Желіба Микола Дмитрович. Профілактика та лікування післяопераційної ранової інфекції і гнійно- запальних захворювань м'яких тканин: Дис... д-ра мед. наук: 14.01.03 / Вінницький держ. медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2001. - 335 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 269-335.
Анотація до роботи:
Желіба М.Д. Профілактика та лікування післяопераційної ранової інфекції і гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, Київ, 2002 р.
Дисертаційну роботу присвячено питанням профілактики і лікування післяопераційної ранової інфекції та лікування гнійно-запальних процесів м’яких тканин. Мікробіологічні та клінічні дослідження показали високу протимікробну і лікувальну ефективність декаметоксину і препаратів на його основі. Виявлено взаємопотенцюючий ефект протимікробної дії декаметоксину і перекису водню. Висока адсорбційна здатність полісорбу відносно мікро- організмів дозволяє використовувати його в якості матриці для створення нових препаратів. Включення антибіотиків в еритроцитарні тіні значно покращує результати внутрішньоартеріальної антибіотикотерапії. Антисептич- на обробка шкіри операційного поля амосептом та застосування 3% розчину натрію хлориду для промивання операційної рани значно зменшують ризик розвитку нагноєння.
В дисертації приведені результати поглиблених лабораторних, експери- ментальних і клінічних досліджень та обґрунтування розробки нових методів профілактики післяопераційної ранової інфекції. Застосування нових, створених на основі антисептика декаметоксину і високодисперсного аморфного кремне- зему, лікарських засобів покращило результати оперативного лікування гнійно-запальних захворювань м'яких тканин.
Частота гнійно-запальних захворювань м’яких тканин залишається високою і не має тенденції до зниження. Хворі з гнійними процесами щорічно складають від 8,8% до 14% від загальної кількості хворих хірургічного стаціонару. В структурі хірургічної летальності у 40,1% померлих в хірургічному відділенні смерть в тій чи іншій мірі пов’язана з інфекцією. Основними збудниками гнійно-запальних процесів м’яких тканин залишаються стафілококи (61,3%), грамнегативні палички (18,9%) та їх асоціації (9,2%), які характеризуються високою стійкістю до антибіотиків.
В лікуванні гнійно-запальних захворювань головна роль належить хірургічній операції, яка потребує від хірурга високої кваліфікації. Некваліфіковано виконана первинна хірургічна обробка гнійного осередку, особливо в анатомічно складних ділянках, приводить до ускладненого перебігу запальних процесів і в 6,2% випадків потребує повторних оперативних втручань. Радикально виконана операція, адекватне дренування і раціональний підбір антибактеріальної терапії є запорукою успішного лікування гнійно-запальних захворювань.
Вітчизняний антисептик декаметоксин характеризується високою протимікробною активністю по відношенню до стафілококів, збудників анаеробної інфекції, грибів та інших мікроорганізмів і низькою по відношенню до сімейств Pseudomonas i Proteus внаслідок їх природної стійкості до катіонних детергентів. Введення до складу багатокомпонентних антисептиків на основі декаметоксину перекису водню посилює його протимікробну активність відносно Pseudomonas i Proteus у 16 разів внаслідок взаємопотенцюючої дії. Застосування декаметоксину для лікування гнійно-запальних осередків підвищує чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.
Порівняльними дослідженнями встановлена висока ефективність застосування декаметоксину і препаратів на його основі для лікування гнійних ран в І фазі. Багатокомпонентний антисептик палісан, завдяки широті протимікробної дії, може застосовуватися для обробки і лікування гнійних осередків незалежно від виду збудника і скорочує термін очищення від гнійно-некротичних мас на 2,6 доби.
Високодисперсний кремнезем забезпечує адсорбцію мікроорганізмів із водяного середовища до 109/мл мікробних тіл при концентрації препарату 13,2 мкг/мл незалежно від виду і патогенності мікроорганізмів, проте прямою антисептичною активністю він не володіє. Розроблені нові лікарські композиції на основі високодисперсного кремнезему проявляють адсорбуючу, пролонговану некролітичну та антисептичну дію. Застосування цих препаратів скорочує термін очищення рани від некротичних тканин, зменшує ранову інтоксикацію організму і сприяє елімінації мікроорганізмів із рани.
