Анотація до роботи:

Лубна Амір Юсеф Хурані. Профілактика післяабортних ускладнень при генітальному інфікуванні з використанням фітопрепаратів (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство і гінекологія. Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2002.

Дисертація присвячена розробці й удосконаленню методів профілактики запальних ускладнень після аборту. Визначено фактори ризику розвитку запальних післяабортних ускладнень, доведено кореляцію їх розвитку зі станом біоценозу піхви, імунної системи та характером передопераційної підготовки. Виявлено виражені протимікробні властивості екстрактів лікарських рослин (бадан товстолистий, шавлія лікарський, перстач прямостоячий). Проведено порівняльне дослідження ефективності місцевого антисептичного препарату (Бетадин), екстрактів лікарських рослин та антибіотиків у деконтамінации слизових статевих органів перед проведенням внутрішньоматкових втручань. Науково обґрунтовано, розроблено та апробовано диференційовані методи профілактики післяабортних запальних ускладнень з урахуванням вихідного стану біоценозу піхви, місцевого імунітету.

У дисертації вирішене актуальне науково-практичне завдання по профілактиці гнійно-септичних післяабортних ускладнень шляхом обґрунтування, клінічної апробації та впровадження диференційованого підходу до місцевої деконтамінації слизових статевих органів перед проведенням внутрішньоматкових втручань на основі вивчення стану мікробіоценозу піхви, антимікробних властивостей екстрактів лікарських рослин та антисептичних засобів місцевої дії, балансу про- та протизапальних ІЛ та місцевого імунітету.

1. Встановлено, що ускладнення запального генезу після аборту виникають у 37,6% жінок протягом перших шести місяців після аборту, при цьому стаціонарного лікування потребують 38,3% жінок. Чинники ризику післяабортних гнійно-септичних ускладнень (тільки аборти в анамнезі, переривання першої вагітності, післяпологові та післяабортні запальні ускладнення в анамнезі, хронічне запалення придатків матки, вогнища хронічної екстрагенітальної інфекції, ФЗШМ, ІПСШ) виявляються у 79,9% жінок.

2. Декомпенсований дисбіоз піхви виявляється у 31,5% жінок при переважанні у мікробному пейзажі асоціацій умовно-патогенних анаеробних (облігатних та факультативних) мікроорганізмів з кількістю асоціантів 3,62±0,54. Поширеність ІПСШ (хламідіоз, мікоплазмоз, трихомоноз) серед жінок, що переривають вагітність методом артифіціального аборту, складає 25,20±2,54%; частота виявлення активного генітального кандидозу – 32,8% (68,1% у жінок з дисбіозом піхви).

3. У жінок з ФЗШМ та дисбіозом піхви на тлі підвищеного антигенного навантаження виявляються маркери системної запальної відповіді (підвищені концентрації ІЛ-6 у сироватці крові). Ступінь порушення мікробіоценозу піхви взаємопов’язаний зі змінами локального імунітету: при компенсованому дисбіозі спостерігається активація факторів місцевого імунітету (зростання рівня S IgA), при декомпенсованому – їх пригнічення (різке зниження рівня S IgA). Дисбаланс сироваткових концентрацій ІЛ-4 та ІЛ-6 на першу добу післяабортного періоду у жінок з ФЗШМ та дисбіозом піхви є одним з ключових моментів розвитку запальних ускладнень.

4. ВЕ та СЕ бадану товстолистого, шавлії лікарської, перстачу прямостоячого (офіцінальні лікарські рослини) виявляють виражену протимікробну дію щодо основних штамів умовно-патогенної генітальної флори (Е.coli, P. vulgaris, S. еpidermidis, S. аureus), Candida albicans, Mycoplasma hominis при вираженій протекторній дії щодо Lactobacillus spр.

5. Застосування екстрактів лікарських рослин у передопераційній деконтамінації слизових дозволяє нормалізувати мікробіоценоз біотопу піхви у 77,46% жінок з різними ступенями дисбіозу піхви, сприяє активізації резидентної флори та процесів самоочищення піхви, не вимагає додаткового застосування еубіотиків.

6. Використання в передопераційній підготовці антисептичного засобу Бетадин призводить до зменшення мікробного обсемінення піхви, однак супроводжується різким зменшенням кількості штамів резидентної флори піхви, що складає передумови для рецидиву дисбіотичних процесів та вимагає призначення еубіотиків.

7. Пероральне застосування антибіотиків для профілактики запальних ускладнень після внутрішньоматкових втручань без урахування стану мікробіоценозу біотопу піхви усугубляє дисбіотичні процеси за рахунок зменшення популяційного рівня лактобацил, зростання популяційного рівня Candida albicans та збільшення частоти зустрічаємості Р_і анаеробних мікроорганізмів та складає передумови для розвитку рецидивуючого генітального кандидозу та відтермінованих хронічних запалень геніталій.

8. Застосування диференційованого принципу місцевої деконтамінації слизових геніталій перед операційним втручанням дозволяє зменшити частоту ендометриту після аборту з 8,1% до 1,1%, а первинно-хронічних запалень геніталій після аборту з 11,8% до 2,3%.

Публікації автора:

1. Генітальні інфекції у сексуально-активних підлітків // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т.4, № 2-3. – С.113-114 (Співавт.: Пирогова В.І., Коник А.П.). Дисертанту належать клінічне обстеження пацієнток, аналіз, узагальнення та статистична обробка результатів.

2. Перинатальні наслідки перенесених артифіціальних абортів // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т.5, № 2-3. – С. 153-154 (Співавт.: Пирогова В.І., Білоган Н.П., Охабська І.І.). Дисертанту належать анкетування пацієнток, результати власних досліджень, аналіз та статистична обробка результатів.

