Анотація до роботи:

Москаленко Д.М. Профілактика несприятливої дії шуму і вібрації на репродуктивну функцію жінок у ткацькому виробництві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України. Київ, 2007.

Проведено вивчення закономірностей впливу шуму та вібрації на стан репродуктивного здоров'я працівниць ткацької галузі. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що вказані чинники, особливо при комбінованій дії, впливають на перебіг і зумовлюють більш високу імовірність ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також негативно позначаються на стані здоров'я новонароджених. На підставі виявлених закономірностей розроблено комплекс організаційно-технологічних, санітарно-гігієнічних та медико-соціальних заходів з профілактики порушень репродуктивної сфери у жінок, зайнятих у ткацькому виробництві.

В роботі вирішено актуальне наукове завдання – досліджено закономірності впливу шуму, вібрації та їх комбінованої дії на репродуктивну функцію жінок, які працюють у ткацькому виробництві, і розроблено комплекс організаційно-технологічних, санітарно-гігієнічних та медико-соціальних профілактичних заходів.

На підставі аналізу результатів проведених досліджень та опрацьованих матеріалів можна зробити наступні висновки:

1. Умови праці жінок, які працюють у ткацьких та підготовчих цехах ткацького виробництва, за рівнем шумового навантаження за робочу зміну, яке перевищує гігієнічний норматив на 8-11 дБА, відносяться до шкідливих та небезпечних і відповідають класу 3.2 «шкідливі» за «Гігієнічною класифікацєю праці» від 2001 року. Коригований рівень загальної технологічної вібрації на робочих місцях у ткацьких цехах обстежених підприємств, перевищує гранично допустимі рівні. Рівні вібрації по осі «Z» більш значущі, ніж по осях «Х» та «Y». По осі „Z” коригований рівень перевищував гранично допустимі нормативи на 2-5 дБ.

2. Освітленість на робочих місцях ткаль «Суконна фабрика» концерну «Чексил» м. Чернігова при комбінованому освітленні коливалась від 700 до 930 лк, що на 7-30% нижче допустимого рівня (1000 лк). На Дарницькому шовковому комбінаті величина природного освітлення в системі комбінованого нижча допустимої межі для розряду роботи ІІІ «б». Параметри мікроклімату були в межах допустимих величин. Концентрації пилу на робочих місцях не перевищували гігієнічних нормативів.

3. Умови праці за показниками важкості трудового процесу у жінок-ткаль на обстежених підприємствах згідно з «Гігієнічною класифікацією праці» від 2001 року відповідають ІІІ класу «шкідливі» за критеріями навантаження на м’язи ніг та тулуба при переміщеннях та кількості нахилів за робочу зміну. Напруженість праці також дещо перевищує допустимі критерії та відповідає класу 3.2-3.1 «шкідливі».

4. При проведенні поглибленого медичного обстеження стану здоров’я робітниць, зайнятих в ткацьких цехах на «Суконній фабриці» концерну «Чексил» у м. Чернігові та на Дарницькому шовковому комбінаті у м. Києві, встановлена пряма залежність частоти виявлених захворювань від віку, (коеффіціент кореляції r=0,48) та стажу роботи (r=0,59); максимальний приріст частоти захворювань припадає на вік 30–35 років.

5. Порушення репродуктивного здоров’я у жінок, які зазнають впливу шуму та вібрації, виникають значно частіше. У жінок дослідної групи, праця яких пов’язана з дією шкідливих чинників, у порівнянні з контрольною групою набагато вища захворюваність на запальні процеси реподуктивної сфери (39,1% проти 16,7%), в тричі більша частота патологічних пологів (14,1% проти 5,5%), значно частіше розвивається вторинне безпліддя (7,5% проти 0,8%), у 2 рази частіше виникають ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду (передчасні пологи, передчасне вилиття навколоплідних вод, слабкість пологової діяльності, оперативні втручання при пологах). При цьому найбільший детермінуючий вплив на якісний рівень репродуктивного здоров’я мають: шум (коефіціент детермінації 34,8%), стаж роботи (25,0%), тривалість динамічного фізичного навантаження протягом робочої зміни (22,1%) та вібрація (20,3%).