Використання автологічних еритроцитарних тіней в якості транспортної системи для підведення антибіотика в осередок запалення забезпечує високу концентрацію препарату безпосередньо в рані, що сприяє скороченню термінів очищення рани на 3,7 доби, прискоренню початку крайової епітелізації та зменшує термін перебування хворого в стаціонарі.
Гнійно-септичні захворювання м’яких тканин знижують активність неспецифічної резистентності організму, яка при важких формах захворю- вання потребує додаткової корекції. Застосування ультрафіолетового і лазерного опромінення крові сприяє більш швидкій нормалізації показників неспецифічної резистентності організму і прискорює загоєння рани.
Плівкоутворююча композиція амосепт, створена на основі декаметоксину, має пролонговану антисептичну дію. Антисептична обробка шкіри операційного поля амосептом забезпечує її стерильність на протязі оперативного втручання у 92% хворих, в той час як при обробці препаратами йоду вона зберігається тільки у 80%. Застосування амосепту для хірургічної антисептики шкіри операційного поля при “чистих” і “умовно чистих” операціях зменшує кількість нагноєнь післяопераційних ран.
Виконання “забруднених” і “брудних” операцій завжди супроводжується мікробним забрудненням операційної рани. Обробка мікробно забруднених ран 3-3,5% розчинами натрію хлориду зменшує кількість мікроорганізмів в рані і післяопераційних інфекційних ускладнень.
Публікації автора:
Антисептики у профілактиці й лікуванні інфекцій. Антисептики в профилактике и лечении инфекций / Кол. Авторів; за ред. Г.К.Палія. – К.: Здоров’я, 1997. – 201 с. (особистий внесок автора полягає в тому, що він приймав участь в написанні 3, 4, 6, 7, 8 і 9 глав)
Палий Г.К., Кравец В.П., Желиба М.Д. Лечение осложнённых форм панариция с применением декаметоксина // Клиническая хирургия. – 1988. – №1. – С.56-58. (особистий внесок автора полягає у складанні пропису декаметоксинової мазі, наборі клінічного матеріалу та його статистичній обробці).
Фищенко А.Я., Ошовский И.Н., Желиба Н.Д. Тактика лечения больных с аппендикулярным инфильтратом // Клиническая хирургия. – 1988. – №4. – С.41-43. (автор особисто виконував ендолімфатичне введення антибіотиків, збір клінічного матеріалу, його обробку)
Верещагин Ф.Ф., Желиба Н.Д. Наблюдение тяжелого гнойного осложнения после введения гидрокортизона // Клиническая хирургия. – 1989. – №1. – С.54. (автор надавав консультативну допомогу, оформляв статтю до друку)
Сандер С.В., Бондарчук О.И., Желиба Н.Д. Критерии течения раневого процесса // Клінічна хірургія. – 1996 – №1. – С.14-16. (автор приймав участь у клінічній апробації методики, статистичній обробці отриманих результатів та у оформленні статті до друку)
Желіба М.Д. Лікування гострих гнійних процесів м'яких тканин у хворих на цукровий діабет // Клінічна хірургія. – 1996. – №2-3. – С. 75.
Желіба Н.Д. Ультраструктурные изменения условнопатогенной микрофлоры при воздействии декаметоксина // Вісник морфології. – 1997. – №2. – С. 87-88.
Желіба М.Д. Гострий апендицит: причини нагноєння операційної рани // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1997. – №2. – С. 60.
Сандер С.В., Желіба М.Д., Бондарчук О.І., Козлов О.В. Динаміка захворю- ваності на гострий апендицит // Клінічна хірургія. – 1998. – №2. – С. 11-12. (автор приймав участь в обробці архівного матеріалу, в інтерпретації отриманих результатів та в підготовці статті до друку)
Желіба М.Д. Застосування декаметоксину в лікуванні гнійних процесів м’яких тканин // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1998. – №2. – С. 400-402.
Желіба М.Д. Високодисперсний кремнезем полісорб та його дія на мікро- організм // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1999. – №1. – С. 228-230.
