У дисертації наведено теоретичне узагальнення й експериментальне обґрунтування агротехнічних заходів підвищення продуктивності маточних насаджень клонових підщеп яблуні оптимізацією температурного режиму в основі підгорнутих пагонів та видаленням бічних розгалужень у зоні 30-сантиметрової висоти пагонів над поверхнею валка субстрату. 1. Аналіз джерел вітчизняної і зарубіжної літератури свідчить, що досліджень з видаленням бічних розгалужень на відсадках клонових підщеп під час їх формування на маточній рослині вкрай мало, а зі способами утримання субстрату в рядах маточних рослин (з метою регулювання температурного режиму) взагалі не проводилося. 2. Мульчування валка ґрунту агротканиною чи побілення крейдою збільшує рівень відбитого світла і, відповідно, на 1,2–2,2 та 3,5–5,5єС знижує температуру в основі пагонів маточних рослин; для тирси – відповідно, на 2,8–4,5 і 5,2–6,5єС. Покращення температурного режиму субстрату позитивно впливає на ріст надземної частини: на 6,8–14,8% збільшується кількість листків, їх площа і товщина зростає, відповідно, на 1,9–8,9 та 7,7–12,9%, а вміст у листках хлорофілу “a”+“b” – на 7,7–32,4%. 3. На відсадках підщепи М9 з побілених крейдою ділянок ґрунту чи тирси більша відповідно на 24,6 і 55,6% кількість коренів, на 19,6 та 44,1% – їх довжина і на 43,6 та 76,9% – довжина зони окорінення, порівняно з традиційним утриманням ґрунту. 4. Мульчування агротканиною чи побілення крейдою валка тирси збільшує вихід стандартних відсадків, відповідно, на 8,2–45,0 та 3,2–49,6% і, відповідно, до 175,5 та 192,8% – рентабельність вирощування. 5. Хімічне видалення бічних розгалужень на пагонах підщепи М9 обприскуванням маточного насадження водним розчином зі 100 мг/л калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО) після третього підгортання на 7,4–16,3% збільшує кількість листків, на 6,5–8,5% площу і на 8,1–13,3% товщину листкової пластинки та на 8,8–12,3% – вміст в листках хлорофілу “a”+“b”. 6. Дворазове ручне пінцирування або обприскування надземної частини маточних рослин КАНО зменшує кількість бічних розгалужень, відповідно, на 51,3 та 28,2% і на 21,1 та 15,8% їх довжину. Обробка рослин М9 розчином КАНО позитивно впливає на утворення коренів підгорнутими пагонами, збільшуючи на 6,2–26,9% їх кількість та на 5,2–9,0% довжину. 7. За хімічного видалення розгалужень на 21,7–26,8% більший вихід стандартних відсадків, на 18,1–72,6% – стандартних нерозгалужених відсадків і на 70–86,2 пунктів вища рентабельність виробництва. 8. Обробка маточних рослин М9 і М26 розчином КАНО з концентрацією 25–200 мг/л позитивно впливає на ріст надземної частини і кореневої системи відсадків. Застосування 100 мг/л КАНО після третього підгортання збільшує, відповідно, на 1,4–9,4 та 1,4–7,5% діаметр відсадків М9 і М26, а обробка 200 мг/л КАНО після другого підгортання забезпечує мінімальну кількість на відсадках розгалужень. 9. На відсадках М9 на 2,1–52,3% більше коренів за обробки надземної частини 100 мг/л КАНО після третього підгортання; у М26 – на 4,1–24,5% більше за обробки аналогічним розчином після другого і третього підгортань та 200 мг/л КАНО після другого підгортання. Максимальну довжину коренів на відсадку забезпечує обробка надземної частини маточних рослин М9 100 мг/л КАНО після третього підгортання та М26 після другого підгортання. 10. За обробки маточних рослин М9 і М26 100 мг/л КАНО після третього підгортання вихід стандартних відсадків більший, відповідно, на 4,7–17,5 та 0,2–14,4%, зокрема на 4,8–63,4% більше стандартних нерозгалужених відсадків М9 за обробки 100 мг/л КАНО після третього підгортання і на 3,6–48,4% для М26 тим самим розчином після другого підгортання. 11. Обприскування маточного насадження підщеп М9 і М26 100 мг/л КАНО після третього підгортання збільшує рентабельність виробництва відсадків, відповідно, на 19,6–91,5 та 9–71,8 пункти. |