6. Показники, що характеризують стан репродуктивного здоров’я у жінок, які зазнають впливу шуму та вібрації, та жінок, які знаходяться під впливом виключно шуму, істотно відрізняються. Когорта жінок, які зазнають комбінованого впливу шуму та вібрації, характерізується значною частотою порушень менструальної функції (55% проти 11,7%), у два рази вищою частотою патологічних пологів, мимовільних абортів (17,1% проти 10%), вторинного безпліддя (8,6% проти 6%), недоношування вагітності (33,3% проти 16,2%) у півтора рази вищою захворюваністю на запальні процеси репродуктивних органів (42,9% проти 34,0%). Питома вага жінок з низьким рівнем комплексної оцінки репродуктивного здоров’я серед ткаль, які зазнають одночасного впливу шуму та вібрації, також у півтора рази перевищує аналогічні дані у жінок, які знаходяться під впливом лише шуму.

7. Застосування методу кольпоцитодіагностики в динаміці у жінок, які зазнають впливу шуму та вібрації, дозволяє на ранніх стадіях виявити вірогідні порушення репродуктиної функції та може слугувати оціночним критерієм стану репродуктивного здоров’я.

8. Розроблені нами рекомендації щодо удосконалення існуючих державних санітарних норм виробничої вібрації шляхом введення коригованого рівня вібрації з урахуванням її дії в усіх трьох осях координат, науково обгрунтовані критерії застосування гормональної кольпоцитології як раннього діагностичного тесту порушень репродуктивного здоров’я робітниць ткацького виробництва, введення лікаря акушера-гінеколога до складу комісії при проведенні попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також раціональне працевлаштування поза сферою дії шкідливих виробничих факторів усіх вагітних жінок відразу після встановлення у них наявності вагітності, дозволяють знизити несприятливий вплив шуму та вібрації на стан репродуктивної функції жінок різних вікових груп, зайнятих у сучасному ткацькому виробництві.

Публікації автора:

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України

(* - особистий внесок здобувача):

1. Москаленко Д.М. Репродуктивна система жінок, які працюють в підприємствах з шкідливими умовами праці // Актуальные проблемы медицины и биологии: Зб.наук.пр. – К., 2003. – № 1. – С. 121–124.

2. Москаленко Д.М. Генеративна система жінок, які працюють на промислових підприємствах (Аналітичний огляд) // Асоціація акушерів-гінекологів України: Зб.наук.пр. – К., 2003.– С. 214–217.

3. Москаленко Д.М. Особливості впливу вібраційно-шумових чинників на репродуктивну функцію жінок, які працюють на ткацькому виробництві // Довкілля та здоров’я. – 2004. - №1. – С. 38-40.

4. Яворовський О.П., Зоріна С.М., Москаленко Д.М. Вплив шуму та вібрації на репродуктивне здоров'я жінок-робітниць текстильної галузі // Український журнал з проблем медицини праці. – К., 2006. – № 4. – С. 30-34. *(огляд літературних джерел, статистична обробка, підготовка до друку).

У інших виданнях:

1. Москаленко Д.М. Можливості адаптації організму жінок, що залучені у ткацькому виробництві, під впливом вібраційно-шумових факторів // В кн. тези доповідей 56 наук. конф. студент. та молод. вчених НМУ ім О.О. Богомольця. – 2001. – Ч.1. – С. 150-151.

2. Москаленко Д.М. Вивчення основних закономірностей захворюваності серед робітниць ткацького виробництва // В кн. тези доповідей 57 наук. конф. студент. та молод. вчених НМУ ім О.О. Богомольця. – 2002. – С. 150-151.

3. Москаленко Д.М. Погляд на застосування комплексу реабілітаційних заходів серед робітниць ткацького виробництва, які знаходяться під впливом віброшумових чинників // В кн. тези доповідей 58 наук. конф. студент. та молод. вчених НМУ ім О.О. Богомольця. – 2003. – С. 63-64.

Інформаційні листи:

1. Яворовський О.П., Москаленко Д.М. Гігієнічні основи оптимізації праці і профілактики професійних захворювань у жінок, які працюють у ткацькому виробництві. – К.,2004. – № 216. *(збір матеріалу та його аналіз, підготовка до друку).

2. Яворовський О.П., Москаленко Д.М. Метод ранньої діагностики порушень репродуктивної функції у операторів ткацького виробництва, що виникли під впливом віброшумового фактора– К.,2004. – № 217. *(збір матеріалу та його аналіз, підготовка до друку).