Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Державне управління / Механізми державного управління


Ободянський Михайло Анатолійович. Продуктивність сортів ярого ячменю залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в умовах західного Лісостепу України : Дис... канд. наук: 25.00.02 - 2009.



Анотація до роботи:

Ободянський М.А. Продуктивність сортів ярого ячменю залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в умовах західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Подільський державний аграрно-технічний університет. – Кам'янець-Подільський, 2009.

У дисертаційній роботі викладено результати проведених польових дослідів, розроблено теоретичні положення, практичні рекомендації щодо підбору видів та норм регуляторів росту і розвитку рослин як для допосівного обробітку насіння, так і для обприскування посівів під час вегетації ярого ячменю сортів Звершення та Цезар. Доведено позитивний вплив регуляторів росту на оптимізацію тривалості вегетаційного та міжфазних періодів, підвищення урожайності та покращення біохімічного складу зерна ярого ячменю. Виявлено особливості прояву морфологічних та агроекологічних ознак і властивостей рослин ярого ячменю в залежності від способу та норми застосування регуляторів росту.

Встановлено, що внаслідок застосування регуляторів росту спостерігалося істотне покращення стійкості рослин ярого ячменю до хвороб, стійкості до полягання, обсипання і ламкості колоса, збільшувалась маса 1000 зерен.

На основі отриманих результатів обґрунтовано оптимальні норми і способи застосування регуляторів росту як при допосівному обробітку насіння, так і під час вегетації рослин при вирощуванні пивоварного ярого ячменю на зерно, доведено економічну ефективність їх застосування.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає в з’ясуванні ролі нових регуляторів росту рослин, при застосуванні їх для передпосівної обробки насіння та обприскування посівів ярого ячменю в умовах західного Лісостепу, в отриманні високої врожайності, покращенні біохімічної якості зерна, одержанні екологічно чистої продукції та удосконаленні технології його вирощування.

  1. При допосівній обробці насіння регуляторами росту збільшувався показник продуктивного стеблостою, що призводило до підвищення рівня врожайності. Показник продуктивного стеблостою був найвищий (524 шт./м) у варіанті, де застосовувався препарат Вермистим-К в нормі 7 л/т (із зменшенням норми протруйника на 15%), що на 18,7-20,5% більше, в порівнянні до контролю. Коефіцієнт кореляції між продуктивною кущистістю та врожайністю ярого ячменю складав 0,68-0,82.

  2. Допосівна обробка насіння ярого ячменю сортів Звершення і Цезар регуляторами росту сприяла підвищенню польової схожості насіння. Так, максимальним цей показник був для сорту Звершення – 94,7%, для сорту Цезар – 94,8% у варіанті, де насіння оброблялось препаратом Вермистим-К в нормі 5 л/га (контрольний варіант становив 79,3 та 78,5% відповідно).

  3. Допосівна обробка насіння ярого ячменю сортів Звершення і Цезар регуляторами росту сприяла зниженню в посівах рівня враженості рослин летючою сажкою, гельмінтоспоріозом та лінійною (стебловою) іржою. Так, найвища стійкість рослин до хвороб під час вегетації була при використанні препарату Вермистим-К (7 л/т із зменшенням норми протруйника на 15%) у обох сортів Звершення та Цезар і складала: до летючої сажки – 8,8-9,0 балів (контроль – 7,8), гельмінтоспоріозу – 7,0 балів (контроль – 6,0), лінійної іржі – 8,0 балів (контроль – 6,0).

  4. Дворазове обприскування посівів ярого ячменю як сорту Звершення, так і сорту Цезар регулятором росту Вермистим (10 та 12 л/га) сприяло збільшенню листової поверхні на 18,7-27,0%, вмісту сухої речовини на 25,0-30,9%, чистої продуктивності фотосинтезу на 16,9-20,1%, в порівнянні до контрольного варіанту.

  5. Регулятори росту сприяли підвищенню рівня стійкості рослин до поникнення і ламкості колосу, обсипання:

найвищий рівень стійкості рослин до поникнення і ламкості колосу (9 балів) показали сорти Звершення та Цезар у варіанті, де застосовувалося дворазове обприскування посівів регулятором росту Вермистим-К в нормі 5 та 6 л/га. Контрольний варіант мав показник 6 балів.

