Анотація до роботи:

Амонс С. Е. Продуктивність весняних підпокривних та безпокривних посівів конюшини лучної на корм за різних норм висіву насіння при зрошенні в умовах правобережного Лісостепу. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2002.

Вивчена продуктивність конюшини лучної за різної густоти покривних і підпокривної культур та в чистих її посівах при зрошенні. Доведено, що за виходом сухої речовини і кормових одиниць безпокривні посіви конюшини не мали переваг над підпокривними.

Виявлено, що найбільший вихід кормових одиниць по ланці сівозміни покривна культура – конюшина двохрічного використання в залежності від норм висіву забезпечили посіви конюшини підсіяні під покрив ярого ячменю на зерно. Найбільшою продуктивністю відзначалися варіанти досліду, які посіяні із середньою (7,5 млн/га) нормою конюшини і мінімальною та середньою (2,5 і 3,8 млн/га) нормою ячменю.

За енергоємністю 1 ц сухої речовини, кормових одиниць і перетравного протеїну безпокривні посіви переважали підпокривні. Найнижчі прямі затрати на виробництво одиниці продукції відмічено при безпокривному вирощуванні та при підсіві конюшини під просо на зелений корм.

1. Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення і експериментальне вирішення практичного завдання, що полягало у встановленні особливостей формування урожаю конюшини лучної у весняних підпокривних та безпокривних посівах за різних норм висіву покривної і підсівної культур, удосконаленні технологій її вирощування при різних способах формування травостоїв на зрошуваних землях правобережного Лісостепу.

2. В правобережному Лісостепу при вирощуванні гарантованих врожаїв зеленого корму конюшини лучної важливе місце займає зрошення, оскільки природне зволоження в цій зоні не завжди забезпечує потребу рослин в воді. В рік сівби запаси продуктивної вологи на ділянках з безпокривними посівами конюшини були як правило, вищими, ніж при підсіві її під покрив однорічних культур. Вегетаційними поливами зволоження грунту підтримувалося на рівні практично не нижче 75 %.

3. При входженні в першу зиму найбільшу густоту мала конюшина безпокривного посіву з підвищеною та середньою нормами висіву насіння (10,0 і 7,5 млн/га) – 560 та 484 рослин на 1м², при посіві під покрив - на ділянках з висівом 5 млн/га ячменю та 10 млн конюшини – 480 шт./м².

На другому році життя найбільш зрідженими були травостої, сформовані при підсіві конюшини під ячмінь, коли випало 38,0-52,7 % рослин від числа сходів. На третьому році густота рослин в безпокривних посівах на час проведення останнього (сьомого) укосу за період використання становила – 72-84 шт./м², тоді як в підпокривних на час останнього (п’ятого укосу) – 84-113 шт./м².

4. Сформовані за різних технологій створення і норм висіву травостої конюшини різнилися за висотою. При виході з-під покриву більшу висоту мали рослини на ділянках з ячменем і кукурудзою – 39,8 і 49,4 і найменшу - з просом – 33,6-42,5 см. Чітка закономірність полягала в тому, що висота рослин конюшини зменшувалася як при збільшенні норми висіву покривних, так і підсівної культур. На другому році життя середня по укосах висота рослин конюшини була близькою і дорівнювала 65,0-70,8 см на ділянках з підсівом її під ячмінь, 68,2-69,9 – в безпокривних посівах, 66,3 – 70,6 при підсіві під просо і 67,1-72,4 см під кукурудзу.

5. На час першого укосу найбільшу площу листя – 53,4 тис.м²/га мав травостій, сформований при підсіві конюшини під просо з нормами висіву насіння відповідно 7,5 та 2,5 млн/га. Близькою вона була в аналогічних за нормами висіву варіантах з ячменем і кукурудзою – 55,2 і 52,8 тис.м²/га. В безпокривному посіві найбільшу площу асиміляційної поверхні забезпечила максимальна норма висіву (10,0 млн /га) – 48,9 тис.м²/га, зі збільшенням норми висіву насіння площа листкової поверхні зростала. В усіх випадках підвищення норми висіву покривних культур знижувало площу листкової поверхні конюшини лучної другого року життя.

6. Найбільш ефективно акумулюють сонячну енергію травостої конюшини лучної першого року використання. Коефіцієнт використання ФАР знаходився при цьому в межах 1,66-2,01%. Максимальне його значення відмічено у варіанті з підсівом конюшини під просо з мінімальною нормою його висіву (2,5 млн) та середньою (7,5 млн/га) конюшини лучної.

