методикою Soave-Boley з накладанням первинного колоректального анастомозу в модифікації клініки НІІ ПАГ м. Київ.
З метою покращення ефективності лікування, зменшення важких післяопераційних інфекційних ускладнень, зниження летальності новонароджених та дітей раннього віку нами проведено 18 лапароскопічних втручань. Летальності і ПОГСУ не спостерігалось. Наявність необхідного обладнання, кваліфікованого медичного персоналу, а також здобування досвіду в лапароскопії новонароджених та грудних дітей є об’єктивною можливістю широкого впровадження малоінвазивних методів в практику неонатальної хірургії.
Застосування АБП та раціональної АБТ у новонароджених та дітей раннього віку дозволило знизити ПОГСУ з 71,5% до 48,7%, зменшити летальність на 15%, тривалість перебування в стаціонарі на 4±0,5 (р<0,5) доби. Для проведення емпіричної АБТ доцільним є призначення антибіотиків широкого спектру дії до моменту верифікації збудника. Подальше прицільне призначення раціональної АБТ – ванкоміцин, Цеф ІV (максипім Амін ІІІ (анікін), ФХ (цифран, занозин), карбопенеми, монобактами, а при розвитку сепсису з поліорганною дисфункцією – монотерапія Цеф ІV (максипім), імепенем.
Нутрітивна підтримка (парентеральне та ентеральне харчування) в ранньому післяопераційному періоді призводить до значного зменшення ознак інтоксикації, покращення загального стану дітей. Зокрема, терміни відновлення моторно-евакуаційної функції кишківника скорочуються до 2,3±0,32% (р<0,5), збільшується приріст маси тіла, розмір його приблизно однаковий – 5,81 ± 1,29 і 5,70 ± 1,20% ( р>0,5 ) маси тіла при народженні, хоча достовірної відмінності у пацієнтів обох груп нами не виявлено. Застосування раннього ентерального харчування на 40% скорочує термін лікування дітей в реанімаційному відділенні – 7,90 ± 0,85 та 11,06 ± 1,19 діб ( р<0,05 ) відповідно у дітей I-ї та II-ї досліджуваних груп. Впровадження раннього ентерального харчування в комплексі інтенсивної терапії в 1,6 раз (з 38,08±1,92 до 23,8±1,71, р<0,5) скоротило терміни перебування новонароджених у лікарні та є економічно вигіднішим, ніж парентеральне харчування.
Ентеросорбція, як метод детоксикації, призводить до значного покращення перебігу раннього післяопераційного періоду, зниження кількості післяопераційних інфекційних ускладнень. Виникнення ПОГСУ спостерігалось в обох групах з однаковою частотою, відповідно 49,65% та 50,34% випадків (p<0,5). Хоча, застосування ентеросорбції дозволило знизити частоту виникнення інфекції органу на 10,48%, інфекції в ділянці післяопераційної рани на 7,22%, розвиток сепсису з поліорганною дисфункцією на 4,32%. Тривалість важкого стану складала 4,9±1,3 дні ( р<0,05 ), а у хворих, яким застосовувалась дана методика детоксикації – 4,3±0,5 дні ( р<0,05 ).
Проведені експериментальні дослідження на 56 безпородних собаках свідчать про те, що застосування інтраопераційної сорбційної детоксикації, під час санації черевної порожнини є ефективним методом в лікуванні розлитих перитонітів. Найбільш оптимальним посередником при санації перитонеального ексудату під час оперативного втручання є застосування 5% розчину ентеросгелю з експозицією 5 – 10 хвилин. Використання 5% сорбенту на основі полівініл-піролідону, іммобілізованого антибіотиком та протеолітичними ферментами призводить до вагомого підвищення якості проведення механічного лаважу інфікованої черевної порожнини, зменшення інтоксикації та більш швидкому виведенню токсинів при розлитому перитоніті. Відмічалось зниження рівня середніх молекул до 0,286 ± 0,04 (0,348±0,12 до проведення лаважу), зменшення індексу лейкоцитарної інтоксикації з 4,27±0,17 до 2,43±0,7 та загальної протеолітичної активності. Експерементальні дослідження підтверджують детоксикаційну ефективність інтраопераційного сорбційного лаважу при гнійній інфекції абдомінальної порожнини.