3. Медичні та соціально-економічні аспекти штучного переривання вагітності // Практична медицина. – 2001. – Т.VII, № 1. – С. 15-20.

4. Дослідження антимікробних властивостей деяких фітопрепаратів in vitro // Практична медицина. – 2001. – Т.VII, № 2. – С.119-123 (Співавт.: Пирогова В.І., Рибак О.). Дисертанту належать розробка плану роботи, результати власних досліджень, проведення експериментальних лабораторних досліджень, аналіз та статистична обробка отриманих результатів.

5. Застосування Бетадину з метою деконтамінації слизових оболонок статевих органів під час підготовки до внутрішньоматкових втручань // Український медичний часопис. – 2002. – Т. ІІІ -–ІV, №2 (28). – С. 65-67 (Співавт. Пирогова В.І.). Дисертанту належать методологія дослідження, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів дослідження.

6. Місцева деконтамінація слизових статевих органів бетадином у підготовкці до внутрішньоматкових втручань // Практична медицина. -–2002. -–Т.VIIІ, № 2. – С.183-185.

7. Роль про- та протизапальних цитокінів у розвитку запальних ускладнень після аборту // Львівський медичний часопис. – 2002. – Т.8, №1. – С.66-68.

8. Особливості імунітету при змішаному генітальному інфікуванні // Тези доповідей І Міжнародного конгресу “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. - 1998. – Т.2, С. 55-56 (Співавт.: Пирогова В.І., Коник А.П.). Дисертанту належать результати власних досліджень, обстеження пацієнтів, аналіз результатів, написання роботи.

9. Клітинний імунітет та інтерфероновий статус у хворих з хронічними запаленнями геніталій, що спричинені збудниками, які передаються статевим шляхом // Збірник праць “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького; Донецький державний регіональний центр охорони материнства і дитинства. – Донецьк. – 1999. – С.14-15 (Співавт.: Пирогова В.І., Коник А.П., Козловський І.В.). Дисертанту належать збір матеріалу, кореляційний аналіз та статистична обробка результатів.

10. Профілактичне застосування антибіотиків при малих гінекологічних операціях // Матеріали ІІ науково-практичної конференції “Антибіотикопрофілактика в хірургії”. – Львів, 1999. – С.73 (Співавт.: Пирогова В.І.). Дисертанту належать методологія дослідження, збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів.

11. Досвід діагностики, терапії та профілактики запалень геніталій з використанням фітопрепаратів // Матеріали 3-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 1999. – С.221-222 (Співавт.: Коник А.П.). Дисертанту належать методологія дослідження, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів.

12. До питання профілактики післяабортних ускладнень у жінок груп ризику з розвитку гнійно–септичних ускладнень // Матеріали 3-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 1999. – С.255 (Співавт.: Коник А.П.). Дисертанту належать методологія дослідження, клінічне та лабораторне обстеження пацієнток, аналіз та узагальнення результатів.

13. До питання застосування м’яких лікарських форм у гінекологічній практиці // Матеріали V Національного з’їзду фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”. – Харків, 1999. – С.193-194 (Співавт.: Пирогова В.І., Голейко Д.М., Коник А.П.). Дисертанту належать методологія дослідження, аналіз літературних джерел, узагальнення результатів, оформлення роботи.

14. Використання деяких рослин і їх біологічно-активних речовин в гінекології // Матеріали V Національного з’їзду фармацевтів України “Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”. – Харків, 1999. – С.688-689 (Співавт.: Пирогова В.І., Скибіцька М.І., Данілейченко В.В.). Дисертанту належать огляд літературних джерел, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів.

15. Немедикаментозная профилактика послеабортных осложнений // International Journal on Immunorehabilitation. – 1999. - № 12. – С.67 (Співавт.: Пирогова В.І.). Дисертанту належать методологія досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів.

16. Immunological disorders among women after abortion // European Journal of Obstetrics and Gynecology and Reproductive biology. – 1999. – Vol.86. – Р.24 (Со-аuthors: Pyrohova V.I., Konyk A.P., Nos N.). Дисертанту належать клінічне обстеження пацієнток, аналіз та узагальнення результатів дослідження, статистична обробка результатів.

17. Vagina biocenosis and abortion, the connection of correlation // Abstract book. International Scientific Conference for students and Young Physicians in Lviv State Medical University. – Lviv, 1999. – Р.36.

18. Репродуктивна функція жінок при хронічному перебігу змішаної хламідійної інфекції // Сборник научных трудов симпозиума с международным участием “Бесплодие: вспомогательные репродуктивные технологии 2000”, Київ, 27-28 травня 1999р. – Київ, 1999. – С.171-174. (Співавт.: Пирогова В.І., Коник А.П.). Дисертанту належать клінічне обстеження пацієнток, аналіз отриманих результатів.

19. Профілактика фетоплацентарної недостатності як фактора ризику виникнення маткових кровотеч при вагітності та у пологах // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 1999. – С.132-134 (Співавт.: Пирогова В.І., Нос Н.П.). Дисертанту належать результати власних досліджень, аналіз результатів.

20. Особливості перебігу вагітності у дівчаток-підлітків при невиношуванні // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т.4, № 2-3. – С.100-101 (Співавт.: Нос Н.П.). Дисертанту належать визначення стану біоценозу піхви, спостереження за пацієнтами, аналіз отриманих результатів.

21. Насіннєва продуктивність Echinacea purpurea (L.) Moench в умовах культури // Матеріали 12 Міжнародної наукової конференції “Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії”. – Полтава, 2000. – С.311-313 (Співавт.: Скибіцька М.І., Левицька О.). Дисертанту належать огляд літератури, аналіз результатів, підготовка до друку.