Анотація до роботи:

Мирна О.В. Профілактика наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих в техногенних аваріях гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей техногенних аварій на вугільний шахтах та розробці заходів щодо профілактики наслідків гострих інтоксикацій у постраждалих гірників із застосуванням гіпербаричної оксигенації. Проведено аналіз техногенній аварій на вугільних шахтах Донбасу. Встановлено, що найбільш частими причинами техногенних аварій на вугільних шахтах Донбасу є пожежі та раптові викиди і вибухи вугілля і газу; домінуючими ушкоджуючими факторами є дія токсичних речовин (монооксиду вуглецю) та гіпоксична гіпоксія.

Вперше проаналізовано клінічні прояви віддалених наслідків гострих інтоксикацій, для яких характерні ураження серцево-судинної і нервової систем на фоні прогресуючого погіршення психоемоційного стану. Доведено, що факторами ризику розвитку віддалених наслідків гострих інтоксикацій у гірників є ступень тяжкості ураження, відстрочений початок надання медичної допомоги, психічна травма від спостерігання епізодів смерті. Розроблено заходи з реабілітації гірників із віддаленими наслідками інтоксикацій, доведено доцільність використання гіпербаричної оксигенації в комплексі профілактичних заходів та проведено аналіз її медичної ефективності. Запропоновано алгоритм індивідуального призначення гіпербаричної оксигенації за допомогою показників гемодинаміки та варіабельності ритму серця. Розроблено схему диспансерного спостереження.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі – комплексної профілактики і реабілітації гірників із віддаленими наслідками промислових інтоксикацій внаслідок техногенних аварій на вугільних шахтах.

1. Найбільш частими причинами техногенних аварій на вугільних шахтах Донбасу є екзо- і ендогенні пожежі та раптові викиди і вибухи вугілля і газу. На раптові вибухи вугілля і газу, які складають 17,5 % від усіх аварій на шахтах Донбасу, припадає 61,9 % постраждалих і 74,2 % загиблих гірників. Це складає в середньому 11,5 нещасних випадки на 1 аварію (у тому числі 4,9 – смертельних), що значно перевищує цій показник в Україні. На підставі висновку про лінійні контрасти Шефе встановлено прямий зв'язок між глибиною видобутку вугілля, метановістю видобувних ділянок, температурою вміщуючих порід і кількістю аварій зі смертельним і несмертельним травматизмом гірників. На глибині більше 750 м, де значно зростає метановість і температура вміщуючих порід, виникає 49,3 % від всіх аварій, кількість постраждалих складає в середньому 28 чоловік на 1 аварію, у тому числі – 10 загиблих.

2. Ураження гірників під час аварії на шахті визначаються комплексною дією певних факторів: токсичних (монооксид вуглецю, вуглекислий газ, продукти горіння, підвищена концентрація гомологів метану), гіпоксичних (зниження вмісту кисню в атмосфері), температурних (висока температура вміщуючих порід та полум'я), стресових (перебування в замкнутому, ізольованому просторі, змушена гіпокінезія, страх смерті, травмування і смерть товарищів). Домінуючими ушкоджуючими факторами у більшості постраждалих є дія токсичних речовин та гіпоксична гіпоксія: перевищення в шахтній атмосфері вмісту монооксиду вуглецю більше ГДК реєструється у 89,7 % аварій, вуглекислого газу – у 47,8 %, вмісту метану у 31,3 %; зниження вмісту кисню в повітрі виробок нижче ГДК – у 50,0 % випадків.

3. На медичні наслідки аварій істотно впливають організаційно-особистісні фактори. Так, на вихідні і післясвяткові дні приходиться 87,3 % потерпілих і 88,4 % загиблих гірників. Аварії із смертельним травматизмом частіше виникають у ремонтно-підготовчі зміни, ніж у видобувні (t=2,34, p<0,02); серед видобувних найбільш небезпечними є нічні зміни.

4. В структурі уражень потерпілих в аваріях гірників превалюють легкі токсичні ураження, які діагностовано у 49,1 % постраждалих; у 13,0 % діагностовано ураження середнього ступеня тяжкості, у 1,7 % - тяжкі отруєння токсичними газами. Комбіновані ураження (у вигляді різноманітних комбінацій інтоксикацій, опіків, травм, теплових уражень) зареєстровано у 13,0 % гірників. У 23,0 % гірників, що знаходилися в зоні дії аварійних факторів, клінічних ознак інтоксикації не визначено. Внаслідок стресового впливу аварійних факторів у 18,5 % потерпілих гірників розвиваються психоемоційні розлади, на тлі яких формуються негативні мотивації до праці, страх потенційної небезпечної ситуації.

