208. Охотнікова Олена Миколаївна. Профілактика і рання діагностика бронхіальної астми у дітей: дис... д-ра мед. наук: 14.01.10 / АМН України; Інститут педіатрії, акушерства та гінекології. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Охотнікова О.М. Профілактика і рання діагностика бронхіальної астми у дітей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню факторів ризику розвитку і підвищенню ефективності вчасної діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей раннього віку, а також визначенню показань до антибіотикотерапії та специфічної протигрипозної і неспецифічної імунопрофілактики загострень хвороби, асоційованих з частими респіраторними інфекціями.
Дослідження еволюції рецидивних варіантів обструктивного бронхіту і синдрому крупу проведено у 216 дітей раннього віку. Встановлено, що у 59,4% хворих з рецидивами бронхообструкції та у 33,3% з повторними епізодами крупу в межах 6 років сформувалась бронхіальна астма. Визначені суттєві фактори ризику розвитку і 5 клінічних варіантів бронхіальної астми у 109 дітей раннього віку: рецидивний бронхообструктивний синдром (63,3%), wheezing (19,3%), рецидивний синдром крупу (7,3%), синдром сухого нападоподібного кашлю (5,5%), типовий напад ядухи (4,6%). Визначена висока інфікованість дітей з бронхіальною астмою, хламідіями і мікоплазмами, що є показанням до призначення препарату групи макролідів – азитроміцину, який був ефективним у 91,3% з 76 хворих. Встановлено, що у дітей раннього вікy призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів з перших днів загострення астми призводить до більш швидкої ліквідації симптомів хвороби і скороченню термінy стаціонарного лікування. Використання їх при середньотяжкій астмі впродовж 2 тижнів, а при тяжкій – 3 місяців забезпечує ефективний контроль за перебігом хвороби у 100% і 83% хворих відповідно. Визначена висока ефективність (95%) 2-місячного курсу монтелукасту при середньотяжкій астмі у дітей 6-11 років. Доведена висока клініко-епідеміологічна і серологічна ефективність застосування субодиничної вакцини в профілактиці грипу у дітей з тяжкою і середньотяжкою астмою. Використання рибомунілу для профілактики ГРЗ і загострень хронічних запальних захворювань носоглотки, а також зумовлених ними загострень бронхіальної астми дозволяє суттєво підвищити ефективність базисної терапії.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми педіатрії стосовно оптимізації комплексної допомоги дітям раннього віку, хворим на бронхіальну астму, спрямовану на вчасну діагностику, адекватне лікування і ефективну профілактику захворювання на підставі дослідження особливостей формування і перебігу хвороби та створення діагностичних критеріїв, диференційно-діагностичних алгоритмів і комплексу етапних лікувально-профілактичних заходів.
Бронхіальна астма у дітей на сучасному етапі характеризується раннім початком. У дітей раннього віку маніфестація перших ознак захворювання найчастіше (63,3±10,35%) відбувається у вигляді рецидивного обструктивного бронхіта, менш часто у вигляді повторних епізодів wheezing (19,3±2,30%), сухого кашлюкоподібного кашлю (7,3±1,03%), рецидивного синдрому крупу (5,5±0,80%), типового нападу ядухи (4,6±0,69%).
Найбільш вагомими факторами ризику розвитку бронхіальної астми у дітей раннього віку за рівнем значущості є обтяжена по алергії спадковість (алергійна і лімфатико-гіпопластична конституція дитини, БА у родичів, насамперед у матері), пологова травма, інтранатальна асфіксія, маса тіла при народженні більше 4000 г або менше 2500 г , наявність алергійної патології у дитини, розвиток бронхообструктивного синдрому з частотою більше 3-4 на рік, звязок його з інфекційними і неінфекційними тригерами, тютюнопаління в сімї.
Рецидивний обструктивний бронхіт у дітей раннього віку є гетерогенною патологією, 59,4% якої складає бронхіальна астма. Часті повторні епізоди синдрому крупу у третини (33,3%) дітей перших років життя є проявами бронхіальної астми. Рецидиви бронхообструкції та синдрому крупу у хворих молодшого віку потребують всебічного обстеження з обовязковим алергологічним дослідженням.
