Анотація до роботи:

Тімченко О.В. Професійний стрес працівників органів внутрішніх справ України (концептуалізація, прогнозування, діагностика та корекція). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Національний університет внутрішніх справ. МВС України. – Харків, 2003.

У дисертації подано концептуальну модель дослідження професійного стресу працівників ОВС, розкрито сучасні підходи прогнозування можливих наслідків діяльності людини в умовах впливу стрес-чинників підвищеної інтенсивності, проаналізовано сильні і слабкі сторони біохімічних, фізіологічних, психологічних і поведінкових категорій виміру причин і ефектів професійного стресу, розглянуто ефективні методи психокорекційної і психопрофілактичної роботи обласних Центрів практичної психології при УМВС України.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті поняття професійного стресу працівника ОВС, розробки моделей його вивчення та профілактики, визначенні та класифікації стрес-факторів правоохоронної діяльності, виявленні особливостей впливу деяких психологічних характеристик працівника ОВС на генезис професійного стресу.

1. Загально-теоретичний та методологічний рівень розгляду проблеми професійного стресу працівників ОВС дозволив сформулювати ряд положень, що сприяють більш повному розумінню цієї проблеми у сфері психологічних досліджень.

2. Професійний стрес працівників ОВС є багатомірним феноменом, що детермінований інтраорганізаційними факторами трьох рівнів (індивідуальним, груповим і організаційним) і екстраорганізаційними стрес-факторами, що залежать від особистісних характеристик. Професійний стрес виражається у фізіологічних і психологічних реакціях працівника правоохоронних органів на конкретну оперативно-службову ситуацію.

3. Ефективність роботи щодо зниження рівня психічних втрат і психічної недієздатності серед такої специфічної групи осіб, як працівники правоохоронних органів, залежить від ретельного аналізу розвитку професійного стресу:

рівень макроаналізу професійного стресу дозволяє одержувати цілісний опис факторів ризику оперативно-службової діяльності в категоріях причинно-наслідкових відносин;

рівень проміжного опосередкування стресу дозволяє врахувати індивідуально-психологічні особливості працівника правоохоронних органів і його особистий досвід подолання стресових ситуацій;

рівень мікроаналізу професійного стресу, що відбиває психологічні механізми адаптації конкретного працівника ОВС до стресогенних умов, дозволяє виділити основні (продуктивні) підходи щодо прогнозування виконання правоохоронцем конкретних оперативно-службових задач і поведінкових актів.

Запропонований підхід до вивчення професійного стресу працівника ОВС дає змогу встановлювати не тільки головні закономірності та механізми впливу на психіку правоохоронця стрес–факторів оперативно–службової діяльності, а й визначати їх специфічні та неспецифічні наслідки і на основі цього будувати необхідну психопрофілактичну та психокорекційну роботу.

1. Фактори соціального середовища, які в сукупності з цілями правоохоронної діяльності характеризують мотиваційні установки й емоційний фон діяльності, можуть виступати головним джерелом розвитку професійного стресу.

Основними стрес-факторами соціального середовища є: зниження або повне припинення соціальних пільг і гарантій для працівників ОВС; низька суспільна оцінка значущості конкретної професії в межах правоохоронної діяльності та її привабливості; фактична відсутність участі працівника ОВС у прийнятті рішень щодо ділового життя колективу; несформованість почуття приналежності до колективу; не відповідність мотивів діяльності колективу й особистості; відсутність умов для професійного зростання працівника ОВС.

Джерелом розвитку хронічних депресивних станів, синдрому незадоволеності працею і, як наслідок, - потужним початковим фактором професійного стресу та професійної деформації працівника ОВС служить неоднозначне визначення мети праці. У якості стрес-факторів, що сприяють виникненню таких несприятливих явищ, можна назвати: відсутність розробленої системи оцінки рівня успішності виконання задач у ході оперативно-службової діяльності; відсутність адекватного зворотного зв'язку про ефективність здійснення оперативно-службової діяльності; несвоєчасність одержання такої інформації.

