Колосок Олег Миколайович. Продуктивність і структура фітомаси штучних лісостанів ялини звичайної в Українських Карпатах : Дис... канд. с.-г. наук: 06.03.02 / Національний аграрний ун-т. — К., 2002. — 144арк. — Бібліогр.: арк. 106-126.
Анотація до роботи:
Колосок О.М. Продуктивність і структура фітомаси штучних лісостанів ялини звичайної в Українських Карпатах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 – лісовпорядкування і лісова таксація. – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ, 2002.
Дисертаційна робота присвячена питанням, що направлені на вивчення та систематизацію знань стосовно таких показників продуктивності лісів: фітомаса насадження; загальний та середній прирости фітомаси; маса депонованого вуглецю на прикладі штучних лісостанів ялини звичайної на території Українських Карпатах. В результаті проведених досліджень отримали нормативи динаміки таксаційних показників модальних штучних лісостанів ялини звичайної та нормативи динаміки фітомаси (за окремими фракціями) й загального обсягу депонованого вуглецю.
В роботі запропоновано запровадити систему додаткових показників щодо здійснення обліку лісів України, які розширять характеристику продуктивності лісів та їх здатності впливати на кругообіг вуглецю. До таких показників включити: загальний запас фітомаси, в тому числі диференційований за фракціями в розрізі вікових груп; щільність фітомаси на 1 га вкритої лісовою рослинністю площі; нетто-первинна й нетто-екосистемна продукції. Наявність їх у національній системі обліку лісових ресурсів створить передумови для оцінювання екологічних функцій лісу та забезпечуватиме інформацією про динаміку згаданих показників, яка має бути використана під час звіту України перед міжнародною спільнотою, в частині втілення в життя та дотримання положень, ратифікованих Верховної Радою України міжнародних нормативних актів щодо раціонального й сталого управління лісами та їх вкладом в глобальний вуглецевий цикл.
Україна молода незалежна держава, в якій ще тільки починає створюватися та налагоджуватися функціональна діяльності в усіх сферах народного господарства. На нинішньому етапі стратегічного планування в лісовій галузі слід передбачити найреальніші шляхи використання потужностей, які здатні забезпечити їй (галузі) розширене відтворення. Це, в свою чергу, створить можливість для отримання суспільством максимальної користі від лісового господарства як із економічної (надходження додаткових коштів до бюджету, створення нових робочих місць, і як результат економічне піднесення галузі тощо), так і з екологічної (оздоровлення атмосфери, забезпечення виконання водоохоронних, захисних, рекреаційних функцій тощо) точок зору. Проте для досягнення гармонії між екологічними та економічними пріоритетами в лісовій галузі, необхідно забезпечити усі рівні управління лісовим господарством різносторонньою інформацією про ліс як об’єкт цілеспрямованого впливу. Одним із способів, що створює можливість для отримання якісної інформації про ліс та наслідки господарювання в ньому, є наукові дослідження. В рамках даної дисертаційної роботи було продемонстровано методичний підхід та отримані на його основі комплексні результати щодо біологічної продуктивності однієї з основних деревних лісоутворювальних порід України – ялини звичайної. Підводячи підсумок про головні наукові та практичні досягнення даної роботи можна їх дещо конкретизувати, а саме:
Розроблено математичні моделі динаміки таксаційних показників штучних ялинових деревостанів. Запропоновані нормативи продуктивності відображають вікові зміни представлених у них чинників, які формуються за умови нині існуючих факторів антропогенного та природного впливу на досліджувані лісостани.
Застосовано розроблену систему моделей до бази даних “Повидільна таксаційна характеристика лісів”. Отримано додаткові результати про деякі основні таксаційні показники, такі як поточна зміна запасу (2,68 млн. м3рік-1 або 7,4 м3га-1рік-1) та загальний приріст (3,66 млн. м3рік-1 або 10,4 м3га-1рік-1).
На основі отриманих результатів висловлено гіпотезу, що такі високі показники продуктивності є наслідком переважання у віковій структурі молодих насаджень, які досягли віку фізіологічної стиглості і у них процеси накопичення органічної речовини знаходяться в максимумі. Проте порівняльний аналіз показників продуктивності за існуючої системи господарювання і показників продуктивності, що запропонованої для оптимальних лісостанів, дав можливість встановити той факт, що числові характеристики вищезгаданих показників (наприклад, запас) в модальних деревостанах є нижчими від запропонованих для оптимальних. Це навело на думку про те, що мета ведення лісового господарства на сучасному етапі, має цілі, відмінні від отримання якомога більшої кількості технічно стиглої деревини за оборот рубки.
Розроблено моделі динаміки запасів фітомаси, її загальної продуктивності та продукції для модальних штучних лісостанів ялини звичайної.
На основі розроблених моделей, використовуючи при цьому дані повидільної бази таксаційних характеристик лісів України, розраховано запаси фітомаси, які становлять 63,0 млн. т, зі щільністю 178 тга-1; загальну продуктивність фітомаси – 85,5 млн. т, зі щільністю її 242 тга-1; нетто-первинну продукцію – 2,1 млн. трік-1 сухої органічної речовини чи у вуглецевому еквіваленті 1,04 млн. тСрік-1, у перерахунку на 1 га – 5,94 тга-1рік-1 і 2,95 тСга-1рік-1; нетто-екосистемну продукцію – 1,55 млн. трік-1 сухої органічної речовини чи у вуглецевому еквіваленті 0,770 млн. тСрік-1, у перерахунку на 1 га – 4,39 тга-1рік-1 і 2,19 тСга-1рік-1.
