Анотація до роботи:

Шелестова Л.П. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2004.

Дисертація присвячена актуальним питанням профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом. В роботі на підставі ретроспективного клініко-статистичного аналізу 300 історій пологів і амбулаторних карт жінок з дифузним нетоксичним зобом та клініко-лабораторного обстеження 120 юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом і 40 здорових юних вагітних були доповнені фактори ризику виникнення та розвитку субклінічного гіпотиреозу у юних вагітних. Вперше вивчено особливості функціонального стану щитовидної залози, зміни деяких біохімічних показників ліпідного, білкового, вуглеводного та мінерального обмінів та їх взаємозв’язок у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, а також отримані дані про особливості перебігу вагітності та пологів у юних жінок з субклінічним гіпотиреозом. Впровадження розробленої схеми для юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, яка основана на використанні інтегрального тиреоїдного індексу (відношення гормонів щитовидної залози до їхнього гіпофізарного регулятора) — критерію призначення даної схеми, та застосуванні ентеросорбенту енсорал і біологічно активного препарату спіруліна кримська, що містить йод, дозволило покращити перебіг вагітності та її завершення, а також стан новонароджених.

В дисертаційній роботі доведено, що субклінічний гіпотиреоз у юних вагітних має несприятливий вплив на перебіг та завершення вагітності, на підставі чого була розроблена науково обґрунтована схема профілактики акушерських та перинатальних ускладнень, яка дозволила покращити перебіг вагітності, пологів і стан новонародженого.

1. Факторами ризику виникнення та розвитку субклінічного гіпотиреозу у юних вагітних є обтяжений інфекційно-соматичний, акушерсько-гінекологічний анамнез (порушення менструального циклу — 50,8%, самовільний аборт — 25,9 %), попередня тиреоїдна патологія (дифузне збільшення щитовидної залози в пре- і пубертатному віці — 17,5 %, операція на щитовидної залозі — 5,0 %) та спадкова схильність (40,8 %).

2. Тиреоїдний стан у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом характеризується достовірним (P<0,05) збільшенням значень ТТГ в I триместрі в 2,1 раза, в II і III триместрах — у 1,6 раза, зниженням показників вільного тироксину — в 1,4 і 1,3 раза та інтегрального тиреоїдного індексу (ІТІ) — в 2,8 і 2,0 рази відповідно.

3. У юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом визначені достовірні зміни показників основних обмінів, які регулює щитовидна залоза: ліпідного (загальний холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїнів високої щільності, ліпопротеїни високої та низької щільності, холестериновий коефіцієнт атерогенності (К_хс), апопротеїни В і А-1 та їх співвідношення), білкового (загальний білок, альбумін, глобуліни 2, ), вуглеводного (глюкоза) та мінерального (кальцій, натрій), найбільш інформативні з них — підвищення загального холестерину (в I триместрі в 1,3 раза, в II і III — в 1,4 раза) і тригліцеридів (відповідно в 1,5 і 1,6 раза), підвищення К_хс і співвідношення апопротеїнів В / А-1 більше ніж в 2 рази.

4. Встановлена наявність негативних кореляційних зв’язків між рівнем ІТІ і К_хс (r=–0,74, P<0,05), між ІТІ і тригліцеридами (r=–0,59, P<0,05), ІТІ і співвідношенням апопротеїнів В / А-1 (r=–0,53, P<0,05) та позитивна — між К_хс і тригліцеридами (r=0,67, P<0,05), К_хс і апо-В / апо-А-1 (r=0,65, P<0,05).

5. Впровадження розробленого лікувально-профілактичного комплексу дозволило знизити частоту анемії порівняно з такою у пацієнток, які отримували L-тироксин, та у тих, що не лікувалися, відповідно в 1,4 і 1,5 раза, загрози переривання вагітності — в 1,9 і 3,7 раза, прееклампсії — в 1,6 і 2,2 раза, фетоплацентарної недостатності — в 1,5 і 1,6 раза, передчасних пологів — в 3,0 і 3,7 раза, аномалій пологової діяльності — в 1,5 і 2,1 раза, акушерських кровотеч — в 1,8 і 3,0 рази, асфіксії новонародженого — в 1,5 і 2,1 раза, гіпотрофії — в 1,7 і 2,5 раза.

6. У новонароджених від матерів з субклінічним гіпотиреозом, які одержували запропоновану терапію та L-тироксин, вміст ТТГ не відрізнявся від такого у новонароджених від здорових матерів та був відповідно в 7,0 та 6,0 разів нижчим, ніж у новонароджених від нелікованих матерів (P<0,05).

7. Запропонований лікувально-профілактичний комплекс, який включав енсорал та спіруліну кримську, що містить йод, при використанні ІТІ як критерію для його призначення є ефективним заходом профілактики ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та патології новонароджених і може бути рекомендований для широкого впровадження в діяльність родопомічних закладів.