2. Виконання оперативно-службових обов'язків, на відміну від цивільних, обов'язково передбачає необхідність серйозних обмежень: скорочену можливість для улюблених занять, обмежене коло спілкування, утруднені або припинені зв'язки з рідними і близькими, неминучу відмову від деяких звичок заради інтересів служби і виконання вимог колективу.

У залежності від особливостей конкретних оперативно-службових задач і умов, у яких вони вирішуються, працівник ОВС підпадає під вплив різноманітних стрес-факторів оперативно-службової діяльності, котрі можна умовно об'єднати в дві групи: фактори, які мають безпосередній емоційний вплив та фактори, що справляють опосередкований емоційний вплив, який залежить від професійних можливостей працівника ОВС.

Сукупність перерахованих факторів створює психологічне навантаження, що впливає на працівника ОВС в оперативно-службовій обстановці та призводить до виникнення професійного стресу. Розмір і структура психологічного (професійного) стресу в різноманітних ситуаціях визначатимуться особливостями конкретної оперативно-службової задачі.

3. У ризиконебезпечній ситуації причинами розвитку професійного стресу є: загроза життю; відповідальність за виконання завдання; недостатність і невизначеність інформації, що надходить; дефіцит часу при прийнятті рішень і здійсненні оперативно-службових дій; невідповідність рівня фахових навичок вимогам, що пред'являються умовами оперативно-службової задачі до особистості; психологічна непідготовленість до виконання конкретного завдання; непевність у надійності зброї; відсутність довіри до командування; фактори ізоляції (за умови дій у відриві від основних сил, перебування в ізольованих засідках) та ін.

Значущість впливу на психіку працівника міліції тих або інших професійних стресорів в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності визначається: його індивідуально-психологічними особливостями і особистісними властивостями; психологічною і професійною готовністю до виконання оперативно-службових задач даного виду правоохоронної діяльності; характером і рівнем мотивації; особливостями сприйняття працівником міліції місця і ролі своєї праці в суспільстві і перспективи його системи життєдіяльності.

4. Кожне утруднення, з яким стикається працівник міліції, є стресовим тільки в тому випадку, якщо воно оцінюється негативно і/або не має адекватної стратегії його подолання, тобто якщо вимоги ситуації перевищують відповідні можливості людини. Реакція працівника правоохоронних органів на екстремальні впливи оперативно-службової діяльності, сприйняття й оцінка цього впливу як шкідливого, небажаного фактора обумовлюється всім комплексом властивостей індивіда, що сформувалися в процесі розвитку і діяльності цієї особистості у певному середовищі. Саме від цих властивостей особистості буде залежати тип індивідуально-психологічної реактивності цієї людини в тій або іншій ситуації, характер домінуючих поведінкових реакцій в умовах професійного стресу.

Індивідуальну варіабельність реакцій на стрес варто розглядати на основі психофізіологічних, психологічних та поведінкових особливостей особистості:

на психофізіологічному рівні характер розвитку професійного стресу визначатиметься конституціональними особливостями працівника ОВС, типом його нервової діяльності, циклічністю протікання фізіологічних функцій, наявністю хвороб (у тому числі, викликаних даною професією) і ін.;

на психологічному рівні до таких факторів відносяться ступінь розвитку основних психічних функцій, наявність певних спроможностей, рівень сформованості вольових якостей, особливості організації мотиваційної сфери, що у комплексі визначають індивідуально-психологічні властивості особистості;

на поведінковому рівні розвиток професійного стресу буде залежати від наявності у конкретного індивіда специфічних поведінкових схем або патернів поведінки.

На характер індивідуальної варіабельності на стрес впливає низка опосередкованих факторів, до яких можна віднести: вікові, генетичні (наприклад, статеві) розбіжності, ступінь тренованості і рівень індивідуальної професійної підготовки.

Виділення деяких загальних закономірностей у процесі генезу професійного стресу і аналіз причин, які лежать у їхній основі, дозволяють об'єднувати загальні (за певними підставами) види індивідуальних реакцій. При дослідженні професійного стресу ця проблема трансформується у вивчення таких властивостей, як професійна та функціональна надійність працівника ОВС.

Професійна надійність характеризує працівника ОВС за кінцевим результатом його оперативно-службової діяльності, а функціональна надійність відбиває функціональну забезпеченість цієї діяльності і визначає ступінь усталеності й адекватність реактивності організму в конкретних умовах оперативно-службової діяльності.