Комплексна етіопатогенетична оцінка всіх ланок патологічного процесу, раціональний вибір хірургічного втручання, оптимізація напрямків етіологічної, патогенетичної та посиндромної терапії, оптимальна хірургічна техніка, ретельний гемостаз, якісний шовний матеріал та повноцінне післяопераційне лікування і догляд за пацієнтами, зокрема застосування патогенетично обгрунтованих режимів АБП, емпіричної та раціональної антибіотикотерапії, постійнодіючого контролю внутрішньолікарняної флори, визнаних методик асептики й антисептики, ранньої нутрітивної підтримки, ефективних методів детоксикації, дозволило попередити розвиток гнійно-септичних ускладнень і покращити результати лікування немовлят та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту.
Список робіт, опублікованих за темою дисертації.
Боровый Е.М., Бас В.М., Боровая О.Е. Инородные тела, оставленные после операций на органах брюшной полости // Клиническая хирургия. – 1975. – №6. – С.74-77.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровый Е.М., Бас В.М., Борова О.Е. Кровотечение из пупочной вены круглой связки печени // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. – 1976. – №6. – С.113-114.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровый Е.М., Борова О.Е. Гепатаргия на почве врожденной кисты общего желчного протока // Педиатрия. – 1978. – №4. – С.74-75.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровый Е.М., Бас В.М., Нестеренко Л.Н., Борова О.Е. Отдаленные результаты хирургического лечения осложненной язвенной болезни желудка и 12-перстной кишки у детей и подростков // Клиническая хирургия. – 1978. – №6. – С.70-71.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровый Е.М., Борова О.Е. Диагностика и лечение пилефлебита // Советская медицина. – 1979. – №3. – С.114-115.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Е. Применение внутривенного питания в комплексе интенсивной терапии у детей, оперированных по поводу острых хирургических заболеваний органов брюшной полости // Клиническая хирургия. – 1981. – №6. – С.30-33.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Е., Борова-Галай О.Е. Парентеральное питание детей после неотложных операций на органах брюшной полости // Клиническая хирургия. – 1988. – №6. – С.24-27.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження та лікування дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровый Е.М., Сидорчук И.В., Семенчук К.П., Борова О.Е., Денищук В.Ф., Пархоменко С.М. Эффективность парентерального питания и энтерального питания в комплексном лечении послеоперационных свищей пищеварительного канала // Клиническая хирургия. – 1991. – №8. – С.75-76.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровий Е.М., Денищук В.Ф., Сидорук І.В., Борова О.Є., Саковський А.М., Білоус П.С., Павлюк В.М., Галай О.О., Ридзак В.І. Деякі актуальні питання лікування нориць травного тракту // Тези доповідей ХVII з’їзду хірургів України. – Львів, 1994. – С.160.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Гроховський В.Й., Ковальський Р.Я., Николайчук Б.Я., Борова О.Є. Подвійна гастростома з фундоплікацією по Ніссену // Реєстр медикобіологічних і науково-технічних нововведень / МОЗ України. – Київ, 1994. – Вип.3. – № 77/3/4. – C.80-81.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровий Є.М., Денищук В.Ф., Саковський А.М., Семенюк Ю.С., Вовк С.В., Борова О.Є. Лікування ранніх та пізніх ускладнень ранової інфекції після втручання на органах черевної порожнини // Актуальні проблеми панкреатогепатобіліарної та судинної хірургії: Збірник робіт науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження академіка О.О. Шалімова. – К.: „Клінічна хірургія”, 1998. – С.16-17.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровий Е.М., Денищук В.Ф., Саковський А.М., Сидорук І.В., Семенюк Ю.С., Маслій Я.О., Маліков О.І., Борова О.Є., Вовк С.В. Лікування панкреонекрозу та його ускладнень в спеціалізованому центрі обласної лікарні // Актуальні проблеми панкреатогепатобіліарної та судинної хірургії: Збірник робіт науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження академіка О.О. Шалімова. – К.: „Клінічна хірургія”, 1998. – С.97-99.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровий Є.