Анотація до роботи:

Каращук Г.В. Продуктивність та якість зерна сорізу залежно від мінеральних добрив в умовах зрошення півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2003 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу на процеси росту й розвитку рослин сорізу, продуктивність зерна та показники його якості, поживного режиму ґрунту. Встановлена як оптимальна, так і висока ефективність розрахункової дози добрив, що забезпечують отримання зерна на рівні 65-70 ц/га з високим вмістом у ньому білка й амінокислот. Уперше визначено біологічну цінність білка, його фракційний склад, винос основних елементів живлення зрошуваним сорізом, їх витрати на формування одиниці врожаю. Зроблені економічна, біоенергетична та еколого-економічна оцінки вирощування сорізу в умовах зрошення.

При вирощуванні сорізу на зрошуваному темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті для одержання високого врожаю зерна з відповідно високими показниками якості найбільш ефективно застосовувати розрахункову дозу добрив, яку визначають за різницею між необхідною кількістю елементів живлення для формування врожаю заданого рівня, оптимальним та фактичним вмістом їх у ґрунті конкретного поля. Якщо ж немає такої можливості, то при низькому вмісті в темно-каштановому ґрунті рухомого азоту, середньому – рухомого фосфору й обмінного калію рекомендується вносити N₁₂₀Р₆₀К₃₀.

1. Вміст елементів живлення в темно-каштановому зрошуваному ґрунті протягом вегетації сорізу залежить від внесення мінеральних добрив. Так, на фоні N₁₂₀Р₆₀К₃₀ вміст нітратів у 0-100 см шарі, порівняно з неудобреним ґрунтом, на період сходів підвищився на 120,4, а N₁₅₀Р₆₀К₃₀ – на 172,7 %. На фоні фосфорно-калійного, а ще більшою мірою повного мінерального добрива, в ґрунті зростає вміст рухомого фосфору та обмінного калію.

Середньодобові витрати рухомих форм азоту, фосфору і калію удобреними рослинами протягом вегетації сорізу були значно більшими, ніж неудобреними.

2. Найбільш інтенсивний ріст рослин сорізу відбувається у період виходу в трубку – викидання волоті. Добрива позитивно впливають на середньодобові прирости. Так, рослини варіанта розрахункової дози добрив перевищували цей показник, порівняно з неудобреними рослинами, на 6,7-11,7 %.

3. Найбільш сприятливі умови для формування надземної маси та середньодобового її приросту рослинами сорізу протягом вегетаційного періоду складаються при внесенні N₁₅₀Р₆₀К₃₀ і розрахункової дози добрив. Порівняно з неудобреними рослинами, середньодобовий приріст у міжфазний період сходи – вихід у трубку на обох фонах був більшим на 75,0 і 75,0, вихід у трубку – викидання волоті – на 69,2 і 61,5, викидання волоті – молочно-воскова стиглість зерна – на 100,0 та 111,1 % відповідно.

4. Листкова поверхня у сорізу максимальних розмірів досягає у період викидання волоті. Внесення N₁₂₀Р₆₀К₃₀ збільшило її, порівняно з неудобреними рослинами, у період виходу в трубку на 24,7, викидання волоті – на 16,2, молочно-воскової стиглості зерна – на 57,5 і повної стиглості зерна – на 43,2 %, а при застосуванні розрахункової дози добрив – відповідно на 30,2; 23,6; 68,5 та 51,6 %.

Фотосинтетичний потенціал змінювався аналогічно листковій поверхні. При внесенні N₁₂₀Р₆₀К₃₀ він збільшився, порівняно з неудобреним контролем, на 30,4, N₁₅₀Р₆₀К₃₀ – на 39,1 і розрахункової дози добрив – на 34,8 %.

Площа листкової поверхні та фотосинтетичний потенціал тісно корелюють із рівнем урожаю. Коефіцієнти кореляції відповідно становлять 0,973 ± 0,049 та 0,963 ± 0,058.

5. На формування однієї тонни зерна з відповідною кількістю надземної маси неудобрений соріз витрачає азоту 34,0, фосфору – 13,9, калію – 38,8, а при внесенні N₁₅₀Р₆₀К₃₀ та розрахункової дози добрив – відповідно 40,5; 16,1; 40,4 і 40,6; 15,3; 39,6 кг.

12

6. Сумарне і середньодобове випаровування сорізом підвищується під впливом мінеральних добрив і особливо азотних. Максимальним середньодобове випаровування було у міжфазний період вихід у трубку – викидання волоті.

Сумарне водоспоживання неудобрених рослин сорізу та при вирощуванні їх на фонах Р₆₀К₃₀ і N₉₀Р₆₀К₃₀ на 94,3-95,6 % припадало на шар ґрунту 0-50 см. При внесенні N₁₅₀Р₆₀К₃₀ та розрахункової дози добрив водоспоживання з цього шару ґрунту становило 90,2-91,4 %.

Коефіцієнт водоспоживання найбільшою мірою зменшується при застосуванні розрахункової дози добрив, а кількість зерна сорізу, що припадає на 1 м³ поливної води при цьому збільшується.

7. Урожайність зерна зрошуваного сорізу підвищувалася під впливом добрив. При внесенні N₉₀Р₆₀К₃₀ вона збільшилась, порівняно з неудобреним контролем, на 45,4 %. Максимальна кількість зерна сформована при застосуванні N₁₅₀Р₉₀К₃₀, N₁₅₀Р₆₀К₃₀ та розрахункової дози добрив відповідно 68,6; 68,2 і 68,0 ц/га. Окупність же одиниці добрива зерном у наведених варіантах відповідно становила: 10,4; 11,5 та 17,9 кг, тобто найбільшим цей показник виявився на фоні розрахункової дози добрив.