Оцінним чинником ступеня професійної надійності виступають помилкові дії працівника ОВС у ході виконання задач оперативно-службової діяльності.

Зміст проблеми функціональної надійності обумовлюється наявністю таких специфічних для працівника правоохоронних органів властивостей, як стресоусталеність і адаптивність.

1. Для попередження професійного стресу практичному психологу правоохоронних органів необхідно, з одного боку, уміти визначати специфіку професійних навантажень, що несе кожний конкретний вид діяльності, а з іншого боку, мати чітку психодіагностичну базу для визначення тих осіб, які спроможні виконувати вимоги даного конкретного виду діяльності.

Оскільки причини й ефекти стресу багатовимірні, то і підхід до його виміру повинний бути мультифакторним. Професійний стрес можливо оцінювати за допомогою біохімічних, фізіологічних, психологічних та поведінкових категорій його виміру.

Проведений у дослідженні аналіз переваг та недоліків кожного з зазначених методів виміру професійного стресу необхідно враховувати практичним психологам ОВС при організації психодіагностичного обстеження правоохоронців.

2. Специфічність проблеми професійного стресу і виникаючих на їхній основі посттравматичних стресових розладів полягає в тому, що проявам PTSD властиві відстрочені за часом реакції, а отже робота з постраждалими не буде носити характер одноразового акту, а потребує створення єдиної системи медико-соціально-психологічної реабілітації на державному рівні.

Для реалізації цієї мети необхідно прийняття Державної програми щодо створення розгалуженої і скоординованої мережі реабілітаційно-відновлювальних центрів для комплексної реабілітації працівників ризиконебезпечних професій та членів їх сімей. Структурно державна система комплексної реабілітації постраждалих і членів їх сімей може мати такий вигляд: Міжвідомча Координаційна Рада - відомчі Головні центри медико-соціально-психологічної допомоги та реабілітації - регіональні центри соціально-психологічної допомоги та реабілітації - гарнізонні (обласні) реабілітаційно-відновлювальні об'єкти.

2. Проекція загальнотеоретичних і методологічних положень та висновків, зроблених у процесі дослідження, дозволила одержати ряд результатів, що повніше розкривають специфіку професійного стресу працівника ОВС та надати низку практичних рекомендацій обласним Центрам практичної психології при УМВС України з питань організації роботи щодо зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед правоохоронців. У ході дослідження:

а) розроблено: рейтинг престижу та привабливості сучасних професій в межах правоохоронної діяльності; рейтинг шкідливості основних видів діяльності ОВС; класифікацію причин помилкових дій працівника ОВС на основі індивідуальних особливостей; класифікацію впливу емоційної напруги на реалізацію цілеспрямованої поведінки в ризиконебезпечній ситуації працівників ОВС із різноманітними типологічними властивостями; формулу коефіцієнту індивідуальної успішності виконання задач у ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності; проект створення медико-психологічного і відновлюваного комплексу для обласних Центрів практичної психології УМВС України.

б) виділено та охарактеризовано: основні групи факторів, що викликають професійний стрес у працівників правоохоронних органів; основні стрес-фактори, які впливають на рівень професійної та функціональної надійності працівника ОВС; можливі варіанти стереотипних форм поведінки працівника ОВС у ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності;

в) запропоновано: авторський підхід щодо професіографічного опису основних професій правоохоронної діяльності та доведено його результативність на прикладі упорядкування професіограми міліціонера патрульно-постової служби; підхід щодо проведення паспортизації форм поведінки правоохоронців на основі урахування врівноваженості нервових процесів та результату дії; підхід щодо розробки та побудови шкали індивідуальної екстремальності для прогнозування розміру і структури психодезадаптивних розладів серед працівників різних видів правоохоронної діяльності, планування змісту й обсягу психопрофілактичних і реабілітаційних заходів, необхідних у різноманітних ситуаціях оперативно-службової діяльності.

