У роботі наведені узагальнюючі дані клінічних, лабораторних та інструментальних методів досліджень жінок з доброякісними пухлинами матки, прооперованих в різних об’ємах та за різними методиками, для вирішення наукового та практичного завдання: профілактики безпосередніх та віддалених післяопераційних ускладнень. 1. Гістеректомія є достатньо поширеним оперативним втручанням, що супроводжується середньою крововтратою – 112±10,6 мл, середньою тривалістю оперативного втручання – 83±9,2 хв., післяопераційним ліжко-днем - 9,4±2,1 днів при екстирпації матки і 93±9,5 мл, 57±6,5 хв., 8,7±1,9 днів при надпіхвовій ампутації матки відповідно, та високою частотою (69%) віддалених післяопераційних ускладнень: нейровегетативних, психоемоційних і урогенітальних. 2. В результаті удосконалення методики надпіхвової ампутації матки (одномоментного пересічення та лігування круглої зв’язки матки та власної зв’язки яєчника, відсутності етапу відсепаровки сечового міхура) та екстирпації матки (одномоментного пересічення та лігування круглої та лійко-тазової зв’язки, одномоментного пересічення та лігування крижово-маткової та кардинальної зв’язки, ушивання кукси шийки матки з одночасною перитонізацією) тривалість оперативного втручання зменшилась на 18 хв., середня крововтрата – на 17 мл, післяопераційний ліжко-день – на 1,5 днів при надпіхвовій ампутації матки та при екстирпації матки на 25 хв., 48 мл, 1,2 днів відповідно. Застосування удосконалених методик оперативних втручань дає можливість зменшити кількість ускладнень в післяопераційному періоді, пов’язаних із загальною анестезією, тривалим перебуванням жінки в стаціонарі, що має прямий економічний ефект, як для пацієнтки, так і для лікувальної установи. 3. Рівень інгібіну В у жінок зі збереженими яєчниками в післяопераційному періоді характеризує їх резервні можливості. При низькій його концентрації частота ранніх клімактеричних порушень значно вища (38%). Визначення даного показника є критерієм призначення ЗГТ в ранньому післяопераційному періоді. 4. Встановлено, що через 1 рік після оперативного втручання у жінок зі збереженими яєчниками у 30% розвивається синдром виснаження яєчників, який характеризується: наявністю нейровегетативних та психоемоційних проявів, порушенням еластичності яєчникових артерій у 89,2% жінок, високими показниками пульсового індексу та індексу циркуляторного опору, низьким рівнем естрадіолу 0,34±0,06 мМЕ/л та прогестерону 1,28±0,19 мМЕ/л, високим рівнем ЛГ 48,2±5,2 мМЕ/л та ФСГ 65,12±6,17 мМЕ/л в сироватці крові. 5. Застосування комплексного лікування (діавенор, інстенон, флуоксетін) попереджує виникнення синдрому виснаження яєчників, що підтверджується даними визначення кровообігу яєчників (порушення еластичності яєчникових артерій відмічається всього у 14,7% жінок, показником пульсового індексу в правій яєчниковій артерії 2,07±0,13 та в лівій яєчниковій артерії 2,38±0,11, показником індексу циркуляторного опору в правій яєчниковій артерії 0,82±0,02 та в лівій яєчниковій артерії 0,94±0,03), показником індексу площі яєчників (398,4±14,0мм, р<0,05), рівнем стероїдних гормонів (ест радіолу - 1,18±0,24 та прогестерону - 3,42±0,39), рівнем гонадотропних гормонів (ЛГ - 31,6±4,2 та ФСГ - 41,32±5,13), даними кольпоцитологічного дослідження, та зменшенням клінічних проявів клімактеричного синдрому в післяопераційному періоді. 6. Застосування бальної шкали для оцінки факторів ризику тромбоемболічних ускладнень в післяопераційному періоді дає можливість прогнозування даного ускладнення в доклінічному періоді і своєчасного проведення профілактичного лікування з використанням діавенору поряд з традиційним комплексом. 7. Розроблено патогенетично обґрунтований індивідуальний комплекс лікування атрофічного кольпіту в післяопераційному періоді із застосуванням овестину та Нео-Пенотрану, при нетриманні сечі – детрузитолу. Застосування розробленого індивідуального комплексу сприяло покращенню індексу вагінального здоров’я на 32 бали, зменшення симптомів нетримання сечі в ранньому та пізньому післяопераційному періоді. |