Желіба М.Д., Бурковський М.І. Порівняльна характеристика методів антибіотикотерапії гнійно-некротичних уражень діабетичної ступні // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1999. – №2. – С. 352-353. (автором надавалась консультативна допомога при розробці методу антибіотикотерапії, автор приймав участь у обробці клінічного матеріалу та його інтерпретації)
Желіба М.Д. Клініко-морфологічна оцінка застосування лізосілу для лікування гнійних ран в І фазі ранового процесу // Вісник морфології. – 1999. – №1. – С.80-81.
Бурковський М.І., Желіба М.Д. Експериментальне обґрунтування можливості внутрішньоартеріального введення лікарських речовин в еритроцитарних тінях-носіях // Вісник морфології. – 1999. – №2. – С.218-219. (автор особисто розробив методику експериментального дослідження, виконав інтерпретацію результатів дослідження, приймав участь у оформленні статті)
Желіба М.Д. Вплив гнійної інфекції на неспецифічний захист організму та його корекція // Інфекційні хвороби. – 1999. – №4. – С.39-40.
Желіба М.Д. Застосування амосепту для знезараження шкіри операційного поля // Буковинський медичний вісник. – 1999. – Т.3, №2. – С.58-60.
Палій Г.К., Желіба М.Д., Ковальчук В.П., Палій В.Г. Лікування гнійних ран горостеном // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т.4, №3. – С.128-129. (автором виконані клінічний розділ дослідження, статистична обробка отриманих результатів та оформлення статті до друку)
Палій Г.К., Желіба М.Д., Біктіміров В.В., Ковальчук В.П., Палій В.Г., Когет Т.О. Вплив антимікробної композиції “Палісан” на морфофункціональний стан внутрішніх органів // Вісник морфології. – 2000. – №1. – С.64-65. (автор приймав участь у розробці препарату, виконував експериментальну частину дослідження, статистичну обробку результатів, оформляв статтю до друку)
Желіба М.Д., Палій Г.К., Шевня П.С., Макац Є.Ф. Лікування та профілактика абсцесів м’яких тканин // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – №1. – С.100-101. (автор розробив методику профілак- тики та лікування абсцесів м’яких тканин, приймав участь у зборі клінічного матеріалу, його статистичній обробці та у підготовці статті до друку)
Шевня П.С., Желіба М.Д., Бурковський М.І. Порівняльна характеристика ефективності передопераційного знезараження рук хірургів первомуром і лікарськими формами декаметоксину // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – №2. – С.380-381. (автором проведене дослідження подразнюючої дії досліджуваного препарату на шкіру)
Желіба М.Д., Палій В.Г., Бурковський М.І. Застосування антисептичної композиції “Палісан” в лікуванні гнійних ран // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2001. – №1. – С. 115-116. (автор приймав участь у складанні пропису препарату, виконував збір клінічного матеріалу, його статистичну обробку та інтерпретацію отриманих результатів).
Бурковський М.І., Желіба М.Д., Вільцанюк О.О., Жученко О.П. Результати лікування ішемічно-гангренозної форми синдрому стопи діабетика // Шпитальна хірургія. – 2001. – №3. – С.13-16. (автор надавав консультативну допомогу по розробці методики дослідження, приймав участь у зборі клінічного матеріалу та у оформленні статті до друку)
Палій Г.К., Желіба М.Д., Ковальчук В.П., Вовк І.М. Ефективність застосування катіонних детергентів для місцевого лікування гнійних ран // Вісник Вінницького державного медичного університету. –2001. - №2. – С.336-338. (автор виконав збір клінічного матеріалу, його обробку, інтерпретацію отриманих результатів, оформлення статті до друку)
А.с. 1082399, МКИ А 61 В 10/00; G 01 N 33/48 Способ определения иммунологической реактивности организма / Г.К.Палий, В.П.Непорада, Н.Д.Желиба (СССР) // №330241/28-13; Заявлено 17.06.81; Зарегистрировано 30.03.84. – Бюл.. – № 12. (автор приймав участь у розробці методики та забезпечив дослідження клінічним матеріалом)
А.с. 1109168, МКИ А 61 К 33/14 Способ обработки операционной раны / И.А.Покидько, А.Я.Фищенко, Н.Д.Желиба, О.В.Смирнова (СССР) // №3309186/28-13; Заявлено 23.06.81.; Зарегистрировано 28.08.84. – Бюл.. – №31. (автор приймав участь в теоретичному обгрунтуванні способу, в експеримен- тальній та клінічній частині роботи).
