1. Встановлені продуктивні і біологічні особливості помісей першого покоління від схрещування маток цигайської породи і плідників асканійської селекції, використання яких дає можливість збільшити виробництво продукції вівчарства. 2. Інтенсивність росту помісного молодняку від плідників асканійської селекції була високою. Так, кратність збільшення живої маси від народження до 12-місячного віку становила 11,1-12,0 разів, а жива маса баранців річняків 2 групи – 52,2 кг, 3 – 53,2, 1 – 41,9 кг, ярочок відповідно 46,5, 48,6, 37,1. 3. За екстер’єрно-конституціональними особливостями молодняк дослідних груп відповідає вимогам м’ясо-вовнового напрямку продуктивності, лінія спини широка і рівна, індекс розтягнутості 108,9 та 108,2%; грудний 82,2, 82,3%; збитості 133,8, 136,4 та масивності 145,7, 147,5%. 4. Помісі першого покоління добре пристосовані до переганянь та використання пасовищ. В порівнянні з цигайськими однолітками вони характеризуються кращим розвитком шлунково-кишкового тракту. Так, відносна маса кишечнику у помісей 2 групи в 8-місячному віці становить – 4,34%, 3 групи – 4,27, а у цигайських однолітків – 3,69%. 5. Встановлено, що у піддослідного молодняку формування м’ясності відбувається найбільш інтенсивно в період до 4-місячного віку, маса м’язової тканини за цей період збільшилася у помісей 2 групи у 6,47, 3 групи – 6,87, у чистопородних – у 5,67 разів. 6. Помісні валашки на відгодівлі росли більш інтенсивно і краще трансформували корм в продукцію. Так, середньодобовий приріст валашків 2 групи – 122,5 г, 3 – 141,7, у чистопородних – 101,7 г. На 1 кг приросту живої маси валашки 2 групи витрачали 7,6 корм. од. та 698 г перетравного протеїну, 3 групи – 7,45 корм. од. та 655,5 г перетравного протеїну, чистопородні відповідно 8,61 та 817,9. 7. За відгодівельними якостями кращими були помісні тварини. Так, маса туш помісей 2 групи – 18,2 кг, 3 – 19,6, у чистопородних однолітків – 16,4 кг. Забійний вихід відповідно 47,0%, 48,0 та 44,5%. Кількість м’яса 1 ґатунку у помісей 3 групи на 10,7% вище, ніж у помісей 2 групи і на 28,2% вище, ніж у чистопородних тварин. 8. Використання баранів асканійської селекції дозволило підвищити настриг вовни. Так, настриг митої вовни помісей 2 групи – 3,22 кг, 3 – 2,94, цигайських однолітків – 2,32 кг, або на 38,8 та 26,7% більше в порівнянні з ярками материнської породи. За настригом поярку теж кращими були помісні валашки. Так, настриг митої вовни ягнят 2 групи – 1,4 кг, 3 – 1,3, 1 групи – 1,1 кг, що на 25,7 та 22,0% більше за чистопородних. 9. Встановлено позитивний вплив асканійських кросбредів і чорноголових на фізичні властивості вовни. Так, природна довжина вовни ярок 2 групи – 15,55 см, 3 – 14,86, 1 групи – 11,5 см, відсоток подовшання відповідно 123,9, 120,8 та 118,7. Товщина вовни помісей коливається в межах 26,08...35,44 мкм. Вовна вирівняна за товщиною окремих волокон в штапелі. Жиропіт білий і світлий. Співвідношення „жир:піт” становить 1:2,1, 1:2,3. Вовна помісей міцна і дорівнює 10,25 та 10,01 км розривної довжини. Вихід митого волокна у помісей 2 групи – 63,5%, 3 – 61,1, а у ярок контрольної групи – 58,0%. 10. Доведено найбільш ефективну породно-лінейну сполучуваність маток цигайської породи з плідниками лінії 856 асканійського кросбредного типу, нащадки якої мають живу масу 47,2 кг, настриг митої вовни – 3,6 кг, довжину вовни – 15,6 см, вихід митої вовни – 68,7%, а також плідників ліній 664 та 1387 асканійського чорноголового типу з кросбредною вовною. Продуктивність нащадків лінії 664: жива маса – 49,8 кг, настриг митої вовни – 3,2 кг, довжина вовни – 14,4 см, вихід митого волокна – 64,8%, а лінії 1387 відповідно 49,7, 3,1, 14,9 та 63,8. 11. Використання баранів асканійського кросбредного і асканійського чорноголових типів на матках цигайської породи при промисловому схрещуванні дозволило отримати більше продукції і як наслідок вище її сумарна вартість, тобто вище економічна ефективність. Так, загальна виручка від реалізації продукції на 1 голову становить 2 група – 96,25 грн., 3 – 101,10, 1 група – 84,88 грн. |