М., Борова О.Є. Хірургія магістральних позапечінкових жовчних шляхів (при деяких патологічних станах). – Т.: Укрмедкнига, 1998. – 53с.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Є. Парентеральне харчування дітей в невідкладній хірургії // Матеріали ХІХ з’їзду хірургів України. – Харків, 2000. – С.237-238.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Є., Микичак І.В., Децик М.В., Міщук В.Р., Ковальський Р.Я., Ленів О.М., Семенюк О.В., Ільїн А.С., Стасишин Р.О., Собко М.Б., Гижа Л.Ю., Гижа Б.І. Досвід лікування новонароджених з природженими вадами розвитку органів грудної клітки // Acta Medica Leopoliensia. – 2003. – V.9, Suplement №1. – С.9-12.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Міщук В., Стеник Р., Борова О., Микичак І., Захарусь М. Тактика антибактеріальної терапії інфекційних ускладнень після хірургічних втручань у новонароджених // Acta Medica Leopoliensia. – 2003. – V. 9, Suplement №1. – С.72-75.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Є., Микичак І.В., Опікан Н.М., Децик М.В., Кузик А.С., Захарусь М.Б., Підвербецька О.М. Сучасні аспекти лікування хірургічної інфекції у новонароджених та дітей раннього віку // Acta Medica Leopoliensia. – 2003. – Т. 9, №4. – С.23-26.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Гроховський В.Й., Борова О.Є., Микичак І.В., Поцюрко А.Р., Гримак І.Я., Гижа Б.І., Гижа Л.Ю. Досвід лікування дітей з природженим гідронефрозом // Acta Medica Leopoliensia. – 2003. – Т.9, №4. – С.38-39.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Чайковська Г.С., Бомк А.С., Волк І.С., Борова О.Є. Стан гомеостазу при сепсисі немовлят на фоні лікування біоенергетичними препаратами // Матеріали конгресу педіатрів України. – К., 2003. – С.248-249.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Є. Парентеральне харчування при невідкладних оперативних втручаннях на органах черевної порожнини у дітей. – Львів: Кварт, 2005. – 33с.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Боровий Є.М., Борова О.Є., Борова-Галай О.Є. Спогади з практичної хірургії: Збірник наукових праць. – Львів: Кварт, 2005. – 83с.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Є., Захарусь М.Б., Наконечний А.Й., Киричук А.А. Використання розчину ентеросорбенту для санації черевної порожнини у дітей раннього віку з перитонітом // Клінічна хірургія. – 2006. – №11-12. – С.8-9.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Є., Захарусь М.Б. Перитоніт новонароджених та дітей раннього віку: найбільш часті причини виникнення // Клінічна хірургія. – 2006. – №11-12. – С.8.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, хірургічної корекції патології, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Є., Міщук В.Р. Діти першого року життя – група ризику виникнення післяопераційних гнійно-септичних ускладнень // Хірургія дитячого віку. – 2006. – Т.3, №1. – С.19-24.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Борова О.Є., Наконечний А.Й., Лопадчак М.П., Гоменюк І.С., Осим Ф.М., Кульба С.В., Ковальський Р.Я., Ленів О.М. Наш досвід діагностики і лікування гострої деструктивної пневмонії у дітей // Матеріали V Українсько-Польської науково-практичної конференції присвяченої 100-річчю торакохірургії. – Львів-Вроцлав, 2006. – С.180-183.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
30. Борова О.Є., Горбатюк О.М., Міщук В.Р., Захарусь М.Б. Антибактеріальна терапія післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку // Вісник Вінницького національного університету. – 2007. – №11. – С.30-32.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
31. Борова О.Є., Ковальський Р.Я., Ленів О.М., Гижа Л.Ю., Гижа Б.І., Цюпка Б.В., Кунта Н.П., Кузик А.С. Шляхи зниження летальності у дітей з атрезією стравоходу // Вісник Вінницького національного університету. – 2007. – №11. – С.27-29.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
32. Borova O., Zakharus M., Dvorakevych A., Polishchuk O. Drug selection for antibacterial prophylaxis in the clinic of pediatric surgery // Eur. Surg. – 2007. – V.39, Supplement №25. – P.116.
Дисертантом зроблена добірка клінічного матеріалу, обробка і узагальнення результатів обстеження хворих дітей, сформульовані висновки та рекомендації.