А.с. 1310342, МКИ С 02 F 1/28 Способ удаления микроорганизмов из водной среды / Г.К.Палий, АА.Чуйко, П.К.Загниборода, В.М.Кульчиковский, А.А.Чеснокова, И.Г.Палий, Н.Б.Луцюк, Г.В.Терентьев, Н.Д.Желиба, В.И.Богомаз (СССР) // №3750891/28-26; Заявлено 060684; Зарегистрировано 15.05.87. – Бюл. – №18. (автор забезпечив дослідження клінічним матеріалом, приймав участь у статистичній обробці отриманих результатів)
А.с. 1666126, МКИ А 61 N 5/06 Световод-дренаж / А.Я.Фищенко, С.Д.Химич, В.П.Сливка, Н.Д.Желиба, А.А.Вильцанюк, Ю.Е.Выренков (СССР) // №4649251/14; Заявлено 26.12.88.; Зарегистрировано 30.07.91. – Бюл. №28. (автору належить ідея та технічна сторона виконання дослідженя)
Патент 20765 А Україна, МКІ А 61В 17/00 Спосіб лікування гнійно-запальних процесів / І.І.Геращенко, О.О.Вільцанюк,М.Д.Желіба, В.І.Півторак, О.О.Чуйко / 94013306; Заявлено 14.01.94; зреєстр. 07.10.97. (автор приймав участь у складанні пропису композиції, зборі клінічного матеріалу, обробці та інтерпре- тації отриманих результатів, оформлені заявки)
Патент 216817 А Україна, МКІ А 61К 37/547, А 61К 31/695 Ранозагоючий засіб / І.І.Геращенко, О.О.Вільцанюк, М.Д.Желіба., С.В.Сандер, О.О.Чуйко / 95020955; Заявлено 28.02.95; Зареєстр. 20.01.98. (автор приймав участь у складанні пропису засобу, зборі клінічного матеріалу, його обробці, оформленні заявки)
Патент 34920 А Україна, МКІ G01N 33/50 Спосіб приготування еритроцитарних тіней у собак / М.І.Бурковський, М.Д.Желіба / 99074156; Заявлено 20.07.1999; Зареєстр. 15.03.2001. (автору належить ідея способу, теоретичне обґрунтування, проведення інтерпретації отриманих результатів)
Патент 41945 Україна, МКІ А61К 31/14, А61К 33/40, А61Р 31/00 Рішення про видачу патенту №96020789 Антимікробна композиція “Палісан” / Г.К.Палій, Т.О.Когет, В.Г.Палій, В.П.Бобрук, М.Д.Желіба, В.П.Ковальчук, І.М.Вовк, А.І.Годлевський, В.О.Шапринський // Заявлено 29.02.1996; Зареєстр. 15.10.2001. – Бюл. №9 (автор приймав участь в експериментальному дослідженні, зборі клінічного матеріалу, обробці та інтерпретації результатів).
Желиба Н.Д. Способ хирургического лечения абсцедирующей формы мастита путём дренирования и непрерывного орошениня // Лист медицинской информации (по материалам рацпредложений). Винницкий медицинский институт им. Н.И.Пирогова. – Винница, 1974. – С.8.
Желиба Н.Д. Особенности профилактики и лечения острых лактационных маститов // Актуальные вопросы практической медицины. – К.: Здоров’я, 1977. – С.99-100.
Желиба Н.Д., Жученко С.П., Анализ заболеваемости острым лактационным маститом по данным Винницкой узловой больницы // Тезисы IV итоговой научной конференции по использованию НИР в практике, посвящённой 110-летию со дня рождения В.И.Ленина. – Винница, 1980. – С.48.
Покидько И.А., Палий Г.К., Фищенко А.Я., Желиба Н.Д., Смирнова О.В. Способ предупреждения нагноения послеоперационной раны // Тезисы докладов XV съезда хирургов Украинской ССР. – Киев, 1984. – С.49-50.