Потребують подальшого вивчення:

питання узагальнення і створення системної моделі, що могла б змістовно відбити особливості функціонування організму і психічної детермінації цього процесу на всіх рівнях і етапах розвитку професійного стресу серед представників конкретних видів ризиконебезпечних професій;

методологічні проблеми виміру професійного стресу серед представників силових міністерств та відомств.

Публікації автора:

1. Монографії:

1.1. Тімченко О.В. Синдром посттравматичних стресових порушень: концептуалізація, діагностика, корекція та прогнозування: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 268 с.

2. Лефтеров В.О., Тімченко О.В. Психологічні детермінанти загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ: Монографія. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 324 с.

3. Тімченко О.В., Тимченко О.В. Аутоагресивна поведінка працівників органів внутрішніх справ України: соціально-психологічні детермінанти виникнення, методи превенції та профілактики: Монографія. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2003. – 236 с.

2. Навчальні, навчально–методичні та методичні посібники:

2.1. Тимченко А.В. Военная психология, психотерапия и психиатрия в царской России конца ХІХ – начала ХХ столетия: Методическое пособие. – Харьков: ХВУ, 1995. – 118 с.

2.2 Беседин А.Н., Липатов И.И., Тимченко А.В., Шапарь В.Б. Книга практического психолога (в двух частях): Научное издание. - Харьков: РИП “Оригинал”, “Фортуна – пресс”, 1996. – Часть 1 – 302 с.; Часть 2 – 424 с.

2.3. Секерин Н.Ф., Беседин А.Н., Терентьев Д.Г., Тимченко А.В., Шапарь В.Б. Социальная психология (в двух частях): Учебное пособие. - Харьков: ХВУ, 1997. – Часть 1 – 255 с.; Часть 2 – 263 с.

2.4. Тимченко А.В. Психологические аспекты состояния, поведения и деятельности людей в экстремальных условиях и методы их коррекции: Учебное пособие. - Харьков: ХВУ, 1997. – 184 с.

2.5. Агресивний натовп та методи протидії йому: Навчальний посібник /За ред. доц. О.В. Тімченка. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 106 с.

2.6.Психологическая диагностика посттравматических стрессовых состояний: Учебно-методическое пособие. /Под ред. А.В. Тимченко. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. – 67 с.

2.7. Дебрифинг как метод психологической коррекции посттравматических стрессовых нарушений: Учебно-методическое пособие. /Под ред. А.В.Тимченко. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. – 20 с.

2.8. Психодрама как метод психологической коррекции посттравматических стрессовых нарушений: Учебно-методическое пособие. /Под ред. А.В.Тимченко. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. – 35 с.

2.9. Тимченко А.В. Основные направления снижения уровня психических потерь и психической недееспособности среди личного состава подразделений особого риска: Учебное пособие. - Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. – 31 с.

2.10. Лысенко В.И., Тимченко А.В., Яковенко С.И. Посттравматические стрессовые расстройства: Учебно-методическое пособие. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. – 31 с.

2.11. Тимченко А.В., Шапарь В.Б., Швыдченко В.Н. Практическая психология. Инструментарий. – Ростов н/Д: “Феникс”, 2002. – 688 с.

2.12. Кравченко О.В., Тімченко О.В., Христенко В.Є. Психологічне забезпечення діяльності ОВС в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно – службової діяльності: Навчальний посібник. – Харків: “ПП Модем”, 2002. – 127с.

2.13. Афанасенко В.С., Залкін С.В., Ноздрін В.Т., Попова Г.В., Прокопов В.О., Тімченко О.В.. Військово – професійне спілкування: Навчальний посібник. – Харків: ХВУ, 2002. – 391 с.

2.14. Кравченко Е.В., Тимченко А.В., Христенко В.Е. Психологическое сопровождение оперативно – служебной деятельности органов и подразделений внутренних дел Украины: Учебное пособие. – Харьков: “Факт”, 2002. – 192 с.

3. Статті у наукових журналах і збірниках наукових праць:

3.1. Тімченко О.В. Екстрена психологічна допомога працівникам ОВС, що безпосередньо беруть участь у локальному збройному конфлікті //Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. Вип. 8. – С.182-185.

3.2. Тімченко О.В. Основні психічні стани, що знижують ефективність діяльності особового складу підрозділів особливого ризику // Вісник Харківського університету. № 472, 2000. – С. 134-136.

