Анотація до роботи:

Лавріненко В.П. Профілактика переношування вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія.- Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН україни.- Київ, 2004.

Робота присвячена питанням патогенезу переношування вагітності у жінок з ХПН та розробці комплексу профілактичних заходів щодо зниження частоти переношування вагітності у разі ХПН.

Визначено стан гормонів ФПК, кори наднирників та серотонінергічної системи в динаміці вагітності у жінок з ХПН. Показано зв’язок порушень в стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих системах з частотою переношування вагітності. Виявлено особливості гормональної функції ФПК у вагітних з ХПН і переношуванням вагітності.

Встановлені фактори ризику щодо розвитку переношування вагітності у жінок з ХПН та виділені найбільш значущі клініко-лабораторні показники.

Розроблено комплекс профілактичних заходів спрямованих на запобігання переношування вагітності у жінок з ХПН.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та вирішення актуальної наукової задачі – зниження частоти переношування вагітності у жінок з ХПН шляхом розробки та впровадження нового профілактичного комплексу на підставі встановлення чинників ризику, вивчення гормонального статусу організму матері та встановлення факторів ризику.

1. Частота переношування вагітності у жінок з ХПН становить 6,4 %. Частота ускладнень під час переношування вагітності у жінок з ХПН є досить високою: слабкість пологової діяльності – 62,5 %; передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – 4,2 %; кровотеча в третьому та ранньому післяпологовому періодах – 12,5 %, гіпоксія плода – 45,8 %. Частота оперативного розродження становила: кесарів розтин 25,0 %.

2. У новонароджених від жінок з ХПН та переношуванням вагітності частіше ніж при доношеній вагітності розвиваються ускладнення неонатального періоду: асфіксія (41,7 %), внутрішньоутробне інфікування (17,4 %), порушення мозкового кровообігу (16,7 %), пологова травма (8,7 %).

3. Факторами ризику переношування вагітності у жінок з ХПН є: вік більше 30 років, сечокам’яна хвороба, ХНН, тривалість захворювання до 5 років, нерегулярні місячні, прееклампсія легкого ступеня, обтяжений гінекологічний анамнез (неплідність, хронічний сальпінгоофорит), обтяжений акушерський анамнез (переношування вагітності), кальциноз плаценти ІІ ступеня, зменшення загального білка в крові у ІІ триместрі, диспротеїнемія, підвищення лейкоцитів в крові та сечі, низькі показники калію в ІІ та ІІІ триместрах вагітності.

4. Додатковими лабораторними показниками, що дають змогу передбачити переношування вагітності у жінок з ХПН, є рівень загального білка в крові в ІІ триместрі вагітності менше 70,0 г/л, -глобулінів більше 25 %, кількість лейкоцитів в крові в ІІІ триместрі >8,4х10⁹; в сечі >9 од. в п/зору; концентрація К⁺ в крові в ІІ триместрі <4,0 ммоль/л. Хворі, що мають такі клінічні ознаки, мають бути віднесені до групи ризику розвитку переношування вагітності у жінок з ХПН.

5. У хворих, що мають три або більше клінічних чинники ризику та/або додаткові лабораторні маркери переношування вагітності, це ускладнення настає значно частіше, ніж у хворих ХПН без таких чинників. На підставі визначення низки клініко-параклінічних ознак можна прогнозувати розвиток переношування вагітності з точністю до 96,2 %.

6. У вагітних з ХПН та переношуванням вагітності мають місце зміни функції ФПК, які виявляються спочатку підвищенням екскреції естріолу і рівня ХМ в крові в терміні вагітності 21-28 та 29-36 тижнів з наступним різким зниженням естріолу та ХМ починаючи з 36 тижнів вагітності; зменшенням рівня П з 29 по 36 тиждень вагітності, зменшенням коефіцієнту естріол/прегнандіол напередодні пологів. Це свідчить про дисбаланс стероїдних гормонів фетоплацентарного комплексу.

7. У вагітних жінок з ХПН і переношуванням вагітності має місце зниження адаптаційних можливостей організму матері, що виражається зниженням рівнів 11-ОКС та серотоніну в крові, а також вмісту 17-КС в сечі після 37 тижнів вагітності.

8. Розроблена система профілактичних заходів для вагітних жінок з ХПН, яка складається з виділення факторів ризику переношування вагітності, використання препаратів, спрямованих на корекцію гормональних зрушень в системі фетоплацентарного комплексу, поліпшення білкового, електролітного обміну, дезінтоксикації та адаптації організму вагітних, сприяє зменшенню частоти переношування вагітності у жінок з ХПН з 9,1 до 1,1 %, зменшенню частоти слабкості родової діяльності з 21,8 % до 11,8 %, гіпоксії плода з 32,1 % до 16,1 %.

Публікації автора:

1. Особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з хронічним пієлонефритом та переношуванням вагітності. // Перинатологія та педіатрія. – К. – 2002. - №2. – С.11-13 (співавт. Туманова Л.Є., Подольський В.В., Бондаренко Н.Ю. – набір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку).

2. Роль ендокринних показників функціонального стану фетоплацентарного комплексу в прогнозі переношування вагітності у вагітних з хронічним пієлонефритом // Український медичний альманах. – 2002. – Том 5. - №1. – С.160-163 (співавт. Туманова Л.Є., Хомінська З.Б., Новікова Н.П. – набір матеріалу, аналіз даних)

3. Современные принципы лечения обострений пиелонефрита у беременных // Здоровье женщины. – 2002. - № 1 (9). – С.5-6 (соавт.Туманова Л.Є., Рахубінська В.В., Данков О.В. – аналіз даних, оформлення роботи).

4. Нейроэндокринный статус беременных с хроническим пиелонефритом при запоздалых родах // Здоровье женщины. – 2002. - № 2 (10). – С.24-25 (співавт. Хомінська З.Б., Туманова Л.Є., Латишева З.М. – набір матеріалу, аналіз даних).

5. Плацентографія та акушерські ускладнення у вагітних з пієлонефритом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К. – 2001. – С.610-613 (співавт. Туманова Л.Є., Подольський В.В., Рахубінська В.В., Данков О.В. – аналіз даних, підготовка роботи до друку).

6. Профілактика переношування вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України, К.: Інтермед, 2003.- С.296-299 (співавт. Туманова Л.Є. – набір матеріалу, аналіз даних).