1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей формування продуктивності агроценозів та розробці технологічних прийомів їх вирощування, яка вирішується добором компонентів для ущільнення посівів кукурудзи і сорго з метою підвищення продуктивності та поліпшення якості продукції при вирощуванні на чорноземах звичайних середньогумусних важкосуглинкових глибоких в північному Степу України. 2. Використання ґрунтової вологи в сумісних посівах кукурудзи і сорго мало відрізняється від їх одновидових посівів. В сумішках цей показник збільшується лише на 5-8 мм. Рівні запасів вологи в ґрунті на варіантах з підсівом кукурудзи з соєю і цукровим сорго зменшуються відповідно на 4,8 та 5,0 мм, а з підсівом суданською травою – на 5,9 і 6,7 мм порівняно з чистим посівом силосних культур. 3. Ущільнення сумісних посівів високобілковими культурами підвищує вміст нітратного азоту на 0,3 - 0,7 мг на 100 г сухого грунту. Кращі показники азотного режиму грунту є на варіантах сумішей кукурудзи з соєю та при підсіві їх міжрядь соєю. Кукурудза і сорго у сумісних посівах мають дещо нижчі показники лінійного росту (на 19-21 см по кукурудзі та на 4-8 см по сорго) порівняно з одновидовим її посівом. Найбільша різниця спостерігається у сумішках кукурудзи з підсівом сорго та суданської трави. На ділянках з підсівом сої, люпину та бобів не відмічається різниці по впливу на висоту рослин досліджуваних культур, чого не просліджується у сумісних посівах без підсіву інших рослин. 4. Строки настання фаз росту і розвитку кукурудзи і сорго в значній мірі залежать від гідротермічних умов вегетаційного періоду і в деякій мірі – від підсівних кормових культур. За чистого посіву кукурудзи та сорго збільшується висота рослин – відповідно 238 - 241 і 277 см. У загущених посівах висота рослин коливається від 214 до 221 см з кукурудзою та від 269 до 273 см з сорго. 5. Найбільша асиміляційна поверхня листків у сумісних посівах кукурудзи і сорго з соєю формуються при ущільненні їх міжрядь соєю (47,8 - 55,6 тис. м2/га). Високі показники чистої продуктивності фотосинтезу відмічаються в період викидання волотей – молочної стиглості (6,9 - 7,5 г/м2 за добу) обох кормових культур при підсіві в міжряддя бобових компонентів. 6. Загальний вміст хлорофілу при вирощуванні кукурудзи і сорго на корм в сумісних посівах з соєю, люпином і кормовими бобами є найбільшим (25,83 - 25,84 мкг/см2). Підсів у міжряддя суданської трави та сорго викликає зменшення вмісту загального хлорофілу в листках. 15 7. Найбільше накопичення сухої речовини у рослин кукурудзи і сорго на корм спостерігається у фазі молочно-воскова – початок воскової стиглості (11,8-12,2 т/га), а на ділянках з підсівом в міжряддя бобових компонентів – від 12,5 до 12,7 т/га. Підсівні культури сорго, суданська трава дещо знижували прирости сухої речовини по відношенню до інших компонентів. 8. Кращим варіантом серед сумісних посівів кукурудзи і сорго з соєю є ущільнення їх міжрядь соєю, який забезпечує максимальний збір сирого протеїну – 1,5-1,6 т/га. В сумісному посіві кукурудзи з соєю збір протеїну складає 1,3 т/га. При підсіві до кукурудзи з соєю люпину вихід протеїну досягає 1,4 т/га, буркуну однорічного – 1,3, амаранту волотистого – 1,4 т/га. Найбільше протеїну на одну кормову одиницю припадає у посівах кукурудзи з соєю при підсіві в міжряддя сої – 123 г, у сумісних посівах – 113 г. 9. Найвищий приріст валової енергії забезпечує вирощування сумісних посівів кукурудзи з соєю при ущільненні їх міжрядь соєю – 196 ГДж/га. При цьому енергоємність 1 т сухої речовини склала 31,4 МДж/га, енергетичний коефіцієнт – 4,7. 10. Найвищу економічну ефективність забезпечують сумісні посіви кукурудзи з соєю, ущільнені соєю в міжрядді. Рівень рентабельності становить 201%, собівартість 1 ц кормових одиниць є найнижчою порівняно з іншими і складає 8,7 грн. |