Анотація до роботи:

Давидович В.О. Професійна адаптація випускників профтехучилищ на виробництві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню проблем адаптації та професійного становлення випускників професійно-технічних навчальних закладів на виробництві.

У роботі розкриті організаційно-педагогічні умови адаптації та особливості професійного зростання молодих робітників, проаналізовано основні закономірності і фактори, що впливають на зазначені процеси.

У дисертації окреслено підходи до оцінювання результатів адаптації та планування раціонального трудового використання випускників ПТУ на виробництві.

Розроблено рекомендації для навчальних закладів профтехосвіти із вдосконалення підготовки молоді до виробничої діяльності.

У дисертаційному дослідженні викладено теоретичне обґрунтування і нові підходи до аналізу основних закономірностей і факторів, що впливають на процес адаптації і професійного зростання випускників профтехучилищ на виробництві. Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави стверджувати:

1. Основними організаційно-педагогічними умовами, що забезпечують ефективність процесів професійної адаптації і соціально-професійного зростання випускників ПТУ є: професійне самовизначення та мотиви вибору професії; узгодження загальноосвітнього, професійно-технічного і загально-технічного циклів підготовки у професійному закладі освіти з потребами конкретної робітничої спеціальності; відповідність професійно-кваліфікаційного потенціалу випускників ПТУ вимогам виробництва та забезпечення на підприємстві виробничих умов, сприятливих удосконаленню майстерності, підвищенню рівня освіти, розвитку трудової і громадської активності молодих робітників. Це твердження ґрунтується на результатах, одержаних методом експертних оцінок відповідних соціально-виробничих чинників професійної адаптації та методом аналізу даних вивчення документів і результатів опитування молодих робітників. Показник, що характеризує найбільше значення величини стажу роботи, необхідного для досягнення початкової стадії адаптації, тобто нормативний термін адаптації, залежно від професійної та галузевої приналежності випускників ПТУ, складає від трьох місяців до півтора року. Середнє значення терміну – 10,5 місяців.

2. Передумовою успішної адаптації випускників ПТУ на виробництві є свідомий вибір професії, основним мотивом якого є інтерес до майбутньої трудової діяльності та відповідність реалій виробництва змісту очікувань молодих робітників. Про це свідчить вивчення співвідношень між основними мотивами вибору професії і такими критеріями оцінки адаптованості випускників ПТУ, як задоволення від результатів праці, бажання удосконалити професійні уміння. Підтвердженням цього є результати аналізу очікувань випускників ПТУ від майбутньої праці, які виявились в основному пов’язаними зі змістом і умовами професійної діяльності.

3. Результативність підготовки молодих робітників в системі профтехосвіти є вищою порівняно з підготовкою безпосередньо на виробництві. На користь випускників ПТУ свідчать більш високі показники рівня та темпів зростання кваліфікації і професійної мобільності; трудової дисципліни; рівня сформованості ціннісних орієнтацій. Твердження базується на порівняльному аналізі традиційних показників кваліфікації, експертній оцінці рівня і структури професійно-кваліфікаційного потенціалу випускників ПТУ і робітників, підготовлених на виробництві та самооцінці молодих робітників.

4. Адаптацію випускників профтехучилищ на виробництві та їх соціально-професійне зростання слід розглядати як два взаємозалежні послідовні процеси. Основними формами соціально-професійного зростання молодих робітників є внутрішньо- і міжпрофесійні трудові переміщення та розширення соціальних функцій. Професійна і кваліфікаційна мобільність молоді менше обумовлена міжпрофесійними трудовими переміщеннями, ніж внутрішньопрофесійними. Про це свідчить аналіз частоти та імовірності трудових переміщень у чотирьох досліджуваних промислових галузях. Найпоширенішими чинниками внутрішньопрофесійних просувань молодих робітників є підвищення кваліфікаційного розряду, освоєння суміжної професії, раціоналізаторство. Міжпрофесійна мобільність має позитивний характер тоді, коли її організаційно-технологічні чинники пов’язані з інтенсифікацією виробничих процесів. Інші чинники – не виправдовують міжпрофесійних переміщень ні економічно, ні соціально. Підвищення соціальної активності обумовлено в основному участю в управлінні виробництвом і колективом, участю у громадській роботі, наставництвом.

