1. Аналіз літературних джерел і документальних матеріалів дає підстави стверджувати, що найважливішим способом забезпечення дієздатності фахівців енергетичного комплексу є професійно-прикладна фізична підготовка. Сучасна концепція такої підготовки припускає визначення її змісту на основі системного підходу для кожної групи професій і окремих спеціальностей з урахуванням доцільності, особливості професійної діяльності і конкретних вимог до психофізіологічної та психофізичної підготовленості працівників. Разом з тим ППФП фахівців енергетичного комплексу обґрунтована з цих позицій недостатньо і потребує спеціальної наукової розробки. 2. У результаті наших професіографічних спостережень, емпатії, масового анкетного опитування керівників, фахівців Хмельницької атомної електричної станції, експертів з фізичного виховання виявлено: екстремальний характер енергетичного виробництва; важливе значення для успішної професійної діяльності в енергетичній галузі високого рівня розвитку більш ніж 50 психофізіологічних та психофізичних якостей і навичок; велику роль ППФП для реалізації цих якостей і навичок. 3. Дослідження дозволили: детально визначити і системно представити модель ППФП майбутніх фахівців енергетичного комплексу (її мету, завдання, засоби, методи, форми, види забезпечення) та на основі цієї моделі скласти реальну авторську програму ППФП студентів енергетичних спеціальностей, спрямовану на забезпечення необхідного рівня фізичної надійності і готовності до високопродуктивної роботи на енергопідприємствах країни. 4. Проведення порівняльного педагогічного експерименту протягом двох років (72 навчальних тижнів) показало високу прикладну дієвість розробленої програми професійно-прикладної фізичної підготовки. За час експерименту у студентів експериментальних груп вдалося істотно (при t > 2,5) підвищити всі показники спеціальної професійно-прикладної психофізіологічної і психофізичної підготовленості, що досліджувалися: у чоловіків відповідно на 18,77 і 12,88%, у жінок – на 19,01 і 12,97%. Цілеспрямоване формування професійно важливих якостей у студентів енергетичних спеціальностей відповідно до розробленої програми дозволило значно (t > 2,5) поліпшити показники здоров'я у чоловіків – на 44,40%, у жінок – на 34,41%; функціонування серцево-судинної системи відповідно на 20,27 і 19,86%; дихальної системи – на 21,25 і 19,97%; мозкового кровообігу та вестибулярної стійкості – на 25,59 і 32,85 %; динамометрії – на 12,47 і 18,97 %. Крім того, за нашим даними, істотно покращилися (від 3,00 до 16,53 % при t >2,5) показники адаптаційного потенціалу у чоловіків, показники МСК, динамічної витривалості, сили м'язів верхнього плечового пояса, загальної спритності, швидкості й точності рухів рук, оперативного мислення, уваги, комплексного прояву ПВК у чоловіків і жінок. Отримані дані дозволяють з великою ймовірністю припустити покращення рівня розвитку і всіх інших професійно важливих для фахівців ЕК якостей і навичок, формування та удосконалення яких були предметом ППФП. Здійснення ППФП сприяло також підвищенню рівня загальнокондиційної фізичної підготовленості студентів експериментальних груп: у чоловіків на 11,41% (t= 4,19), у жінок – на 12,10% (t = 2,79). Воно сприяло прилученню практично всіх студентів експериментальних груп (97,78%) до здорового способу життя. 5. Експериментальні дослідження виявили, що контрольний режим базового фізичного виховання за час експерименту в цілому у значно нижчому ступені (t < 2,5), ніж режим, що передбачає ППФП, сприяв забезпеченню фізичної надійності і готовності студентів контрольних груп до майбутньої життєдіяльності та професійної роботи в енергетичному комплексі. Показники спеціальної професійно-прикладної психофізіологічної, психофізичної та загальнокондиційної фізичної підготовленості, що досліджувалися, у контрольних групах за час експерименту покращилися в середньому у 2,16 раза менше, ніж в експериментальних групах. Різниця істотна (t > 2,5). Причому в більшості показників поліпшення результатів контрольних груп оцінено як незначне ( t < 2,5). У контрольних групах наприкінці експерименту виявилося на 25,96% менше порівняно з експериментальними тих студентів, які повною мірою дотримувалися здорового способу життя. 6. Порівняння результатів експериментальних і контрольних груп свідчить про вищу прикладну дієвість фізичного виховання, доповненого компонентами ППФП. Цей висновок підтверджується результатами інших дослід-жень, присвячених аналогічним питанням ППФП фахівців народного господарства. Результати нашого дослідження повністю узгоджуються із сучасною концепцією та окремими положеннями цілеспрямованого формування професіоналів, представленими у вітчизняній і зарубіжній літературі; доповнюють і розвивають їх стосовно конкретної професійної діяльності фахівців енергетичної галузі, що має велике народногосподарське значення. 7. Результати наших досліджень дозволяють переконливо обґрунтувати і системно представити технологію ППФП студентів енергетичних спеціальностей у вигляді навчальної програми і посібника [1, 2] та рекомендувати її для широкого впровадження у ВНЗ, що готують фахівців енергетичного комплексу. |