У переважної більшості (62,5%) дітей грудного віку бронхіальна астма має тяжкий перебіг хвороби, що супроводжується генералізованою реакцією організму під час загострень, особливо з боку органів життєзабезпечення з швидким зростанням дихальної недостатності, розвитком гіпоксичної енцефалопатії, пароксизмальної тахікардії, парезу кишківника. Малюковій астмі властиві змішаний характер задишки, відсутність нічного характеру ознак хвороби, недостатня ефективність бронхолітичної терапії.
Інфікованість дітей, хворих на бронхіальну астму, атиповими пнвмотропними мікроорганізмами – Mycoplasma pneumoniae (89,5%), Chlamydia pneumoniae (63,4%) i Chlamydia trachomatis (56,3%) – за даними імунофлуоресценції змиву слизу з ротоглотки, серологічного дослідження і полімеразної ланцюгової реакції, значна, проте лише у 15,0% хворих інфекцію можна вважати гострою.
Застосування антибактеріальних препаратів групи сучасних макролідів (азитроміцин) в комплексній терапії інфекційно-індукованих загострень бронхіальної астми у дітей різного віку за наявності клінічних проявів інфекційного процесу та при підтвердженні його результатами серологічного дослідження забезпечує високий лікувальний ефект ( 91,3%), що проявляється швидкою регресією не тільки ознак інфекційного процесу, а й клінічних проявів астми, вірогідним скороченням терміну госпітального лікування (на 3,51±0,56 днів).
Використання інгаляційних глюкокортикостероїдів з перших днів загострення бронхіальної астми у базисній терапії дітей раннього віку призводить до більш швидкої позитивної динаміки післяприступного періоду, вірогідно значного зменшення клінічних проявів і використання бронхолітичних препаратів, скорочення терміну стаціонарного лікування (на 5,32±0,38 днів). Препаратом вибору у дітей молодшого віку, хворих на бронхіальну астму, є флутиказона пропіонат, який при застосуванні у половинній дозі забезпечує такий же клінічний ефект, як і беклометазона діпропіонат. При недостатній ефективності лікування хворих іншими інгаляційними глюкокортикостероїдами доцільним є перехід на флутиказону пропіонат у еквівалентній дозі, замість підвищення дози вихідного інгаляційного глюкокортикостероїда.
Швидка позитивна відповідь на лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами у низьких та середньотерапевтичних дозах у дітей перших років життя дозволяє вважати інтервал доз (50-200 мкг/добу за флутиказона пропіонатом і 100-300 мкг/добу за беклометазона діпропіонатом) оптимальним для даної категорії хворих. Застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів у зазначених дозах протягом 3 місяців не призводить до негативного впливу (розвитку клінічних ознак і суттєвої зміни лабораторних показників) на функціональний стан надниркових залоз. Поступовий перехід після проведеного курсу лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами на регулярну адекватну терапію інгаляційними нестероїдними протизапальними препаратами забезпечує підтримку ефективного контролю за перебігом астми протягом року у 88,0% дітей.
Застосування антилейкотриєнового препарату монтелукаста натрія у базисній терапії середньотяжкої бронхіальної астми у дітей шкільного віку є високо ефективним (95,0%) і безпечним (відсутність побічних явищ у 90,0% хворих) засобом, що супроводжується швидкою позитивною клініко-функціональною динамікою і забезпечує ефективний контроль за перебігом хвороби. Монтелукаст особливо показаний у разі переважання нічних ознак захворювання, у випадках астми фізичного і психо-емоційного навантаження, розвитку загострень після вдихання холодного повітря і у разі зміни метеоумов.
Імунопрофілактика грипу у дітей, хворих на середньотяжку та тяжку бронхіальну астму, сучасною субодиничною вакциною характеризується високою (96,7%) клінічною, специфічною серологічною та епідемілогічною ефективністю. 58,6% щеплених хворих сформували специфічну імунну відповідь на всі 3 штами вакцинального препарату. Для запобігання розвитку у дітей небажаних поствакцинальних реакцій та ускладнень запропоновано методику попередження побічних ефектів, яка сприяє добрій переносимості щеплення у більшості хворих (63,3%), а у разі їх виникнення - зменшенню їх виразності (алергійні реакції легкого та нетривалого характеру – у 36,7%).
