Анотація до роботи:

Нікітіна О.А. Профілактика стресового нетримання сечі в жінок у пізньому післяпологовому періоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.06 – урологія. – Інститут урології АМН України, Київ, 2003.

Зниження захворюваності стресовим нетриманням сечі є однією з актуальних задач у жіночій урології. Це дослідження присвячено обґрунтуванню способів профілактики стресового нетримання сечі в породіль у пізньому післяпологовому періоді. У роботі вивчені розповсюдженість та фактори ризику виникнення цієї патології, визначена роль травматичних пологів у генезі її розвитку. Обґрунтовано використання показників, що характеризують функціональний стан нервово-м’язових структур тазового дна (поріг чутливості м’язів тазового дна, максимальна сила довільних скорочень м’язів промежини, сила скорочень м’язів тазового дна при електростимуляції їх силою струму 12 мА) для визначення ступеня важкості стресового нетримання сечі.

Запропоновані методи профілактики стресового нетримання сечі. Доведено, що тренування м’язів тазового дна за Кегелем із застосуванням методу біологічного зворотнього зв’язку або електростимуляція м’язів тазового дна з 3-7-ї доби після пологів протягом 3-х наступних місяців є патогенетично обґрунтованими та зменшують частоту стресового нетримання сечі у групах спостереження через рік після пологів на 100±0,3%.

1. Встановлено, що стресове нетримання сечі зустрічається у жінок загальної популяції в 28,2±0,9% випадків (І-а ступінь важкості зустрічається у 63,9±1,8%, ІІ-а – у 33,6±1,8%, ІІІ-а – у 2,5±0,6%).

2. Пологи є одними з головних факторів ризику в розвитку стресової інконтиненції в зв’язку з тим, що розповсюдженість стресового нетримання сечі у жінок, які народжували у18 разів вища ніж у тих, що не народжували.

3. Поріг чутливості м’язів тазового дна, максимальна сила довільних скорочень м’язів промежини та сила скорочування м’язів тазового дна при електростимуляції їх силою струму 12мА є інформативними та об’єктивними показниками функціонального стану нервово-м’язового апарату тазового дна та дозволяють оцінити не тільки наявність, а ще й ступінь важкості стресового нетримання сечі.

4. Визначені групи ризику з розвитку стресового нетримання сечі, до яких увійшли породіллі, що мають: розмір істинної кон’югати таза менше 11,5 см, тазову передлогу плоду, стрімкий або затяжний перебіг пологів, тривалість ІІ-го періоду пологів меншу 10 або більшу 30 хвилин, використання оперативних засобів у пологах (накладання вихідних акушерських щипців, ручні й інструментальні ревізії порожнини матки, масаж матки на кулаці), виконання епізіотомій, розриви промежини і слизової піхви ІІ-го ступеня, стрімкі чи затяжні пологи, наявність первинної або вторинної слабкості пологової діяльності, несвоєчасне вилиття навколоплідних вод, щільне прикріплення плаценти.

5. Патогенетично обґрунтованою профілактикою стресового нетримання сечі є тренування м’язів тазового дна за Кегелем із застосуванням методу біологічного зворотнього зв’язку або електроміостимуляції м’язів тазового дна, що проводиться у породіль в перші три місяці після пологів.

6. Запропоновані заходи превентивного лікування стресового нетримання сечі у групах спостереження через рік після пологів зменшують частоту виникнення цього захворювання на 99,7%.

7. Застосування жіночими консультаціями та пологовими відділеннями комплексу та режиму запропонованих заходів щодо профілактики виникнення стресового нетримання сечі в жінок у пізньому післяпологовому періоді дозволило знизити частоту виникнення даної патології через рік після пологів на 24,2%.

Публікації автора:

1. Серняк Ю.П., Нікітіна О.А. Сучасні погляди на стресове нетримання сечі // Львівський медичний часопис. – 2000. – Т.6. – №3. – С. 79-83.

2. Серняк Ю.П., Нікітіна О.А. І. Зменшення симптомів стресового нетримання сечі. Економічні аспекти; ІІ. Бажання платити за зменшення симптомів стресового нетримання сечі // Львівський медичний часопис. – 2000. – Т.6. – №4. – С. 48-51.

3. Серняк Ю.П., Мирович Є.Д., Нікітіна О.А., Коктишев І.В. Профілактика стресового нетримання сечі у жінок в пізньому післяпологовому періоді // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2002. – Т.7. – №3,4. – С. 48-50.

4. Серняк Ю.П., Мирович Є.Д., Нікітіна О.А., Коктишев І.В. Функціональний стан нервово-м’язового апарату тазового дна як критерій діагностики стресового нетримання сечі // Урологія. – 2002. – №4. – С. 36-39.

5. Серняк П.С., Серняк Ю.П., Никитина О.А. Контингент женщин, составляющих группу риска по возникновению стрессового недержания мочи // Материалы трудов IX Областной конференции урологов и гинекологов с международным участием (21-22 июня 2001 г.) // «Актуальные проблемы урогинекологии» // Под ред. проф. А.С. Переверзева, Харьков, 2001, – С. 40-41.

6. Серняк П.С., Серняк Ю.П., Никитина О.А. Желание платить за уменьшение симптомов стрессового недержания мочи // Материалы трудов IX Областной конференции урологов и гинекологов с международным участием (21-22 июня 2001 г.) // «Актуальные проблемы урогинекологии» // Под ред. проф. А.С. Переверзева, Харьков, 2001, – С. 51-52.

7. Серняк Ю.П., Никитина О.А. Опыт профилактики стрессового недержания мочи у женщин в позднем послеродовом периоде // Материалы трудов IX Областной конференции урологов и гинекологов с международным участием (21-22 июня 2001 г.) // «Актуальные проблемы урогинекологии» // Под ред. проф. А.С. Переверзева, Харьков, 2001, – С. 53-54.

8. Serniak Y., Nikitina O., Malcev A., Krishtopa M. Prophylaxis of stress urinary incontinence in women in the late postnatal period // European Urology. Abstracts, XVIth Congress of the European Association of Urology, April 2001, Geneva. – Vol. 39. – Suppl. 5. – P. 689.