Желиба Н.Д., Палий Г.К., Абарбарчук Э.Я., Маркац Е.Ф., Навроцкий В.А. Основные направления предупреждения хирургической бактериальной инфекции // Резюмате. ІV Национална конференция по бактериальни инфекции и имунология (с международно участие). – Варна, 1984. – С.152.
Фищенко А.Я., Желиба М.Д., Шевня П.С., Кокаркин А.Я. Сравнительная эффективность антисептических средств в лечении гнойно-воспалительных процессов // Тезисы докладов II Всесоюзной конференции “Раны и раневая инфекция”. – Москва, 1986. – С.40.
Желиба Н.Д., Ошовский И.Н., Шевня П.С., Жученко А.П. Сосудистые ангиопатии как осложнение сахарного диабета // Современные методы диагностики и лечения эндокринных заболеваний. – Винница, 1987. – С.19.
Чеснокова А.А., Желиба Н.Д. Профилактика внутрибольничных осложнений, вызванных условнопатогенными микроорганизмами // Проблемы эпидемиоло- гии, микробиологии и паразитологии. Тезисы докладов ІІ съезда гигиенистов и санитарных врачей, микробиологов паразитологов Молдавской ССР. Часть 2-я. – Кишинёв, 1987. – С.236-237.
Фищенко А.Я., Желиба Н.Д., Ошовский И.Н., Колибаба С.С., Раковская Р.В., Покидько И.А., Жупанов А.А., Шанчук Н.И. Профилактика гнойно-воспалительных осложнений в хирургии // Материалы Всесоюзного семинара “Вопросы антибактериальной терапии инфекционных осложнений в неинфекционной клинике”. – Москва, 1987. – С.183-184.
Раковская Р.В., Желиба Н.Д. Распространение антибиотикоустойчивых вариантов стафилококков у больных гнойно-воспалительными заболеваниями // Материалы Всесоюзного семинара “Вопросы антибактериальной терапии инфекционных осложнений в неинфекционной клинике”. – Москва, 1987. – С.70.
Палий Г.К., Непорада В.П., Желиба Н.Д. Способ определения иммунологической реактивности организма // Тезисы первой научно-практической конференции “Изобретательство и рационализация на современном єтапе развития здравоохранения”. Часть I. – Киев, 1988. – С.14.
Фищенко А.Я., Сливка В.П., Желиба Н.Д., Вильцанюк А.А.. Химич С.Д. Световод для равномерного лазерного облучения стенок полостей и полых органов // Тезисы первой научно-практической конференции “Изобретательство и рационализация на современном єтапе развития здравоохранения”. Часть II. – Киев, 1988. – С.139.
Палий Г.К., Желиба Н.Д., Макац Е.Ф., Ошовский И.Н. Применение декаметоксина для местного лечения ран // Материалы Всесоюзной конференции “Местное лечение ран”/ под ред. академика АМН СССР В.Д.Фёдорова. – Москва, 1991. – С.94-95.
Желиба Н.Д., Фищенко А.Я., Вильцанюк А.А., Ошовский И.Н, Шевня П.С., Химич С.Д. Профилактика и лечение гнойно-воспалительных осложнений в экстренной абдоминальной хирургии // Тезисы докладов Пленума проблемной комиссии “Инфекция в хирургии” и республиканского семинара по внедрению достижений науки в практику здравоохранения. – Витебск, 1992. – С.102-103.
Желиба Н.Д. Послеоперационная раневая инфекция и её профилактика // Тези доповідей: ХІ об’єднана наукова медико-технічна конференція (з міжнародною участю). Вінниця. – Київ, 1993. – С.36-38.
Геращенко И.И., Вильцанюк А.А., Желиба Н.Д., Пивторак В.И. Применение комбинации высокодисперсного кремнезёма с протеолитическими ферментами для лечения гнойных ран // Материалы І Української наукової конференції за участю країн СНД. – Вінниця, 1993. - С.221-222.
Желіба М.Д. Лікування довго незагоюваних ран // ВДМУ ім. М.І.Пирогова. Матеріали з наукових робіт співробітників. – Вінниця, 1994. – С.120-121.