Публікації автора:

1. Яковлева Э.Б., Шелестова Л.П. Состояние тиреоидной системы у юных пациенток // Буковинський медичний вісник. — 2001. — № 2–3. — С. 212–213 (Вивчила особливості стану тиреоїдної системи у юних вагітних із гіпофункцією щитовидної залози на протязі гестаційного періоду, зробила статистичну обробку, підвела підсумки результатів дослідження, підготувала до друку).

2. Шелестова Л.П., Яковлева Э.Б. Щитовидная железа, беременность, плод, новорожденный // Медико-социальные проблемы семьи. — 2001. — Т. 6, № 1. — С. 81–87 (Провела літературний пошук, проаналізувала 36 літературних джерел щодо питань особливості функції щитовидної залози під час вагітності та вплив її стану на перебіг вагітності, розвиток плода та новонародженого, на підставі яких зробила висновки).

3. Шелестова Л.П., Яковлева Э.Б. Особенности течения беременности и родов у юных с патологией щитовидной железы // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2001. — Т. 6, № 3. — С. 26–28 (Провела ретроспективне дослідження вагітності та пологів у юних з наявністю дифузного зоба, підвела підсумки результатів дослідження, підготувала до друку).

4. Яковлева Э.Б., Шелестова Л.П. Особенности течения беременности и родов у юных с тиреоидной патологией // Український медичний альманах. — 2001. — Т. 4, № 6. — С. 192–195 (На підставі аналізу літературних даних розкрила сучасні погляди на проблему вагітності та пологів у юних, які мають тиреоїдну патологію).

5. Шелестова Л.П., Яковлева Е.Б., Дьоміна Т.М. Стан щитовидної залози у юних вагітних, які мають еутиреоїдний зоб // Вісник наукових досліджень. — 2002. — Т. 26, № 2. — С. 118–119 (Провела підбір юних вагітних, які страждали на дифузну гіперплазію щитовидної залози, та дослідження їхнього тиреоїдного стану, взяла участь у дискусії, підготувала до друку).

6. Шелестова Л.П. Функциональное состояние щитовидной железы у юных беременных с субклиническим гипотиреозом // Український медичний альманах. — 2002. — Т. 5, № 5. — С. 152–154 (Виконала самостійно).

7. Шелестова Л.П. Биохимические показатели крови у юных беременных с субклиническим гипотиреозом // Здоровье женщины. — 2003. — № 2. — С. 23–25 (Виконала самостійно).

8. Яковлева Э.Б., Шелестова Л.П. Состояние новорожденных от юных матерей с субклиническим гипотиреозом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2003. — С. 359–363 (Провела підбір новонароджених від юних матерів з субклінічним гіпотиреозом, з метою отримання оцінки ефективності лікування, провела їх обстеження, зробила статистичну обробку, підвела підсумки результатів дослідження, підготувала до друку).

9. Чайка В.К., Яковлева Е.Б., Дьоміна Т.М., Ракша-Слюсарева О.А., Шелестова Л.П. Патент України 54079А, МПК⁷: А61К33/44, А61К35/80. Спосіб профілактики субклінічного гіпотиреозу у юних вагітних. — № 2002043661; Заявл. 30.04.2002; Опубл. 17.02.2003. — Бюл. № 2 (З метою визначення критерію щодо призначення особисто розроблених профілактичних заходів при субклінічному гіпотиреозі у юних вагітних взяла участь у проведенні дослідження функціонального стану щитовидної залози за допомогою обчислення інтегрального тиреоїдного індексу, разом зі співавторами сформулювала висновки, оформила заявку на патент).

10. Демина Т.Н., Говоруха И.Т., Роговая О.Н., ШелестоваЛ.П. Лечение невынашивания беременности в ранние сроки гестации у пациенток с гипотиреозом // Ранние сроки беременности: проблемы, пути решения, перспективы: Материалы I Международной конференции. — М.: Изд-во РУДН, 2002. — С. 411–417 (Взяла участь у проведенні ретроспективного дослідження для виявлення пацієнток із зниженням функції щитовидної залози, а також підборі контрольної групи, взяла участь у дискусії, разом зі співавторами сформулювала висновки).

11. Яковлева Э.Б., Шелестова Л.П. Особенности течения беременности и родов у юных с субклиническим гипотиреозом // Матеріали науково-практичної конференції «Здорова мати — здорова дитина». — Донецьк, 2002. — С. 65–67 (Провела підбір та обстеження юних пацієнток з субклінічним гіпотиреозом, вивчила особливості перебігу вагітності та пологів у них, зробила статистичну обробку результатів, зробила висновки, підготувала до друку).

12. Яковлева Э.Б., Шелестова Л.П. Современные взгляды на ведение беременности у юных женщин с субклиническим гипотиреозом // Медицинские аспекты квалитологии. — Львов–Тула–Донецк, 2003. — Вып. 1. — С. 51–55 (Зробила огляд літератури та привнесла дані власних спостережень щодо ведення вагітності у юних з субклінічним гіпотиреозом, підготувала до друку).