3.3. Тімченко О.В. Сучасне уявлення теорії темпераментів // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. №13, 2000. – С.123-127.

3.4. Тімченко О.В. Соціально – психологічний аналіз причин загибелі і травматизму серед працівників органів внутрішніх справ // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Випуск VI, 2000. – С.141-145.

3.5. Тімченко О.В. Психологічне забезпечення відновного періоду діяльності підрозділів особливого ризику // Вісник Харківського університету. № 483, 2000. – С. 159-162.

3.6. Тімченко О.В. Стислий огляд сучасних концепцій добору в ризиконебезпечні професії // Вісник Харківського університету. № 498, 2000. – С. 143-146.

3.7. Назаров О.О., Тімченко О.В. Динамічні особливості первинної психологічної адаптації курсантів навчальних закладів МВС України // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Випуск VІІI, 2000. – С.180-185.

3.8. Тімченко О.В. Сучасні підходи до вивчення психологічної ролі емоційного стресу в діяльності ризико-небезпечних професій //Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків, ХДПУ, 2001. – Вип.5. - С.178 -181.

3.9. Тімченко О.В. Про деякий досвід надання психологічної допомоги військовим у бойовій обстановці в арміях США, Ізраїлю та Росії // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Випуск ІХ, 2001. – С. 172 - 175.

3.10. Тімченко О.В. Сімейна психотерапія в системі психологічної допомоги ветеранам ризиконебезпечних професій //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д.Максименка - К.: 2001, т. ІІІ, ч. 4. - С. 192 - 196.

3.11. Тімченко О.В. Сучасні підходи до класифікації стресу //Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків, ХДПУ, 2001. – Вип. 6. - С.194 - 199.

3.12. Тімченко О.В. Процедура вибору психофізіологічних методик при розробці методу професійного добору в ОВС (на прикладі міліціонера патрульно-постової служби) // Вісник Харківського університету. № 517, 2001. – С. 184 - 186.

3.13. Лефтеров В.О., Тімченко О.В. Чинники психологічної обумовленості загибелі і поранення працівників органів внутрішніх справ //Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2001. - № 2 (5). - С. 325 - 331.

3.14. Лефтеров В.О., Тімченко О.В. Дослідження психологічних наслідків поранень працівників ОВС //Наукові записки Острожської академії. Серія педагогіка і психологія. - Острог, 2001. - Вип.2. - С. 184 - 188.

3.15. Lefterow V., Timtshenko A., Litwinowa G. Traumatismus im taglichen Bienst bei der ukrainishen Miliz: psyhologische Ursachen und Profilaktik //Eurojournal pro management. – Nurnberg meesse, 2001, № 1/2. – Р. 38-39.

3.16. Тімченко О.В. Деякі пропозиції щодо розробки проекту створення медико-психологічного і відбудовного комплексу для працівників ОВС // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Випуск ХІ, 2001. – С.145 - 150.

3.17. Тімченко О.В. Психологічні рекомендації працівникам ОВС щодо саморегуляції поведінки і керування професійним стресом //Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 13. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2001. - С 419 - 423.

3.18. Тімченко О.В. Критична ситуація в діяльності працівників ОВС та основні поведінкові моделі, що застосовуються при її вирішенні //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. /За ред. Максименка С.Д. - К.: 2001, т. ІІІ, ч. 6. - С. 153 - 157.

3.19. Тімченко О.В. Сучасні групові методи надання психологічної допомоги в кризових ситуаціях //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.122. Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рута, 2001. - С.3-5.

3.20. Тімченко О.В. Оцінка напруженості праці та фізіологічна "вартість" основних видів діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. Максименка С.Д. - К.: 2001, т. ІІІ, ч. 7. - С. 222 - 229.

3.21. Тімченко О.В. Ефективні поведінкові стратегії в боротьбі з організаційним стресом //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. Максименка С.Д. - К.: 2001, т. ІІІ, ч. 5. - С. 130 - 134.

3.22. Тімченко О.В. Деякі підходи щодо паспортизації специфіки поводження особистості в ризиконебезпечних ситуаціях //Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. /Редкол. В.М. Синьов (голов. ред.) та ін. – К.: КІВС, “МП Леся”, 2002, № 7. – С. 361–366.