5. У гірників, які постраждали в аваріях на шахтах, розвивається відповідний синдромокомплекс віддалених наслідків гострих інтоксикацій (ВНГІ), для якого характерні ураження серцево-судинної і нервової систем на фоні прогресуючого погіршення психоемоційного стану. Частота розвитку ВНГІ складає: у гірників с комбінованими ураженнями – 60,0 %, з ГІ середнього ступеня тяжкості – 78,6 %, легкого ступеня – 27,8 %. Крім того, розвиток віддалених наслідків відбувається у 2,4 % гірників, які безпосередньо після аварії не мали клінічних проявів інтоксикації. Серед клінічних проявів наслідків інтоксикації ВСД складає 70,0 %, артеріальна гіпертензія – 40,0 %, дисциркуляторна енцефалопатія – 30,0 % (у тому числі з рефлекторною пірамідною недостатністю – 16,0 %, з вестибулопатією – 15,0 %), психічні розлади – 19,0 %. Дисциркуляторна енцефалопатія вірогідно частіше розвивається у гірників 30-39 років, розлади психоемоційної сфери – в віковій групі 40-49 років.

6. Встановлені фактори ризику розвитку віддалених наслідків гострих інтоксикацій:

• Ризик розвитку віддалених наслідків промислових інтоксикацій та ефективність профілактики ВНГІ визначається терміном початку лікувально-профілактичних заходів (із застосуванням ГБО), що минув з моменту виникнення аварії: при проведенні необхідних лікувально-профілактичних заходів у першу добу після аварії ВНГІ розвивається у 18 % гірників, через три доби після ТА – у 33 % через чотири доби і пізніше - у 55 % гірників і більше.

• ВНГІ частіше розвиваються в гірників, що були очевидцями загибелі своїх товаришів під час аварії (r₊₊=4,09 р<0,05).

• Вірогідно частіше ВНГІ реєструється у вибійників та робітників керівної ланки, рідше – у підземних електрослюсарів. В гірників основних професій віддалені наслідки гострих інтоксикацій протікають з переважним ураженням серцево-судинної системи, а в гірничих фахівців і працівників керівної ланки – центральної нервової системи, що обумовлено характером їх праці.

7. За даними психофізіологічного обстеження у 80,0 % гірників із ВНГІ спостерігаються низькі показники самопочуття-активності-настрою; у половини гірників - високі рівні тривожності і депресії, низький і вкрай низький рівень концентрації уваги.

8. Гіпербарична оксигенація як універсальний адаптоген є провідним методом реабілітації гірників із наслідками гострих інтоксикацій за умов використання диференційованих режимів під контролем критеріїв ефективності – показників ВСР, ПОЛ, центральної гемодинаміки, психоемоційного стану. У гірників із ВНГІ є доцільним застосування „м’яких” режимів ГБО (8-10 сеансів, тиск 1,1-1,3 ата, експозиція 20-40 хвилин). Режими ГБО визначаються індивідуально згідно з розробленим алгоритмом. Доцільність проведення реабілітаційних курсів ГБО (2-3 рази на рік протягом першого року після аварії та 1 раз на рік – в подальшому) визначається тривалістю клініко-функціонального ефекту після застосування ГБО.

9. Розроблено схему диспансерного спостереження за постраждалими в аваріях гірниками з гострими інтоксикаціями та їх наслідками, яка передбачає: застосування запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів з використанням ГБО; з метою профілактики ВНГІ проведення однорічного диспансерного спостереження та превентивних лікувальних заходів усім гірникам, що зазнали впливу шкідливих факторів під час ТА, незалежно від виразності ВНГІ.

Публікації автора:

– в наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України:

1. Клинико-функциональные и обменные нарушения у горнорабочих при острых отравлениях оксидом углерода / Николенко В.Ю., Валиулина С.М., Цвирко И.В., Ладария Е.Г., Мирная Е.В., Москвин А.В., Николенко Л.Е. // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей. - Донецк: ДонГМУ, 1999. – Вып. 3, т.2. – С.109-111. Автором проведено частину (10 %) обстежень гірників з гострими інтоксикаціями монооксидом вуглецю, обґрунтовано висновки щодо типових порушень нервової системи у гірників з гострими інтоксикаціями монооксидом вуглецю.

2. Мирная Е.В. Гипербарическая оксигенация как метод лечения комбинированных поражений горнорабочих, пострадавших в результате техногенных аварий // Український журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. – 2002. – Т.3, №4. – С.32-34.

3. Застосування ГБО в лікуванні гірників, що постраждали внаслідок аварій на промислових підприємствах Донбасу / Валуцина В.М., Мирна О.В., Ладарія О.Г., Аникєєва Н.О., Бондаренко Г.О., Ткаченко Л.М. // Зб.наук. праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. – Київ, 2002. – Вип.11, кн.3. – С.30-35. Автором проаналізовано скарги, клінічні прояви, втрата працездатності у постраждалих з гострими інтоксикаціями монооксидом вуглецю.

4. Влияние гипербарической оксигенации на психоэмоциональный статус шахтеров, пострадавших в результате аварий на производстве / Мирная Е.В., Валуцина В.М., Ладария Е.Г., Токарев Г.Н., Каратаева К.О., Волошина Л.Т. // Гигиена труда. – 2003. – Вып.34, т.2. – С.856-864. Автором визначено вплив емоційного стресу на стан здоров’я гірників, що постраждали в аваріях, проаналізовано динаміку психоемоційних порушень, доведено антитривожна та антидепресивна дія ГБО у гірників з гострими інтоксикаціями.