На основі представлених розрахунків та деяких допоміжних даних зроблено висновок про те, що штучні деревостани ялини звичайної на території Українських Карпат, за умови нині існуючих факторів впливу на них (антропогенних та природних), є досить потужним регулятором кліматичних процесів й надійним джерелом поглинання вуглецю з атмосфери.
Прийнявши до уваги отримані висновки, запропоновано:
Під час здійснення господарських заходів усім лісокористувачам варто максимально дотримуватись положень, які викладені щодо формування продуктивності оптимальних лісостанів, бо вважаємо, що такий підхід дозволить отримати максимальну користь від ведення лісового господарства в умовах Українських Карпат. Це проявлятиметься в отриманні, приблизно на 23%, більшої кількості технічно стиглої деревини за оборот рубки в штучних ялинниках і забезпечуватиме належне виконання цими лісостанами екологічних функцій.
Під час ведення обліку лісів ВО “Укрдержліспроект” доцільно запровадити систему додаткових показників, що характеризують продуктивність лісів та їх здатність впливати на кругообіг вуглецю. До таких показників включити: загальний запас фітомаси, в тому числі з диференціацією за фракціями в розрізі вікових груп, одиниці виміру млн. т; щільність фітомаси на 1 га площ вкритих лісовою рослинністю, одиниці виміру тга-1; нетто-первинна та нетто-екосистемна продукції, одиниці маси для сухої органічної речовини тга-1рік-1, і вуглецевий еквівалент – тСга-1рік-1.
Оцінку індикаторів (фітомаса деревостанів усього, фітомаса надземної частини деревостанів усього та кількість вуглецю накопиченого в надземній частині деревостанів) в національній системі критеріїв та індикаторів сталого управління лісами України в частині характеристики штучних лісостанів ялини звичайної, проводити з використанням розроблених у даній роботі нормативів.
Для практичного використання в умовах Карпат рекомендуємо:
Нормативи динаміки основних таксаційних показників для модальних штучних лісостанів ялини звичайної.
Нормативи динаміки фітомаси, її приросту та маси депонованого вуглецю.
Критерії оцінки запасів, щільності та стоку вуглецю в досліджуваних лісостанах.
Публікації автора:
Лакида П.І., Колосок О.М. Особливості розподілу надземної частини фітомаси дерев смереки за фракціями // Науковий вісник НАУ. – 1999. – Вип. 17. – С. 210-214. (Розроблено моделі фітомаси за фракціями, здійснено їх аналіз. Загальний обсяг виконаної роботи 70%).
Колосок О.М. Первинна-нетто продукція надземної частини дерев смереки та депонований у ній вуглець // Науковий вісник НАУ.– 2000. – Вип. 29. – С. 280-284.
Лакида П.І., Колосок О.М. Моделі динаміки таксаційних показників модальних штучних деревостанів ялини звичайної в Карпатах // Науковий вісник НАУ.– 2000. – Вип. 34. – С. 254-260. (“Проаналізовано базу даних «Повидільна таксаційна характеристика лісів України», розроблено моделі динаміки таксаційних показників, здійснено їх аналіз статистичними методами. Загальний обсяг роботи 80%).
Лакида П.І., Колосок О.М. Фітомаса та депонований вуглець у насадженнях основних типів умов місцезростання штучних смеречників Карпат // Науковий вісник НАУ.– 2000. – Вип. 32. – С. 254-260. (Удосконалено моделі динаміки фітомаси для окремих фракцій, зроблено висновки про можливість застосування таких моделей для моніторингу фітомаси штучних лісостанів ялини звичайної. (Загальний обсяг виконаної роботи 60 %).
Lakyda P., Kolosok O., Petrenko M. The Role of Coniferous Forests in the Carbon Budget of the Ukraine // Abstracts “The role of Boreal Forests and Forestry in the Global Carbon Budget”, Edmonton, Alberta, Canada, May 8-12, 2000. – Edmonton, Alberta, Canada: Canadian Forest Service, 2000. – P. 113. (Загальний обсяг виконаної роботи 20 %).
Лакида П.И., Колосок О.Н. Моделирование хода роста модальных еловых древостоев горной части украинских Карпат // Материалы международной научно-технической конференции «Леса Беларуси и их рациональное использование». – Минск. – 2000.– С. 11-14. (Загальний обсяг виконаної роботи 80 %).
Колосок О.Н. Первичная-нетто продукция и депонированый углерод искусственных еловых древостоев украинских Карпат // Материалы международной научно-технической конференции «Сбережение и улучшение лесов Восточной Европы», Гомель, 17-20 октября 2001 г. – Гомель, 2001.– С. 80-82.
Лакида П.І., Колосок О.М., Кушнір І. Й., Петренко М.М. Екологічний потенціал хвойних у бореальних лісах України // Тези міжнародної науково-практичної конференції «Лісоосвіта – ХХІ», Львів, 14-16 квітня 1999 р. – Львів, 1999. – С. 78-79. (Загальний обсяг виконаної роботи 5 %).