Желиба Н.Д. Влияние декаметоксина на антибиотикоустойчивость стафилококков у больных гнойно-воспалительными заболеваниями // Матеріали ІІІ Республіканської учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України. – Вінниця, 1994. – С.52.
Желіба М.Д. Лікування гнійних ран декаметоксином // Матеріали ІІІ Республіканської учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України. – Вінниця, 1994. – С.53.
Желіба М.Д. Гнійні ускладнення операційної рани після апендектомії та їх запобігання // Тези доповідей Першого (ХVII) з’їзду хірургів України. – Львів: Світ. – 1994. – С.389.
Желиба Н.Д. Влияние декаметоксина на микрофлору раны в процессе лечения // Матеріали симпозіуму “Синтез, експериментальне вивчення та клінічне застосування четвертичних амонієвих сполук”. – Чернівці, 1995. – С.25.
Желіба М.Д., Шевня П.С., Жученко О.П. Порівняльна оцінка ефективності знезараження шкіри рук хірурга та ін’єкційного поля антисептиками // Матеріали симпозіуму “Синтез, експериментальне вивчення та клінічне застосування четвертичних амонієвих сполук”. – Чернівці, 1995. – С.26.
Желиба Н.Д. Детоксицирующее и иммуностимулирующее действие ультразвукового и лазерного излучения у больных с гнойными процессами // Тезисы докладов научно-практической конференции хирургов Украины “Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии” – Харьков, 1995. – С.215-217.
Геращенко И.И., Вильцанюк А.А., Желиба Н.Д. Сандер С.В. Лечение гнойных ран препаратами на основе высокодисперсного кремнезёма // Тезисы докладов научно-практической конференции хирургов Украины “Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии” – Харьков, 1995. – С.251-253.
Желиба Н.Д., Шевня П.С., Палий В.Г., Ковальчук В.П., Вільцанюк А.А., Макац Е.Ф. Применение препаратов декаметоксина для профилактики и лечения постинъекционных осложнений // Тезисы докладов научно-практической конференции хирургов Украины “Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии” – Харьков, 1995. – С.370-371.
Желіба М.Д. Порівняльна характеристика місцевого лікування гнійно-запальних процесів м’яких тканин // Матеріали V республіканської учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України. – Тернопіль, 1996. – С.70-72.
Желіба М.Д., Бондарчук О.І., Сандер С.В., Вільцанюк О.О. Програма контролю динаміки ранового процесу // Матеріали V республіканської учбово-методичної та наукової конференції завідуючих кафедрами загальної хірургії медвузів України. – Тернопіль, 1996. – С.72-73.
Желиба Н.Д. Применение многокомпонентных присыпок на основе кремнезёма для лечения гнойных ран // Матеріали VI конгресу патологів України. – Вінниця, 1998. – С.273-275.
Желіба М.Д. Комплексне лікування гнійно-запальних процесів // Збірник науко- вих робіт ІІ Конгресу хірургів України. – Київ; Донецьк: Клінічна хірургія. – 1998. – С.30-31.
Желиба Н.Д., Ошовский И.Н., Барило С.И., Вайсман А.И. Применение тиенама при лечении больных с хирургической инфекцией // Збірник наукових робіт ІІ Конгресу хірургів України. – Київ; Донецьк: Клінічна хірургія. – 1998. – С.31-32.
Желіба Н.Д. Местное лечение гнойных ран В І фазе раневого процесса // Матеріали VI Всеукраїнської конференції завкафедр загальної хірургії медичних ВУЗів України. – Вінниця, 1998. – С.114-115.
Желиба Н.Д., Бурковский Н.И. Комплексное лечение больных сахарным диабетом с поражением сосудов нижних конечностей // Матеріали VI Всеукраїнської конференції завкафедр загальної хірургії медичних ВУЗів України. – Вінниця, 1998. – С.115-116.
Желіба М.Д., Бурковський М.І. Спосіб антибіотикотерапії гнійно-некротичних уражень діабетичної ступні // Укрмедпатентінформ. – Інформаційний листок – Випуск 2 з проблеми “Хірургія”, №86-99.