Отримані експериментальні дані дозволили зробити наступні висновки: 1. Використання кнурів порід велика біла та ландрас датської селекції при чистопородному розведенні та схрещуванні сприяло підвищенню відтворних, відгодівельних та м’ясних якостей вітчизняних свиней. 2. Якість сперми значно відрізнялася в залежності від генотипу кнурів. За показником об’єму еякуляту кнури породи ландрас датської селекції перевищували аналогів великої білої породи на 25%, за загальною кількістю сперміїв – на 8%. Найбільш рухливою була сперма кнурів української селекції – за цим показником вони перевищували тварин великої білої породи датської селекції на 11,2%, породи ландрас – на 15,14%. Показники якості сперми нащадків мали аналогічну тенденцію: кнури поєднання УВБ x ДЛ мали найвищий об’єм еякуляту (253,18 мл) та загальну кількість сперміїв (54,69 млрд), у кнурів поєднання УВБxДВБ спостерігалася тенденція збільшення деґідрогеназної активності та запліднюючої здатності. 3. Порівняльне вивчення відтворних якостей свиноматок вітчизняної селекції при поєднанні з кнурами датської селекції засвідчило позитивний вплив цих кнурів; індекс відтворних якостей при поєднанні УВБxДВБ складав 40,74, при поєднанні УВБxДЛ – 41,0, тоді як при поєднанні УВБxУВБ – 39,28. Аналіз продуктивності дочок показав, що за показником багатоплідності кращими виявилися помісні матки, які на 14% (Р 0,01) перевищували контрольну групу. Встановлені високі коефіцієнти кореляції між багатоплідністю та індексами життєздатності (r = +0.74; +0,62) та відтворними якостями (r = +0,86;0,90;0,67). Це свідчить про доцільність використання даних індексів в селекційних стадах. Висока відтворні здатність була характерна для свиноматок великої білої породи модального класу (І =37,28) та класу мінус-варіант (І=41,84), у групі помісних маток за цим показником відрізнялися тварини з високою інтенсивністю росту (І=40,93). 4. Порівняльна оцінка відтворних якостей свиней різних поєднань та класів розподілу у чистопородних та помісних маток великої білої породи дає підставу стверджувати, що наявність алеля В гена ESR сприяє збільшенню кількості поросят при народженні. При цьому слід відмітити, що висока інтенсивність росту в свиней вітчизняної селекції ранньому онтогенезі сприяла вищепленню алеля В, тоді як прилиття крові тварин датської селекції значно збільшило його наявність. 5. У результаті використання свиней датської селекції відбулася зміна будови тіла молодняку в напрямку покращання м'ясних форм: індекс розтягнутості збільшився на 4,45 - 5,43 % (Р0,01), масивності – на 2,64-12,88 % (Р0,001), грудний – на 3,41-8,40% (Р0,001), м’ясності – на 6,97 - 11,01%. (Р0,001). Встановлено, що інтенсивність росту безпосередньо впливає на будову тіла, при цьому найкращими м'ясними формами характеризувалися свині класу М±. 6. Найвища інтенсивність росту характерна для ремонтного молодняку класу М+ досліджуваних генотипів, однак особливо інтенсивно відбувався цей процес у свиней поєднання УВБ x ДВБ. За цим показником вони перевищували свиней І групи на 35,52% (Р 0,001), ІІІ групи – на 27,8% (Р0,01). 7. Найкращими відгодівельними якостями характеризувалися тварини, одержані від поєднання УВБ x ДВБ. Порівняно з контрольною групою, вони досягали живої маси 100 кг на 32 дні раніше (Р 0,001), при цьому витрати корму на одиницю приросту живої маси були на 0,78 г (Р 0,001) менші, але різниця між класами була недостовірною. Аналіз внутрігрупового розподілу за інтенсивністю росту в межах контрольної групи показав, що молодняк класу М± порівняно з аналогами класу М - (Р0,001) був на 28 днів скоростиглішим. Помісні свині класу М + раніше на 6,7 і 14,9 днів (Р0,01) тварин класу М± та М- досягали живої маси 100кг. 8. Використання кнурів великої білої породи датської селекції поліпшило забійні та м'ясні якості вітчизняних свиней: забійний вихід збільшився на 2,29% (Р0,01), площа „м’язового вічка” – на 29,26% (Р0,01), вихід м’яса в туші – на 3,02% товщина шпику була меншою на 30,25% (Р0,001). 9. Фізико-хімічні якості м'яса піддослідних тварин знаходилися в межах норми. Прилиття крові свиней датської селекції не мало негативного впливу на якість продуктів забою, хоча відмічена тенденція до зниження вологоутримуючої здатності в м'ясі свиней ІІІ дослідної групи. 10. Аналіз ґістоструктури найдовшого м’яза спини показав, що середній діаметр м’язових волокон у поєднання УВБ x ДЛ був більшим на 12,4%, порівняно з контрольною групою, їх м’ясо мало більшу кількість волокон з діаметром від 50 мкм у структурі м’язової тканини (37,20 %). 11. Визначення міцності стегнових кісток показало, що при навантаженні на кістку у свиней ІІ дослідної групи спостерігалася тенденція збільшення міцності на 11 та 3,9% у порівнянні з аналогами І та ІІІ дослідних груп. У межах І та ІІ дослідних груп кращим розвитком стегнових кісток і значною їх міцністю характеризувалися тварини модального класу. У групі помісних свиней найбільш розвинені стегнові кістки були у тварин класу М+; вони витримували більше (на 46,72% при Р0,01) навантаження на кістку порівняно зі свинями контрастного типу. 12. Біохімічні показники сироватки крові піддослідного молодняку знаходились у фізіологічній нормі. Помісні свині мали перевагу за рівнем загального білку (8,42 г/л), активністю трансаміназ: аспартат трансферази (0,659 ммоль/л) і аланін амінотрансферази (0,425 ммоль/л). Показники загального білку, активності трансаміназ у межах досліджуваних груп мали високі показники кореляційного зв’язку з живою масою молодняку. 13. Прибуток від реалізації додатково отриманої продукції в результаті використання кнурів датської селекції з підвищеною швидкістю росту становить 80,56 грн. |
