Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 2002.
Дисертаційну роботу присвячено вивченню ефективності хірургічного лікування хворих з кістозними утворами щелеп удосконаленим способом кістектомії з формуванням під час оперативного втручання комбінованого слизово-окісно-кісткового клаптя.
При лікуванні 94 хворих з кістами щелеп встановлено, що удоско-налений спосіб кістектомії сприяє відновленню анатомічної форми альвеолярних відростків у 95% випадків, приводить до утворення на місці великих (діаметром 3-5 см) кістозних порожнин новоутвореної кісткової тканини через 12 місяців після операції, на 6-8 місяців наближує терміни ортопедичної реабілітації та створює оптимальні умови для протезування.
У дисертації наведений один із шляхів вирішення завдання про-філактики деформації альвеолярних відростків щелеп за рахунок вико-ристання удосконаленого способу кістектомії з формуванням слизово-окісно-кісткового клаптя.
Проблема профілактики деформацій альвеолярних відростків після кістектомії щелеп є актуальною в сучасній хірургічній стоматології, що зумовлено поширеністю кістозних утворів і чисельними ускладненнями, які виникають після їх видалення згідно із традиційними способами, необ-хідністю пришвидшити терміни та покращити умови наступної ортопедичної реабілітації хворих. Враховуючи це, перспективним вважається розпрацю-вання технологічних модифікацій відомих оперативних втручань, скерованих на попередження деформацій альвеолярних відростків, підвищення ефек-тивності лікування хворих.
Формування під час кістектомії комбінованого слизово-окісно-кіст-кового клаптя сприяє збереженню анатомічної форми альвеолярних від-ростків у віддалені післяопераційні терміни в 95% випадків, на 6-8 місяців наближує терміни ортопедичної реабілітації хворих.
Використання запропонованого способу кістектомії у хворих з кістами великого розміру (діаметром 3-5 см) приводить через 12 місяців до утворення у місці дефекту органотипової кісткової тканини, яка рентге-нологічно не відрізняється від суміжніх ділянок.
Застосування удосконаленого способу кістектомії у хворих з кістами щелеп за результатами ехоостеометричного дослідження забезпечує форму-вання в ділянці післяопераційного дефекту кісткової тканини з високим рівнем її щільності.
Ступінь деформації альвеолярного відростка є прямо пропорційним до розміру кісткового дефекту: деформація є тим вираженішою, чим більшим був розмір кістозного утвору.
Показом до кістектомії удосконаленим способом є кісти рентгено-графічним розміром більше 2 см у поперечному вимірі у хворих будь-якого віку, причому із збільшенням розміру кістозного утвору зростає необхідність застосування цього методу. Протипоказами до використання нового способу кістектомії є: 1)значна резорбція кісткової стінки навколо кісти; 2)фолікуляр-ні кісти у дітей в зв’язку з можливістю пошкодження фолікулів постійних зубів.
7. Опрацьований спосіб кістектомії є особливо доцільним при кістах, які зруйнували кісткові стінки верхньощелепної пазухи, носової порожнини, нижньощелепного каналу, коли заповнення посткістозних кісткових порож-нин трансплантатом може привести до небажаних ускладнень.
Публікації автора:
Готь І.М., Варес Я.Е. Сучасні методи пластики післяопераційних кісткових порожнин щелеп // Практична медицина. – 1998. – №№5-6. – С.141-146.
Варес Я.Е., Готь І.М., Філіпська Т.А. Новий метод лікування кіст щелеп // Тези VIII Конгресу СФУЛТ. – Львів–Трускавець, 2000. – С.337-338.
Варес Я.Е. Загоєння порожнинних дефектів щелеп за даними ультразвукової остеометрії // Матеріали наук.-практ. семінару: Виготовлення зубних протезів з біологічно нейтральних матеріалів та впровадження нових технологій в стоматології. – смт.Черняхів, 2000. – С.12-15.
