Анотація до роботи:

Пилипенко О.М.

Профілактика гнійно-запальних ускладнень після кесарева розтину у жінок з бактеріальним вагінозом.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14.01.01 — акушерство та гінекологія

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Київ, 2002.

Вивчені особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з бактеріальним вагінозом на підставі клініко-лабораторних, мікробіологічних та функціональних методів дослідження. Показана роль порушень мікробіоценозу піхви та місцевого імунітету в розвитку післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у жінок цієї групи. Запропоновані методи контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду у жінок з бактеріальним вагінозом. Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти гнійно-запальних ускладнень після кесарева розтину на підставі системного та місцевого використання комплексних біологічних препаратів, короткого курсу антибіотикопрофілактики та методики операції по «Stark».

1. Порушення мікробіоценозу піхви у жінок з бактеріальним вагінозом характеризується виділенням під час вагітності 17,0 штамів на одну пацієнтку, з яких аероби складають 42,5 %, а неклостридіальні анаероби 57,5 %. У 84,0 % жінок виявляється анаеробно-аеробні асоціації, у 20,0 % — монокультури облігатних анаеробів.

2. У жінок з бактеріальним вагінозом співвідношення анаеробів до аеробів за всю вагітність складає 1,8 : 1,0; в І триместрі — 1,8 : 1,0; в ІІ — 1,9 : 1,0; в ІІІ — 2,6 : 1,0; а після кесарева розтину — 1,3 : 1,0 відповідно при одночасному зниженні середнього числа лакто- і біфідобактерій.

3. Для вагітних з бактеріальним вагінозом серед показників системного імунітету з II триместру характерно зниження загальної кількості Т-лімфоцитів на 11,85±1,6 %; В-лімфоцитів на 4,45±0,2 % і лізоциму на 3,55±0,2 мкг/л. Після операції кесарів розтин імуносупресія більш висловлена за рахунок зниження Т-лімфоцитів на 22,3±2,0 %; В-лімфоцитів на 4,8±0,1 % і лізоциму на 5,4±0,3 мкг/л при одночасному збільшенні Т-супресорів на 26,3±0,4 % і активних В-лімфоцитів на 9,0±0,2 % у порівнянні з контрольною групою.

4. Зміни місцевого імунітету у вагітних з бактеріальним вагінозом характеризуються достовірним зниженням з II триместру лізоциму на 0,9±0,1 мкг/л та Ig A на 6,1±0,4 мг/%, а в III — додатковим зменшенням Ig M на 6,0±0,2 мг/%, а для породіль після кесарева розтину — також зменшенням Ig G на 31,2±1,3 мг/%.

5. Профілактика гнійно-запальних ускладнень кесарева розтину у жінок з бактеріальним вагінозом складається з таких моментів:

починаючи з II триместру одночасне використання вагітними інтравагінально препарату аромамасла «Інтима» по 5 крапель на ватний тампон на 2 години двічі на добу впродовж 10 днів та застосування препарату «Біовіт» по 50 г на добу впродовж 14 днів;

під час операції кесарів розтин використання короткого курсу антибіотикопрофілактики: введення внутрішньовенно 2 г цефазоліну одразу після перетискання пуповини, а потім по 2 г на добу протягом 2 днів;

виконання кесарева розтину по методиці Stark;

кількість та терміни проведення відповідних курсів лікувально-профілактичних заходів визначаються мікробіологічним, імунологічним та клінічним статусом.

6. Після використання запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів в II і III триместрах в післяопераційному періоді відзначено достовірне збільшення кількості лактобацил і біфідобактерій на 29,7±4,0 % і 16,0±0,8 % відповідно, зниженні рівня пептострептококів на 34,2±2,6 %, бактероїдів на 45,6±3,0 % та пропіонбактерій на 10,8±1,1 %; при одночасному покращанні системного імунітету.

7. Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо зниження гнійно-запальних ускладнень після кесарева розтину у жінок з бактеріальним вагінозом дозволило знизити частоту раневої інфекції в 2,5 рази (з 10 % до 4 %); ендометриту — в 5 разів (з 10 % до 2 %); порушення інволюції матки в 2,3 рази (з 14 % до 6 %), а також післяопераційне перебування в стаціонарі на 3,7 діб(з 10,8±1,0 до 7,1±0,5).

8. Запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс є економічно вигідним, простим у виконанні та загальнодоступним, що дозволяє широко рекомендувати його в практичному акушерстві.

Публікації автора:

1. Пилипенко О.М. Наш досвід профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарів розтин у жінок з бактеріальним вагінозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2001. — № 5. — С. 112–115.

2. Пилипенко О.Н. Значение лизоцима вагинального секрета при бактериальном вагинозе // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2001. — Т. 6, № 3. — С. 45–47.

3. Пилипенко О.Н. Бактериальный вагиноз — фактор риска развития гнойно-воспалительных заболеваний после кесарева сечения // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2001. — Т. 6, № 2 (спец. випуск). — С. 50.

4. Чайка В.К., Пилипенко О.Н., Яковлева Э.Б., Гриценко Л.З. Лечение бактериального вагиноза у беременных препаратом гидрофильное масло «Интима» // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2000. — Т. 5, № 1. — С. 104–106.

5. Яковлева Э.Б., Демина Т.Н., Пилипенко О.Н Бактериальный вагиноз в современном акушерстве и гинекологии // Медико-социальные проблемы семьи. — 1998. — Т. 3, № 2. — С. 69–79 (Зробила літературний пошук, прийняла участь у дискусії, підготувала до друку).

6. Пилипенко О.М. Актуальні питання профілактики гнійно-запальних захворювань після кесарева розтину при бактеріальному вагінозі // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика. — Вип. 10. — кн. 1. — К., 2001. — С. 627–632 (Виконала самостійно).

7. Пилипенко О.М. Лікування бактеріального вагінозу у вагітних // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика. — Вип. 10. — кн. 3. — К., 2001. — С. 799–804 (Виконала самостійно).

8. Пилипенко О.Н. Бактериальный вагиноз и акушерская патология // Тез. доп. з їзда акушерів-гінекологів України. — К., 2001. — С. 500–501.

9. Яковлева Э.Б., Каверина В.А., Антонова О.Л., Пилипенко О.Н. Бактериальный вагиноз // Инфектология в акушерстве и гинекологии. — Донецк, 1999. — С. 27–34.