У дисертації вперше досліджено проблему формування цілісності знань учнів початкової школи; розроблено й апробовано експериментальну технологію професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів з гуманітарних предметів. 1. Цілісність знань учнів – максимально позитивний результат, що відображує об'єктивну реальність, одержаний на основі синтезу інтегративності, систематизації і міжпредметних зв'язків у єдиний узагальнений комплекс із різних галузей наукового знання. 2. Професійна діяльність учителя з формування цілісності знань учнів - узгоджена і скоординована діяльність на основі синтезу інтегративності, систематизації і міжпредметних зв'язків в єдиний узагальнений комплекс із різних галузей наукового знання, спрямована на реалізацію взаємозалежних педагогічних цілей (навчальних, розвивальних, виховних) для досягнення знань учнів як максимально позитивного результату, що відображує об'єктивну дійсність. 3. У дослідженні було встановлено, що професійна діяльність учителя з формування цілісності знань учнів відбувається за такими взаємопов’язаними, через узгодження і координацію дій усіх учителів, фазами: підготовча, організаційна, реалізаційна, аналітична. 4. Було визначено критерії і показники професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів. З-поміж них: професійно-когнітивний критерій із показниками – компетентність у теорії та практиці організації цілісності навчально-виховного процесу, глибина оволодіння матеріалом, мотиваційна спрямованість діяльності вчителя на формування цілісності знань учнів; організаційно-діяльнісний критерій із показниками - уміння планувати та прогнозувати результати, уміння працювати в команді, вміння створювати структурно-логічні схеми; інноваційно-творчий критерій із показниками - креативність, уміння стимулювати самостійність учнів з одержання цілісності знання, вміння використовувати ситуативно-діалогічні форми навчання. Також було визначено інтегрований показник результативності професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів: сформованість цілісності знань учнів. 5. Результати констатуючого експерименту засвідчили, що переважна більшість учителів знаходилася на низькому рівні (89,5% - КГ1, 89,5% - КГ2, 89% - ЕГ). Високого рівня не було зафіксовано як в експериментальній, так і в контрольних групах. На середньому рівні було зафіксовано 10,5% учителів КГ1, 10,5% - КГ2 і 11% - ЕГ. Також було виявлено здебільшого низький рівень такого показника професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів з гуманітарних предметів, як сформованість цілісності знань учнів, оскільки більшість дітей продемонструвало низький щабель сформованості цілісності знань за більшістю показників. Так, високий щабель був зафіксований у 8% учнів КГ1, 9% - КГ2 і 9% - ЕГ. Середній щабель було виявлено в 43% учнів КГ1, 45% – КГ2 і 43% - ЕГ. Значна кількість учнів усіх груп знаходилася на низькому щаблі – 49% КГ1, 46% КГ2 і 48% ЕГ. 6. На етапі формуючого експерименту було розроблено і теоретично обґрунтовано технологію професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів, що складалася з 4 етапів: пропедевтико-стимульованого, когнітивно-оперативного, репродуктивно-діяльнісного, продуктивно-творчого. 7. У процесі дослідження було визначено педагогічні умови, що сприяють процесу ефективного формування цілісності знань учнів. Серед них: актуалізація мотивації професійної спрямованості діяльності вчителя на формування цілісності знань учнів; наскрізне тематичне планування навчального матеріалу з усіх шкільних дисциплін (як варіативної, так і інваріантної частин навчального плану); системність у побудові навчального матеріалу; інтегративний підхід і наявність міжпредметних зв’язків у процесі викладання навчальних дисциплін; комплексний підхід до організації навчально-виховного процесу. 8. Як засвідили результати прикінцевого етапу дослідження, вчителі ЕГ виявили більш високі показники, ніж учителі КГ1 і КГ2. Так, високого рівня досягли 85% учителів ЕГ, 1% - КГ2. У КГ1 учителів високого рівня не було виявлено. Середній рівень продемонстрували 11% в КГ1, 12% в КГ2 і 12,5% вчителів в ЕГ. На низькому рівні залишилося 2,5% в ЕГ, 87% у КГ2 і 89% у КГ1. 9. Результативність професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів з гуманітарних предметів за експериментальною технологією засвідчила, що кількість учнів, які перебувають на високому щаблі, в ЕГ дорівнює 21%, тоді як у КГ1 лише 9% і в КГ2 10%. Середнього щабля досягли 63% учнів в ЕГ і лише 44% учнів у КГ1 і 46% - КГ2. Низький щабель було зафіксовано у 16% учнів ЕГ і 47% - КГ1, 44% - КГ2. 10. Проведене дослідження дозволило виявити окремі тенденції і закономірності у професійній діяльності вчителя початкових класів з формування цілісності знань учнів. З-поміж них: а) результативність професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів залежить від цілеспрямованості спеціалізованої підготовки його до цієї діяльності; б) щабель сформованості цілісності знань школярів залежить від рівня професійної діяльності вчителя з формування цілісності знань учнів; в) сформованість цілісності знань школярів залежить від надання вчителю можливості виявити ініціативу у виборі змістового аспекту навчального матеріалу в рамках нормативних вимог; г) активізація пізнавальної діяльності учнів з формування цілісності знань залежить від уміння вчителя використовувати сенсорні механізми навчання, забезпечувати новизну сприйняття молодшими школярами навчального матеріалу та особисто орієнтованого підходу. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в розробці проблеми наступності формування цілісності знань учнів середньої і старшої школи, дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, а також підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності з формування цілісності знань учнів. | 