Застосування рибосомальної вакцини (рибомунілу) у дітей, хворих на бронхіальну астму призводить до клініко-імунологічної ремісії астми і проявляється 2-кратним зниженням кількості ГРЗ, 3-кратним зменшенням частоти загострень хронічних вогнищ інфекції у носоглотці, скороченням їх тривалості у 1,7 рази і частоти гострих епізодів хвороби у 1,3 рази та позитивною динамікою імунологічних показників.
Публікації автора:
Імунокорекція дітей, що часто хворіють // Укр. пульмонол. журнал. – 1996. - №2. – С. 61-64. (співавт. Ласиця О.Л., Рахманова Н.Ю., Ревуцька Г.Є., Гордієнко С.М.). Збір матеріалу, статистична обробка.
Этиопатогенетические механизмы современного обструктивного бронхита у детей // Медицинские новости (Беларусь, Минск). – 1996. - №6. – С. 47-48. (співавт. Ласица О.И.). Підбір літературних джерел, збір і аналіз матеріалу, проведення дослідження, підготовка до друку.
Основные этапы формирования бронхиальной астмы у детей первых лет жизни // Ліки України. – 2000. - №4. – С. 23-26.
Бронхіальна астма у дітей молодшого віку та її терапія інгаляційними кортикостероїдами // Імунологія та алергологія. – 2000. - №1. – С. 43-47. (співавт. Ласиця О.Л., Курашова О.М.). Збір матеріалу, проведення дослідження, статистична обробка, підготовка до друку.
Особенности неотложной помощи и интенсивной терапии бронхиальной астмы у детей раннего возраста // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. - №1(д). – С. 286-288. (співавт. Ласица О.И., Курашова О.Н., Ревуцкая А.Е., Леуш В.Т., Зарудняя О.Ф.). Збір і аналіз матеріалу, проведення дослідження, статистична обробка, підготовка до друку.
Применение холинолитиков при бронхообструктивном синдроме у детей // Укр. пульмонол. журнал. – 2001. - №2. – С. 55-58. (співавт. Ласица О.И.). Підбір і аналіз матеріалу.
Ефективність і безпечність специфічної імунопрофілактики грипу субодиничною вакциною Інфлувак у дітей, хворих на бронхіальну астму // Ліки України. – 2002. - № 7-8. – С. 46-48. (співавт. Ласиця О., Мироненко А., Хмельницька Г., Яковлева Н., Остапчук П.М.). Збір і аналіз матеріалу, проведення дослідження, статистична обробка, підготовка до друку.
Значение антигистаминных препаратов первого поколения в лечении детей с аллергодерматозами // Ліки України. – 2002. - №6(59). – С. 19-21. (співавт. Ласица О., Ревуцкая А., Меллина К., Яковлева Н., Тихомирова Н., Усова Е., Курашова О., Кочнева О.). Підбір матеріалу, проведення дослідження.
Сучасні аспекти бронхіальної астми дитячого віку // Астма та алергія. – 2002. - №1. – С. 44-49. (співавт. Ласиця О.І., Курашова О.М.). Підбір літературних джерел, збір і аналіз матеріалу, підготовка до друку.
Застосування вітамінно-мінерального комплексу “Кіндер-Біовіталь гель” у дітей з алергічними захворюваннями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. - №4. – С. 31-34. (співавт. Ласиця О.Л., Мелліна К.В., Усова О.І., Ткачова Т.М., Зарудня О.Ф.). Збір матеріалу.
Особливості бронхіальної астми у дітей грудного віку // Астма та алергія. – 2003. - №4. – С. 18-21.
Роль вірусних інфекцій як тригерів загострень бронхіальної астми та ефективність специфічної імунопрофілактики грипу субодиничною вакциною “ІНФЛУВАК” у дітей, хворих на бронхіальну астму // Перинатологія і педіатрія. – 2003. – №3.- С. 21-25. (співавт. Ласиця О.Л., Остапчук П.М.). Підбір літературних джерел, організація роботи, проведення дослідження, підготовка до друку.