8. Рівень отриманого врожаю найтісніше корелював з масою 1000 зерен (коефіцієнт кореляції становить 0,8927 ± 0,0852). Маса 1000 зерен і загальний вихід зерна з волоті при застосуванні добрив, і особливо азотних, збільшуються відповідно на 10,9-16,1 та 4,5-9,5 відносних відсотків. Чіткого впливу добрив на вміст крохмалю в зерні сорізу не виявлено.

9. Максимальний вміст білка, його збір, сума фракцій, у тому числі і вміст найбільш цінних із них легкодоступних і водорозчинних альбумінів та глобулінів, були на фоні внесення N₁₂₀Р₆₀К₃₀ та проведення підживлення мікродобривами. При застосуванні розрахункової дози добрив усі наведені показники були практично такими ж.

10. Сума всіх амінокислот у зерні, в тому числі незамінних і лімітуючих, найбільшою сформована на фоні N₁₂₀Р₆₀К₃₀ з проведенням підживлення мікродобривами та при застосуванні розрахункової дози добрив.

На біологічну цінність білків зерна сорізу мінеральні добрива практично не вплинули.

11. Рівень рентабельності при внесенні N₁₂₀Р₆₀К₃₀ складає 132,3 %, енергетичний коефіцієнт - 3,12, а розрахункової дози добрив – відповідно 181,8% і 3,17.

Еколого-економічний ефект від застосування N₁₂₀Р₆₀К₃₀ та розрахункової дози добрив становить відповідно 523 і 650 грн./га.

12. При вирощуванні сорізу на зрошуваному темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті для одержання високого врожаю зерна з відповідно високими показниками якості найбільш ефективно застосовувати розрахункову дозу добрив, яку визначають за різницею між необхідною кількістю елементів живлення для формування врожаю заданого рівня, оптимальним та фактичним вмістом їх у ґрунті конкретного поля.

13

Якщо ж немає можливості встановити дозу мінеральних добрив розрахунковим методом, то при низькому вмісті у темно-каштановому ґрунті рухомого азоту, середньому – рухомого фосфору і обмінного калію рекомендується вносити N₁₂₀Р₆₀К₃₀.

Публікації автора:

1. Гамаюнова В.В., Каращук Г.В. Вплив мінеральних добрив на деякі біометричні показники та урожай сорізу при вирощуванні його в умовах зрошення півдня України // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2001. – Вип. 18. – С. 39-43 (експериментальна частина, обробка даних).

2. Гамаюнова В.В., Куц Г.М., Каращук Г.В., Назарчук С.А. Вимоги до
   регулювання поживного режиму зрошуваних ґрунтів за умов збереження
   їх родючості та екологічного стану // Вісник аграрної науки Причорномор’я: Спец. вип. до Всеукраїнськ. наук.-практич. конф. “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології”. – Миколаїв. - 2001. – Вип. 3. - С. 409-415 (обробка і узагальнення даних).

3. Каращук Г.В. Вміст білка в зерні зрошуваного сорізу та основні показники його якості залежно від добрив // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2002. – Вип.
   21. – С. 49-53.

4. Гамаюнова В.В., Каращук Г.В., Бабич В.Л. Ефективність розрахункової дози мінеральних добрив під сільськогосподарські культури // Агрохімія і ґрунтознавство. – Спец. випуск до VІ з’їзду УТГА “Грунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України”. – Книга 3. – Харків, 2002. – С. 185-187 (аналіз та оформлення матеріалів).

5. Пат. 50593 А UА, МПК А 01 В 79/00. Спосіб вирощування сорізу на зрошуваному темно-каштановому ґрунті: Пат. 50593 А UА, МПК А 01 В 79/00 / Каращук Г.В., Гамаюнова В.В. (UA) - № 2002021671; Заявл. 28.02.2002; Опубл. 15.10.2002, Бюл. № 10. – 2002. – С. 3.1.3.

6. Гамаюнова В.В., Каращук Г.В., Назарчук С.А. Проблеми та шляхи удосконалення застосування добрив на зрошуваних землях півдня України // Матеріали Міждержавн. наук.-практич. конф. “Проблеми ведення землеробства в умовах посухи”. - Вісник аграрної науки південного регіону. – Одеса: СМИЛ. - 2001. – Вип. 2. – С. 41-45 (аналіз та оформлення матеріалів).

7. Гамаюнова В.В., Назарчук С.А., Каращук Г.В. Добрива на зрошуваних землях – вирішальний фактор впливу на формування врожаїв та якості сільськогосподарських культур // Материалы ХІІІ межд. научн. конф. “Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ в дендропарках Евразии”. – Херсон: Айлант. - 2001. – С. 70-72 (виконана практична робота, узагальнено дані).

8. Каращук Г.В. Еколого-економічна ефективність внесення мінеральних добрив під соріз в умовах зрошення півдня України // Матеріали Міжн. наук. конф. молодих вчених “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення”. – Херсон. - 2002. – С. 32-36.

14

9.Каращук Г.В. Економічне обґрунтування ефективності застосування розрахункової дози добрив під зрошуваний соріз // Матеріали Всеукраїнськ. наук.-практич. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ. - 2002. – С. 76-77.

10. Рекомендації по догляду за озимими культурами та проведенню весняно-польових робіт у 2002 році / Сніговий В.С., Гусєв М.Г., Малярчук М.П., Каращук Г.В. та ін. – Херсон: Айлант, 2001. – 12 с (експериментальна частина).

11. Макаров Л.Х., Каращук Г.В. Ресурсозберігаючі технології вирощування культур. Соріз (С. 23-25) // Методичні рекомендації “Стан і напрямки використання зрошуваних земель”. – Херсон: РВЦ “Колос”, 2002. – 65 с (аналіз та узагальнення матеріалів).