5. Мирная Е.В. Роль организационно-личностных факторов в возникновении аварий на угольных шахтах // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. – Донецк: ДонДМУ, 2004. – Вип.8, т.1. – С.169-174.

6. Мирна О.В., Ладарія О.Г. Ефективність гіпербаричної оксигенації в реабілітації гірників з віддаленими наслідками промислових інтоксикацій // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. – 2005. – Т.6, №1. - С. 84-90. Автором проаналізовано ефективність ГБО у гірників з ВНГІ на підставі дослідження кардіореспираторної системи, психофізіологічного та біохімічного обстеження.

– в інших наукових виданнях:

7. Острые производственные отравления оксидом углерода (клиника, диагностика, лечение, экспертиза): Метод.рекомендации / Николенко В.Ю., Бондаренко Г.А., Соболева Н.П., Мирная Е.В. и др. – Донецк, 1998. – 14с. Автором обґрунтовано диференційований підхід до призначення ГБО в залежності від ступеня тяжкості інтоксикації.

8. Терапевтическая эффективность гипербарической оксигенации в реабилитации горнорабочих с отдаленными последствиями тепловых поражений и промышленных интоксикаций / Ладария Е.Г., Мирная Е.В., Токарев Г.Н., Волошина Л.Т., Николенко В.Ю., Цвирко И.В. // Аналіз варіабельності ритму серця в клінічній практиці: Мат. 1-ї міжнар. конф. – Київ, 2002. – С.70-72. Автором обґрунтовано диференційоване призначення ГБО у пацієнтів з ВНГІ за даними ВРС.

9. Реабилитация горнорабочих с синдромом отдаленных последствий промышленных интоксикаций / Мирная Е.В., Ладария Е.Г, Валуцина В.М., Волошина Л.Т., Молжанинова Н.Е., Симонова Е.И. // Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань: Мат. міжнар.наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2002. – С.205-208. Автором проведено аналіз вікової структури та визначено етапи формування ВНГІ, проаналізовано тривалість клінічного ефекту ГБО.

10. Мирна О.В. Гіпербарична оксигенація в лікуванні гірників з гострими промисловими отруєннями // Мат.ІХ міжнар. конгресу СФУЛТ. – Луганськ, 2002. – С.47.

11. Мирная Е.В. Гипербарическая оксигенация как метод лечения и реабилитации горнорабочих с синдромом отдаленных последствий острых производственных отравлений // Організація токсикологічної допомоги в Україні: Тези доп. наук.-практ. конф. – Київ, 2002р. – С.28-29.

12. Гіпербарична оксигенація в реабілітації гірників з наслідками теплових уражень і промислових інтоксикацій / Ладарія О.Г., Мирна О.В., Гладчук Є.О., Волошина Л.Т., Токарєв Г.М. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб.тез доп. наук.-практ. конф. – Київ, 2003. – Вип.5. – С.225-226. Автором обґрунтовано використання ГБО як універсального адаптогену у пацієнтів з наслідками промислових інтоксикацій.

13. Мирна О.В., Мухін В.В., Ладарія О.Г. Профілактика віддалених наслідків гострих інтоксикацій у гірників вугільних шахт Донбасу // Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій: Мат. всеукр. наук.-практ. конф. – Чернівці, 2004. – С.57-59. Автором вперше визначені фактори ризику розвитку ВНГІ – психоемоційний стрес та відстрочений початок лікування, проаналізован розподіл постраждалих в аваріях гірників за ступенем тяжкості отриманих уражень.

14. Мирна О.В., Мухін В.В., Ладарія О.Г. Гіпербарична оксигенація в реабілітації гірників, що постраждали в техногенних аваріях на шахтах // Актуальні проблеми медично-психологічної реабілітації рятувальників, дитячого та дорослого населення, яке постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Мат.наук.-практ. конф. – Євпаторія, 2005. – С.58-61. Автором проведено аналіз змін психоемоційних та атенційних характеристик, що відбуваються під час розвитку віддалених наслідків інтоксикацій.

15. Мирна О.В., Ладарія О.Г., Каратаєва К.О. Особливості диспансерного спостереження за гірниками, що постраждали в техногенних аваріях на шахтах // Українські медичні вісті. Науково-практичний часопис ВУЛТ. – 2005. – Т.6, №1-2 (64-65). – С.371. Автором запропоновано використання блоку скринінгових методик для визначення груп ризику розвитку віддалених наслідків інтоксикацій.

16. Гігієнічні аспекти техногенних аварій на вугільних шахтах Донбасу / О.В.Мирна, О.Г.Ладарія, М.М.Величко, В.М.Валуцина // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб.тез наук.-практ. конф. – Київ, 2005 – С.271-272. Автором проаналізовано склад шахтного середовища під час техногенних аварій.