7. Найбільш забур’яненим був травостій конюшини лучної першого укосу безпокривних посівів. Частка різнотрав’я в зеленій масі становила тут 12,5-27,8 %. Під час збирання покривних культур найбільше різнотрав’я містилося в зеленому кормі проса, де на бур’яни припадало 11,9-29,5 %. З покривних культур максимальний вміст конюшини був в соломі ячменю – 17,7-28,8 %. З підвищенням норми висіву покривних культур при незмінній нормі висіву конюшини лучної частка останньої в урожаї покривної культури зменшувалась, тоді як з підвищенням норми висіву конюшини при незмінній нормі покривної культури – збільшувалась.

8. Найбільша частка листя і суцвіть в зеленому кормі конюшини– 38,2 і 39,2 % відмічена на ділянках з підсівом її під покрив проса з нормами висіву конюшини відповідно 5,0 і 7,5 млн/га.

9. Максимальний середньорічний вихід сухої речовини по ланці сівозміни покривна культура – конюшина одержано при підсіві її під просо на зелений корм з нормами висіву покривної і підсівної культур відповідно 2,5 і 7,5 млн/га – 90,0 ц/га. В безпокривних посівах

максимальний збір сухої речовини становив 88,2 ц/га при висіві 7,5 млн/га

схожого насіння. Збільшення норми висіву до 10,0 млн, або зменшення її до 5,0 млн/га, було неефективним.

За виходом кормових одиниць перевагу мали варіанти з підсівом конюшини під ячмінь на зерно – 98,0-113,8 ц/га. Дещо нижчою була середньорічна продуктивність гектара при підсіві її під просо і кукурудзу – 84,2-94,0 та 91,9-94,6 ц/га кормових одиниць.

10. Безпокривні посіви при нормі висіву 7,5 млн/га забезпечили найбільший вихід перетравного протеїну з гектара – 13,3 ц в середньому по ланці сівозміни. Серед підпокривних посівів перевагу за цим показником мали варіанти з підсівом конюшини під просо з нормою висіву покривної культури 2,5 і 3,8 млн та конюшини 7,5 млн шт./га - 11,0 та 10,6 ц/га.

11. Економічні показники вирощування конюшини лучної на корм свідчать про перевагу технології з підсівом її під покрив ячменю на зерно з мінімальною нормою висіву покривної та середньою конюшини лучної. Цей варіант забезпечив найбільший середньорічний вихід кормових одиниць – 113,8 ц/г, а також умовно чистий прибуток – 2234 грн/га і найнижчу собівартість кормових одиниць 10,4 грн/ц. Найнижчі прямі витрати на виробництво відмічені при безпокривному вирощуванні конюшини – 1141-1180 та при підсіві конюшини під просо на зелений корм – 1137-1198 грн/га.

12. Норми висіву покривної та підсівної культур суттєво впливають на біоенергетичну ефективність вирощування конюшини лучної. Кращі результати за виходом валової енергії – 163,8 і 162,9 ГДж/га забезпечили безпокривні посіви з нормою висіву конюшини 7,5 млн/га та при підсіві конюшини під покрив проса на зелений корм із мінімальною (2,5 млн) нормою його висіву і середньою (7,5 млн/га) конюшини.

Найнижчу енергоємність 1 ц сухої речовини, кормових одиниць і перетравного протеїну забезпечує безпокривний посів відповідно, 292, 266 та 1938 МДж/га. Витрати сукупної енергії краще окупляються при безпокривному вирощуванні конюшини, де енергетичний коефіцієнт становив 6,0-6,4 та при підсіві її під просо – 4,6-5,1.

Найбільш енерговитратною є технологія з підсівом конюшини під ячмінь, при якій енергетичний коефіцієнт становив 3,7-4,3.

Публікації автора:

1. Амонс С. Е. Вплив норм висіву покривних однорічних кормових культур на продуктивність конюшини лучної в умовах зрошення центрального Лісостепу // Збірник матеріалів першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”, 10-11 квітня 2001 року, Вінниця.

2. Амонс С. Е. Вплив норм висіву покривного ячменю і конюшини лучної на продуктивність ланки сівозміни в умовах зрошення центрального Лісостепу України / Зб. наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – 2001. – Вип. 9. – С. 31-35.

3. Амонс С. Е. Продуктивність конюшини лучної за різної густоти посіву при підсіві її під кукурудзу на зелений корм в умовах зрошення центрального Лісостепу України / Зб. наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – 2001. – Вип. 10. – С. 66-72.

4. Шелест В. К., Амонс С. Е. Продуктивність конюшини лучної за різної густоти посіву при підсіві її під просо на зелений корм при зрошенні // Корми і кормовиробництво. – 2001. – Вип. 47. – С.165-167. ( Підготовка матеріалу за роки досліджень, аналіз і оформлення публікацій, співавторами в своїх дисертаціях не використовувалися).