3.23. Тімченко О.В., Христенко В.Є. Методи психологічного впливу, що застосовувались до заручників під час терористичного акту у Москві (23.10 – 26.10.2002 року) //Право і безпека. – 2002. - № 4. – С.196-198.

4. Тези та доповіді на наукових конференціях:

4.1.Тимченко А.В. Внутриличностный конфликт в боевой обстановке и проблемы его разрешения // Третя Міжнародна науково-практична конференція “Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика”. – Київ – Чернівці, 1995.- С.152-155.

4.2.Тимченко А.В. О защитных механизмах и возможности помешательства в ходе боевых действий // V Международная конференция “Социально – психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф”. – Минск, 1998. – С.185.

4.3.Тимченко А.В. О некоторых подходах к изучению защитных механизмов личности // Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми юридичної психології”. – Київ, 1999. – С.44.

4.4.Тімченко О.В. Деякі засоби соціально – психологічного впливу на кримінальний натовп // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых “Политика и политическая культура в условиях становления и развития украинского общества”. – Одесса, 1999. – С.127-128.

4.5.Тімченко О.В. Психофізіологічний супровід діяльності особового складу підрозділів особливого ризику у ході їх безпосереднього бойового застосування // ІІІ Харківські Міжнародні психологічні читання “Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти. ” – Харків, 1999. – С.146-148.

4.6.Тімченко О.В., Христенко В.Є. Internet як засіб дестабілізації суспільства // Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку з населенням.” – Донецьк, 2000. – С.182-186.

4.7.Тимченко А.В., Христенко В.Е. Психологический анализ причин текучести кадров в органах внутренних дел // Третя Всеукраїнська конференція молодих науковців “ Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень.” – Київ, 2000. – С. 231-232.

4.8.Тімченко О.В.Психологічне забезпечення службової діяльності працівників ризиконебезпечних професій //Науково-практична конференція "Науково-методологічні та управлінські засади діяльності органів внутрішніх справ за умов надзвичайних ситуацій (за наслідками та висновками Чорнобильської катастрофи через 15 років)" - Київ, 2001. - С.214-219.

4.9.Тімченко О.В. Сутність та зміст ідейно - психологічної діяльності влади // ІІІ Всеукраїнська наукова конференція “Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави” – Київ, 2001. - С. 279 - 281.

4.10.Тімченко О.В., Христенко В.Є. Урахування в організації та проведенні виховної роботи ціннісних орієнтацій курсантів - першокурсників // Науково-практична конференція “Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України.” – Харків, 2002. – С.110 - 112.

4.11.Alexis Lorenso Ruiz, V.E. Khristenko, A.V. Timchenko, V.I. Lysenko. Intervencion Psicologica con Damnificados por el desastre nuclear de Chernobil en el Centro Internacional de Evpatoria, Ucrania // Congreso Panamericano de psiquiatria – psicologia infanto – Juvenil Y Profesiones Afines. – Havana, Cuba, 4 al 8 de marzo del 2002. – Р. 155 – 157.

4.12.Тимченко А.В., Тимченко О.В. Анализ суицидальной активности работников органов внутренних дел УМВД Украины в Донецкой области // ІІІ Міжнародна науково – практична конференція “Актуальні проблеми суїцидології”. Актуальні проблеми суїцидології: Зб. наук. праць /Заг. ред. Яковенко С.І. – К.: РВВ КІВС, 2002. Частина 2. – С. 23 - 29.

4.13.Тімченко О.В. Результати дослідження престижу та привабливості основних видів правоохоронної діяльності //Науково-практична конференція “Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ України”. – Харків, 2002. – С. 140-142.

4.14.Тімченко О.В. Стислий огляд сучасних досліджень посттравматичних стресових порушень у працівників правоохоронних органів. //Міжнародна наукова конференція "Теоретико - методологічні проблеми генетичної психології", яка присвячена 35-річчю наукової та педагогічної діяльності видатного українського психолога, академіка С.Д.Максименка. - Київ, “Міленіум”, 2002. – С. 366-370.