Роль атипичной микрофлоры в патогенезе бронхиальной астмы у детей // Укр. пульмонол. журнал. – 2004. - №1. – С. 16-20. (співавт. Ласица О.И.). Підбір літературних джерел, організація роботи, збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.
Ключевые положения лечения бронхиальной астмы у детей как основа создания государственного протокола // Современная педиатрия. – 2004. - №2(3). – С. 40-49. (співавт. Ласица О.И., Меллина К.В.). Підбір літературних джерел, підготовка до друку.
Бронхообструктивний синдром у дітей раннього віку та особливості муколітичної терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. - №2. – С. 27-31. (співавт. Ласиця О.І.). Організація роботи, підбір літературних джерел, збір матеріалу, підготовка до друку.
Эффективность азитромицина в лечении инфекционно-зависимых обострений бронхиальной астмы у детей // Здоровье женщины. – 2004. - №1(17). – С. 123-127. (співавт. Ласица О.И., Гавриленко Т.И., Кочнева О.Н.). Збір і аналіз матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.
Современные подходы к использованию макролидных антибиотиков в лечении заболеваний органов дыхания у детей // Современная педиатрия. – 2004. - №3(4). – С. 82-85. (співавт. Ласица О.И., Усова Е.И.). Підбір літературних джерел.
Принципи диференційної діагностики бронхообструктивного синдрому (БОС) інфекційного та алергічного походження у дітей раннього віку // Збірник наук. праць співробітників, присвячений 75-річн. ювілею КДІУЛ. – Київ. - 1993. – С. 90-92. (співавт. Ласиця О.І., Ревуцька Г.Є., Мальченко Г.О., Кузьменко І.О.). Проведення дослідження, створення бази даних.
Сучасний стан диференційної діагностики бронхіальної астми у дітей раннього віку // Збірник наук. праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 рр. – Київ. - 1997. – Вип.7. – С. 479-483.
Клініко-патогенетична характеристика обструктивного бронхіту у дітей раннього віку // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 1998. - Вип. 7, кн. 2. – С. 520-528.
Роль алергії та інфекції у генезі обструктивного бронхіту у дітей в сучасних умовах // Збірник наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. – Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ. – 1999. - вип. 5. – С. 64-67. (співавт. Ласиця О.І., Ревуцька Г.Є., Мелліна К.В.). Збір матеріалу, проведення дослідження, підготовка до друку.
Сучасні принципи патогенетичної терапії невідкладних станів при бронхіальній астмі у дітей перших років життя // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. - 2000. – вип. 9., кн. 2. – С. 631-636. (співавт. Ласиця О.Л., Курашова О.М.). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.
Сучасні терапевтичні аспекти алергології дитячого віку // Збірник наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. - 2003. – вип. 12., кн. 1. – С. 716-725. (співавт. Ласиця О.Л., Мелліна К.В., Усова О.І., Тихомирова Н.К., Яковлева Н.Ю., Ткачова Т.М.). Підбір літературних джерел, підготовка до друку.
Особливості патогенетичної терапії бронхіальної астми у дітей грудного віку // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. - 2003. - Вип. 12, кн. 2. – С. 612-622.
Рецидивний синдром псевдокрупу як дебют бронхіальної астми у дітей раннього віку // Збірник наук. праць співробітників КМАПО. – Київ. – 2004. - Вип. 13, кн. 2. – С. 527-534.
Патент України на винахід №42933 А 7 А61К31/00, А61Р11/00 від 15.11.2001 “Спосіб лікування бронхіальної астми у дітей” (заявка №2000020765, бюл. №10), 10.12.2001 р.(співавт. Ласиця О.Л., Курашова О.М.). Організація роботи, збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.
Патент України на корисну модель №4637 7 А61К31/00 від 17.01.2005 “Спосіб лікування інфекційно-залежної форми бронхіальної астми у дітей” (заявка на винахід №20040705369 від 05.07.2004, співавт. Ласиця О.Л.). Організація роботи, збір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку.