найвищий показник стійкості до обсипання (бал 9) складав при дворазовому обприскуванні посівів регуляторами росту Вермистим (10 л/га) та Вермистим-К (5 л/га) у обох сортів, що вивчалися – Звершення і Цезар. Показник контрольного варіанту становив 7 балів;

  1. При застосуванні регуляторів росту виявлено зниження висоти рослин, що призводило до підвищення стійкості рослин до вилягання. Так, у варіанті, де проводилась дворазове обприскування посівів сортів Звершення і Цезар регулятором росту Вермистим-К (6 л/га), висота рослин була меншою на 4-6 см, ніж у контрольному варіанті, та найвищий рівень стійкості до вилягання – 9 балів.

  2. Із застосуванням регуляторів росту підвищувалась маса 1000 зерен досліджуваних сортів. Найвища маса 1000 зерен виявлена у варіанті, де проводилось дворазове обприскування посівів ярого ячменю регулятором росту Вермистим-К (6 л/га), і складала: у сорту Звершення – 52,6 г, Цезар – 52,4 г, що відповідно на 2,4 та 2,2 г більше від показника контрольного варіанту.

  3. При допосівній обробці насіння найвища врожайність була у варіанті, де застосовували для допосівного обробітку насіння регулятор росту Вермистим-К і становила для сорту Звершення – 46,2 ц/га, для сорту Цезар – 47,0 ц/га. У сорту Звершення приріст врожаю складав 12,1%, а у сорту Цезар – 13,5% до показника контрольного варіанту.

  4. При обприскуванні посівів найвищу врожайність показав сорт Звершення – 53,6 ц/га при застосуванні регулятору росту Вермистим (12 л/га), а сорт Цезар – 52,3 ц/га при застосуванні Вермистим-К (6 л/га), що відповідно на 27,6 та 21,9% більше від показника контролю.

  5. Із застосуванням регуляторів росту покращувалися біохімічні показники ярого ячменю, а саме: знижувався вміст білка, підвищувався вміст крохмалю та збільшувалась сума незамінних амінокислот. Так, вміст білка в зерні був найменший при застосуванні Вермистим-К (5 л/га) і складав у сорту Цезар – 9,66%, а у сорту Звершення – 9,67%, що відповідно на 1,72 та 1,24% менше від показника контрольного варіанту. Вміст крохмалю був найвищим у обох сортів при використанні препарату Вермистим в нормі 10-12 л/га і складав 64,8-68,8%, що було на 2,4-3,8% більше, ніж у контрольному варіанті.

  6. Результати аналізу економічної ефективності свідчать, що застосування регуляторів росту суттєво покращує показники врожайності ярого ячменю та є економічно доцільним:

при допосівній обробці насіння препаратом Вермистим-К (7 л/т) найвищий умовно чистий прибуток складав у сорту Звершення – 375,4, а у сорту Цезар – 394,6 грн./га. Рівень рентабельності при цьому становив 24,5% та 31,3% відповідно;

при обприскуванні посівів під час вегетації найвищий умовно чистий прибуток був у сорту Звершення при застосуванні препарату Вермистим-К (6 л/т) і складав 554,6 грн./га, у сорту Цезар – 546,8 грн./га, при рівні рентабельності – 72,4 та 62,8% відповідно.

Публікації автора:

1.Ободянський М.А. Продуктивність ячменю ярого залежно від норми застосування регуляторів росту в західному Лісостепу // Збірник наукових праць ННЦ "Інститут землеробства УААН" К.: ЕКМО, 2007. Вип. 1. С.84-87.

2.Ободянський М.А. Вплив регуляторів росту на біохімічні показники насіння ячменю ярого в західному Лісостепу // Збірник наукових праць ННЦ "Інститут землеробства УААН" К.: ЕКМО, 2008. Вип. 1. С.90-92.

3.Ободянський М.А. Продуктивність ярого ячменю сорту Цезар залежно від норм обприскування посівів регуляторами росту в умовах західного Лісостепу // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2008. Вип. 16. С.98-100.

4.Ободянський М.А., Климчук М.М. Агроекологічні особливості вирощування ярого ячменю на дерново-опідзоленому ґрунті в умовах Прикарпаття // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства", (м. Івано-Франківськ, 20-22 червня 2006 р.). Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2006. С.260-261.