Топчій Микола Едуардович. Профілактика невиношування і недоношування багатоплідної вагітності. : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2009.
Анотація до роботи:
Топчій М. Е. Профілактика невиношування і недоношування багатоплідної вагітності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2009.
Наукова робота присвячена зниженню частоти передчасного переривання багатоплідної вагітності на основі вивчення особливостей формування й функціонального стану фетоплацентарного комплексу й мікробіоценозу статевих шляхів, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчено основні особливості преморбідного фону, фактори ризику й сучасні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у жінок з багатоплідною вагітністю. Показано роль дисгормональних, дисметаболічних і мікробіологічних порушень при невиношуванні й недоношуванні в цих пацієнток. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності й функціональним станом фетоплацентарного комплексу при багатоплідній вагітності. Розроблено й впроваджено практичні рекомендації для зниження частоти невиношування й недоношування при багатоплідній вагітності на основі удосконалення лікувально-профілактичних заходів з використанням патогенетично спрямованої медикаментозної корекції.
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання – підвищення ефективності профілактики передчасного переривання БВ на підставі вивчення особливостей формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу і мікробіоценозу статевих шляхів, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Частота передчасного переривання БВ у І триместрі складає 13,3 %, причому частіше за все це відбувається в 7–8 тижнів (75,0 %) і рідше – в 10–12 тижнів (25,0 %). Результати проведених морфологічних досліджень свідчать, що в 50,0 % має місце виражене інтраамніальне інфікування обох плодів асоціаціями мікроорганізмів, включаючи TORCH-комплекс, а в решті 50,0 % – вагітність, що не розвивається, із відповідними морфологічними змінами обох плодів.
Рівень передчасних пологів при БВ досягає 19,2 %, причому найчастіше вони починалися з передчасного розриву плодових оболонок (60,0 %) і рідше – за рахунок прогресування скорочувальної активності матки (20,0 %) і погіршення стану плодів на фоні їх хронічної внутрішньоутробної гіпоксії (20,0 %), що з’явилося показанням до абдомінального розродження, сумарна частота якого при БВ складає 48,8 %.
Сумарні перинатальні втрати у жінок з БВ складали 47,6 (два випадки на 42 дитини – по одному випадку синдрому дихальних розладів на фоні глибокої недоношеності і гострої асфіксії плода з тяжкою формою ЗРП). Серед основних варіантів перинатальної патології переважають ЗРП одного або обох плодів (33,3 % і 14,3 %), асфіксії (23,8 % і 14,3 %) і внутрішньоутробного інфікування одного або обох новонароджених (14,3 % і 9,5 % відповідно).
Висока частота передчасного переривання БВ в І триместрі (13,3 %) зумовлена наявністю виражених дисгормональних змін: зниженням вмісту ПЛ (р<0,01), Е3 (р<0,05), К (р<0,05), ДГЕА-С (р<0,05) і ПГ (р<0,05) і порушень мікробіоценозу статевих шляхів: зниженням кількості лактобацил (з 96,7 % до 76,7 %), біфідобактерій (з 73,3 % до 63,3 %) і молочнокислих стрептококів (з 60,0 % до 43,3 %) при одночасному рості штамів стафілокока (з 20,0 % до 43,3 % – переважно золотистого) і появі невисокої частоти хламідій (16,7 %); кандид (16,7 %); ешерихій (13,3 %); протея (10,0 %); уреаплазм (10,0 %) і мікоплазм (6,7 %).
Значний рівень передчасних пологів при БВ (19,2 %) зумовлений дисгормональними змінами: зниженням ПЛ (р<0,05), Е3 (р<0,05) і ПГ (р<0,05) і дисметаболічними порушеннями: збільшенням вмісту РР14 (р<0,01) і зниженням SР1 (р<0,01) на фоні того дисбіозу статевих шляхів, що зберігається: зниженням кількості лактобацил (до 50,0 %), біфідобактерій (до 41,3 %) і молочнокислих стрептококів (до 30,4 %) на фоні зростання кількості штамів стафілококів (до 67,4 %).
Функціональний стан плодів при БВ напередодні розродження характеризується високою частотою ЗВУР плода (47,6 % одного і 28,6 % обох плодів – за асиметричним варіантом і 9,6 % одного і 4,8 % обох плодів – по симетричним), порушень серцевого ритму (брадикардія тільки одного плода – 4,8 %; тахікардія одного плода – 14,3 %; обох – 9,6 %), суб- і декомпенсованих порушень дихальної функції (суб – 28,4 % одного плода; 14,3 % обох плодів, декомпенсовані тільки одного плода – 4,8 %) і РАП (суб – 28,4 % одного плода; 14,3 % обох плодів, декомпенсовані тільки одного плода – 4,8 %, а також змінами з боку ТП (14,3 % одного і 9,6 % – обох плодів).
При оцінці основних змін з боку плаценти й ОНВ при БВ варто зазначити на збільшення частоти передчасного дозрівання плаценти з одночасною патологією міометрію у зоні плацентації (до 33,3 %) і поєднання виснаження плаценти з випереджанням дозрівання (до 14,3 %) та високого рівня мало- (19,0 %) і багатоводдя (19,0 %). За підсумковою оцінкою стану фетоплацентарного комплексу в 38–40 тижнів компенсовані ехографічні зміни з боку фетоплацентарного комплексу зустрічаються у 62,8 % випадків, субкомпенсовані – 28,6 % і декомпенсовані – відповідно у 9,6 % спостережень.
Використання удосконаленої методики ведення БВ дозволяє знизити частоту невиношування БВ з 13,3 % до 3,3 %, передчасних пологів з 19,2 % до 6,9 %, ПН з 53,7 % до 36,1 % і сумарних перинатальних втрат з 47,6 до 18,5.
Публікації автора:
Топчій Н. Е. Багатоплодова вагітність як фактор ризику недоношування / Н. Е. Топчій // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2004. – Вип. 13, кн. 6. – С. 103–107.
Романенко Т. Г. Особенности преждевременных родов при многоплодной беременности / Т. Г. Романенко, Н. Э. Топчий // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики : зб. наук. праць. – Київ-Луганськ, 2005. – Вип.12. – С. 123–128.
Топчий Н. Э. Профилактика невынашивания и недонашивания многоплодной беременности / Н. Э. Топчий // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 2. – С. 80–82.
Топчий Н. Э. Пути снижения невынашивания и недонашивания при многоплодной беременности / Н. Э. Топчій // Тез. докладов науч.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”. – Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 2. – С. 164.