5. Основними критеріями ефективності процесу професійної адаптації є показники середнього терміну та структури адаптації. Структура адаптації, тобто співвідношення питомої ваги молодих робітників, що досягли тієї або іншої стадії адаптації, найкраще демонструє картину ефективності протікання процесу. Терміни адаптації мають безпосередню залежність від рівня професійно-кваліфікаційного потенціалу молодих робітників. Як показала експертна оцінка, проведена на усіх обстежених підприємствах, найбільший зв’язок адаптація має з такими складовими трудового потенціалу, як практичні навички роботи, знання з загально-технічних та спеціальних дисциплін, ініціативність, відповідальність та сумлінність.

6. Оцінювання адаптованості випускників ПТУ та процесу їх професійного зростання повинно здійснюватись силами адміністрації, громадських інспекцій училищ із залученням працівників базових підприємств. Пропозиції з удосконалення якості підготовки учнів мають бути спрямовані на покращення організації навчально-виховного процесу, зміцнення матеріально-технічної бази училищ, удосконалення підбору і розподілу інженерно-педагогічних кадрів. Для дослідження динаміки процесу доцільно застосовувати методи вивчення трудових книжок та анкетне опитування, а обробку отриманої інформації здійснювати за допомогою когортного аналізу. Це твердження пояснюється тим, що аналіз трудових книжок дає найбільшу можливість отримання достовірної інформації про міжпрофесійні просування, підвищення кваліфікаційного розряду молодих робітників, відомості про форму початкової професійної підготовки, рік її завершення і таке інше. Анкетне опитування дає можливість отримати додаткову інформацію про чинники міжпрофесійних переміщень, дані про процес підвищення соціальної активності молодих робітників. Когортний аналіз, на відміну від інших статистичних методів, дозволяє одержати більш змістовну інформацію і дає можливість досліджувати проблеми професійного зростання робітників з позиції конкретного історичного підходу.

7. На підприємствах доцільно розробляти річний план просування молоді, який має враховувати інформацію про структуру, імовірність, частоту та інтервальні терміни міжпрофесійних та внутрішньопрофесійних переміщень, а також дані підрозділів про професійно-кваліфікаційну структуру робітничих кадрів та особисті плани працівників. Систему двохсторонніх договорів між училищами і підприємствами необхідно доповнити договірними зобов’язаннями щодо планування і здійснення перепідготовки молодих робітників для їх подальшого професійного просування.

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати про правомірність та доцільність запропонованих інновацій.

Ми усвідомлюємо, що поставлені та вирішені в процесі дослідження завдання не розкривають повною мірою усіх проблем адаптації та соціально-професійного зростання молодих робітників на виробництві. Поза дослідженням залишились питання психологічного пристосування до професії, фактори вдосконалення педагогічних систем професійно-технічної освіти для прискорення адаптації випускників ПТУ в умовах мінливого соціального середовища.

Публікації автора:

1. Давидович В.О. Дослідження адаптації випускників ПТУ на виробництві // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 137: Педагогіка та психологія. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 41-49.

2. Давидович В.О. Соціально-педагогічні проблеми професійної адаптації випускників ПТУ на виробництві // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Т. ХХХІІ. – К.: Логос, 2002. – С. 43-49.

3. Давидович В.О. Соціально-економічні аспекти професійної адаптації випускників профтехучилищ на виробництві // Молодь і ринок: Науково-економічний та педагогічний журнал. – 2002. - № 1. – С. 91-96.

4. Давидович В.О. Адаптація випускників навчальних закладів на виробництві як складова системи профорієнтації // Збірник наукових праць Бердянського педагогічного інституту імені П.Д. Осипенко. Вип. 5: Педагогічні науки. – Бердянськ, 2002. – С. 27-33.

5. Давидович В.О. Профорієнтаційна робота в процесі трудового навчання як передумова успішної адаптації молодих робітників на виробництві // Науково-методичний збірник Слов’янського державного педінституту. Вип. 7: Проблеми трудової і професійної підготовки. - Слов’янськ , 2002. – С. 113-115.

6. Давидович В.О. Методологія і методи дослідження соціально-професійного зростання молодих робітників-випускників ПТУ // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 22.– Рівне: РДГУ, 2002. - С. 34-38.

7. Давидович В.О. Основні методи оцінки адаптованості молодих робітників на виробництві // Технічна та художня творчість у трудовій підготовці молоді: Збірник наукових праць. – Херсон: ХДУ, 2003. – С. 143-148.