Анотація до роботи:

Яковенко Р.В. Продуктивність яблуні у повторній культурі за тривалого удобрення в Правобережному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. – Уманський державний аграрний університет, Умань, 2007.

У дисертації узагальнені результати досліджень росту і врожайності дерев та якості плодів яблуні зимових сортів Айдаред і Кальвіль сніговий на насіннєвій та Айдаред на клоновій М4 підщепах, вирощуваних у повторній культурі за різних систем удобрення на темно-сірому опідзоленому важкосуглинковому ґрунті за парового його утримання у південній частині Правобережного Лісостепу України.

Вивчено вплив систем удобрення на формування продуктивності дерев, товарної якості і хімічного складу плодів, зміни властивостей ґрунту і послаблення дії ґрунтовтоми при вирощуванні насаджень яблуні у повторній культурі.

За результатами досліджень у таких плодових насадженнях з паровим утриманням ґрунту рекомендується застосовувати органічну та органо-мінеральну системи удобрення.

У дисертації наведено технологічне вирішення наукового завдання з підвищення продуктивності насаджень і якості плодів яблуні сортів Айдаред на насіннєвій і клоновій М4 підщепах та Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі у повторній культурі ефективною системою удобрення за парового утримання темно-сірого опідзоленого важкосуглинкового ґрунту в Правобережному Лісостепу України.

1. Аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури свідчить, що досліджень з удобренням насаджень яблуні у повторній культурі проведено дуже мало, а з повторним вирощуванням дерев на попередніх ділянках варіантів довготривалого досліду взагалі не проводилося.

2. Внесення у повторно вирощуваному насадженні яблуні 40 т/га гною та 20 т/га гною і N₆₀Р₆₀К₆₀ (через рік) сприяє оптимізації структурного стану (вміст агрономічно цінної фракції вищий на 8,3–13,3%), щільності складення (об’ємна маса менша на 0,01–0,03 г/см³) і водного режиму (запаси вологи більші на 9,1–9,6%) та підвищенню біологічної активності ґрунту, внаслідок чого знижується токсичність ґрунтового середовища – ґрунтовтома.

3. Органічна та органо-мінеральна системи удобрення забезпечують вищий вміст гумусу у шарі ґрунту 0–60 см під повторно вирощуваним насадженням яблуні порівняно з варіантом без добрив та при внесенні лише мінеральних добрив, відповідно, на 0,95 і 0,74 та 0,59 і 0,38%.

4. Удобрення зумовлює підвищення вмісту рухомих форм азоту, фосфору і калію в ґрунті. Вміст мінерального азоту (за нітрифікаційною здатністю) в удобрюваному ґрунті підтримується в оптимальних межах (20–25 мг/кг), або перевищує його, а в неудобрюваному цього рівня не досягає. Рухомих форм фосфатів у ґрунті (7–10 мг/100 г) більше оптимуму на всіх ділянках, при цьому на удобрюваних їх вміст значно вищий. Вміст рухомих форм калію більшою мірою, ніж азоту і фосфору, залежить від зволоження ґрунту: за значного його підсихання вміст К₂О знижується до рівня нижче оптимального (23–28 мг/100 г) в усіх варіантах, хоча у дослідних, особливо з органічною системою удобрення, цей показник істотно вищий від контрольного (без добрив).

5. Приріст обхвату штамбу дерев сорту Айдаред на обох досліджуваних підщепах найбільший за органічного (9,8–15,4 мм) та органо-мінерального (10,9–15,0 мм) удобрення, а сорту Кальвіль сніговий – за мінерального удобрення (17,8 мм).

Сумарний приріст пагонів дерев сортів Айдаред і Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі за органічного удобрення на 12,4–25,5% перевищує контроль (без добрив) і на 2,6–11,2% варіант з мінеральними добривами, а сорту Айдаред на М4 за мінерального удобрення на 25,0% більше контролю і на 8,2% – варіанту з органо-мінеральним удобренням.

Площа листової поверхні, об’єм крони і освоєння площі живлення деревами обох сортів на насіннєвій підщепі більші за органічної системи удобрення, а сорту Айдаред на підщепі М4 – за органо-мінеральної.

6. Сумарний вміст хлорофілу „а” + „b” у листі дерев сорту Айдаред на насіннєвій підщепі за внесення органо-мінеральних добрив на 8,1 і 4,0% вищий порівняно з контрольним варіантом і мінеральною системою удобрення, у листі сорту Кальвіль сніговий на цій же підщепі – відповідно, на 10,1 і 5,2%, а в листі сорту Айдаред на клоновій підщепі М4 – на 11,8 і 1,4% за органічного удобрення.

7. Вміст азоту, фосфору і калію в листі ближчий до оптимального за органічного та органо-мінерального удобрення (відповідно 2,80–2,96%, 0,30–0,33% і 1,15–1,37%), де насадження відрізнялось активнішим ростом і вищою продуктивністю.

8. Удобрювані дерева активніше цвітуть, краще зав’язують і формують плоди, внаслідок чого за органічної та органо-мінеральної систем удобрення врожайність сорту Айдаред на насіннєвій підщепі вища, відповідно, на 28,6% і за мінеральної – на 18,3%, на клоновій підщепі М4 – на 29,3, 32,1 і 15,7%, а сорту Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі – на 39,7, 38,6 і 26,5 % порівняно з неудобрюваними деревами.

9. Краща товарність плодів і вищий вміст у них сухих розчинних речовин, цукрів і кислот за внесення органічних та органо-мінеральних добрив, де сумарний вихід яблук вищого і першого товарних сортів складає 81,9–84,9%. Вихід товарних плодів після зберігання за органічного удобрення становить 93,2–93,4%.

10. Найбільш високі показники економічної ефективності вирощування яблук зимових сортів Айдаред на насіннєвій і клоновій М4 підщепах та Кальвіль сніговий на насіннєвій підщепі забезпечуються органічною та органо-мінеральною системами удобрення – найнижча собівартість продукції, найвищі прибуток і рівень рентабельності – відповідно, 671–789 грн/т, 14486–29972 грн/га і 104,8–206,8%.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях