Анотація до роботи:

Оксимець О. Л. Продуктивність гірчиці білої залежно від технологічних прийомів вирощування в Лісостепу. – Рукопис .

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Чабани, 2007 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань формування насіннєвої та кормової продуктивності гірчиці білої залежно від доз добрив та строків сівби.

Проведено порівняльну оцінку продуктивності гірчиці білої сорту вітчизняної селекції Кароліна і сорту іноземної селекції Сигнал, встановлено вплив агротехнічних факторів на особливості росту, розвитку, формування та структуру урожаю, якість корму та олійність насіння, визначено залежність біохімічного складу та поживності зеленої маси гірчиці білої від строків сівби і добрив.

Розроблено основні технологічні елементи енергозберігаючої технології вирощування гірчиці білої на насіння та корм високої якості у Лісостепу України.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей росту і розвитку гірчиці білої та розробленні ефективних прийомів її вирощування, яка вирішується шляхом виявлення оптимальних доз добрив, строків сівби та добору сортів з метою збільшення виробництва високоякісних кормів та насіння і підвищення ефективності господарювання.

2. Встановлено найістотніший вплив на динаміку лінійного росту рослин гірчиці білої мінерального азоту. За внесення дози N₆₀ рослини до фази цвітіння досягають найбільшої висоти – 138 – 143 см. Уповільнений темп росту відзначено за міжфазний період 4 пари листків – бутонізація, а прискорений – в періоди бутонізація – цвітіння (5,8 – 6,2 см за добу). Найбільша площа листкової поверхні також формується за внесення N₆₀ і ранньовесняного строку сівби – 61,9 – 73,1 м²/га; за пізньовесняного вона менша на 7 – 16%. Чиста продуктивність фотосинтезу за ранньовесняного строку сівби становить 6,1 – 6,3 г/м² за добу для обох сортів.

3. Найвищий урожай сухої речовини отримано при ранньовесняній сівбі із внесенням N₆₀ для сорту Сигнал – 7,88 т/га, Кароліна – 7,19 т/га; на контролі він становить 4,85 т/га і 4,36 т/га відповідно.

Найбільший збір кормових одиниць забезпечується за ранньовесняного строку сівби і внесення N₆₀ – 5,54 – 6,30 т/га. За внесення економічно та енергетично виправданої дози N₃₀ цей показник становить відповідно 4,79 – 5,74 т/га. Забезпеченість кормових одиниць перетравним протеїном для обох сортів, незалежно від строків сівби та доз добрив, становить 140 – 150 г; вміст обмінної енергії (ОЕ) в 1 кг сухої речовини – 9,5 МДж/кг.

4. Високий вміст сирого протеїну (13,6 – 14,8%) і низький вміст клітковини (25,4 – 29,0%) у сухій речовині гірчиці білої сортів Сигнал та Кароліна ранньовесняного строку сівби забезпечується по фону N₃₀. За пізньовесняного строку сівби найбільше протеїну і найменше клітковини також забезпечується по фону N₃₀ – 14,3 та 26,0%.

Вміст Са, Mg, Zn, Cu, Mn, Fe у кормовій масі мало залежить від строків сівби та доз добрив і відповідає зоотехнічним нормам.

5. За ранньовесняного строку сівби із надземною масою гірчиці білої по фону N₃₀ виноситься 138 – 171 кг/га азоту, 44 – 49 кг/га фосфору і 163 – 165 кг/га калію при співвідношенні 4 : 1 : 3,5; за пізньовесняного строку з урожаєм виноситься 110 – 122 кг/га азоту, 34 кг/га фосфору, 106 – 114 кг/га калію при співвідношенні 3,5 : 1 :3.

6. Найвищу врожайність насіння сортів Сигнал (1,83 т/га) і Кароліна (1,69т/га) за ранньовесняного строку сівби забезпечує доза N₃₀P₄₅K₄₅. За пізньовесняного строку сівби найвищий урожай також отримали за внесення N₃₀P₄₅K₄₅ – 1,56 і 1,55 т/га відповідно. Але за сучасних умов економічно та енергетично виправданою дозою є N₃₀, яка забезпечує за ранньовесняної сівби врожайність насіння сорту Сигнал 1,53 т/га, сорту Кароліна 1,40 т/га, а за пізньовесняного – відповідно 1,24 та 1,18 т/га.

7. Доведено, що при внесенні N₃₀ P₄₅ K₄₅ збільшується маса 1000 насіння для сорту Сигнал на 9% (порівняно з контролем) для сорту Кароліна на 17% і становить відповідно 4,40 та 3,94 г відповідно.. Визначальним фактором урожайності є кількість стручків на рослину. Найбільше їх формується за внесення N₃₀Р₄₅К₄₅ за ранньовесняного строку сівби: для сорту Сигнал – 152 стручки, що на 27 більше, ніж на контролі; для сорту Кароліна – 217 стручків, що на 40 шт більше.

8. Вміст олії у насінні гірчиці білої залежить від строків сівби, доз добрив і сортових особливостей. За ранньовесняного строку сівби та внесення N₃₀Р₄₅К₄₅ вміст олії становить 35,4% для сорту Сигнал і 32,4% для сорту Кароліна, за внесення N₃₀ – 33,6 – 32,4% відповідно. За пізньовесняного строку сівби олійність насіння зменшується. Найвищий вихід олії (650 кг/га сорту Сигнал і 570 кг/га сорту Кароліна) забезпечується за ранньовесняного строку сівби по фону внесення N₃₀P₄₅K_45, за внесення N₃₀ – відповідно 510 та 450 кг/га.

9. Внесення оптимально мінімальної дози добрив (N₃₀) за ранньовесняного строку сівби забезпечує приріст сухої речовини по сортах Сигнал і Кароліна на 32 та 31% відповідно. Приріст врожайності насіння збільшується на 23 і 19%.

Ця доза азоту істотно не впливає на вміст олії, її склад та співвідношення жирних кислот. Сорт Сигнал має менший вміст ерукової кислоти (8%), порівняно із сортом Кароліна – (16,9%).

10. Сукупні витрати при вирощуванні гірчиці білої на зелену масу за ранньовесняного строку сівби та оптимального фону добрив (N₃₀) становлять 802 – 837 грн/га, за пізньовесняного – 887 – 905 грн/га. Подвоєння дози азотних добрив (N₆₀) зумовлює зростання витрат в 1,2 рази, а за внесення N₃₀Р₄₅ К₄₅ – в 1,6 рази. При цьому чистий доход істотно зменшується, що свідчить про недоцільність застосування високих доз. Собівартість кормових одиниць гірчиці сорту Сигнал становить 13,3, сорту Кароліна 16,7 грн/ц.

Найвищий чистий доход при вирощуванні на зелений корм забезпечує гірчиця біла за внесення N₃₀ при ранньовесняному строку сівби. Для сорту Сигнал він становить 1265 грн/га при рентабельності 151%, для сорту Кароліна – відповідно 797 грн/га – та 99%. За пізньовесняного строку сорт Сигнал забезпечує умовно чистий прибуток – 484 грн/га, сорт Кароліна – 380 грн/га при рентабельності – 42 і 54%.

Найнижча собівартість насіння (46,40 – 50,22 грн/ц) забезпечується за ранньовесняної сівби по фону N₃₀. Рентабельність виробництва насіння становить 44 – 51%.

11. Сукупні затрати енергії на вирощування гірчиці білої на зелений корм (по фону N₃₀) становлять 8,5 – 9,5 ГДж/га, на насіння – 7,7 – 8,8 ГДж. Енергетичний коефіцієнт при вирощуванні насіння за ранньовесняного строку сівби дорівнює 3,3 – 3,6, за пізньовесняного – 2,6. Коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування зеленої маси сягає за ранньовесняного строку сівби 7,0 – 8,4; за пізньовесняного – 4,8 – 5,3. Ці показники свідчать про енергетичну виправданість пропонованих елементів технологій вирощування гірчиці білої як на зелений корм, так і насіння.

Публікації автора:

1. Архипенко Ф. М., Войтовик М. В., Оксимець О. Л., Любчич О. Г. Гірчиця, як олійна та кормова культура // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К.: Нора-прінт, 2000. – Вип.. 1. – С. 48 – 51 .

2. Оксимець О. Л. Вплив добрив і строків сівби на урожайність зеленої маси та насіннєву продуктивність гірчиці білої // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – Вип. 1 – 2. – С. 134 – 136.

3. Оксимець О. Л., Ларіна В. І. Вплив добрив та строків сівби на ріст гірчиці білої // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К.: ЕКМО, 2003. – Вип. 4. – С. 87 – 91.

4. Архипенко Ф. М., Слюсар С. М., Оксимець О. Л. Гірчиця біла – культура широкого діапазону використання // Агроном. – 2006. – №3. – С. 26 – 28.

5. Оксимець О. Л. Вплив добрив та строків сівби на вміст олії в насінні гірчиці білої // Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (29 – 30 листопада 2005р.). – Чабани: Інститут землеробства УААН, 2005. – С. 69 – 70.

6. Рекомендації з вирощування ріпаку ярого та гірчиці білої (науково-методичне видання) / В. Ф. Сайко, В. Ф. Камінський, П. С. Вишнівський, В. О. Бородань, М. В. Калінчик, Ф. М. Архипенко, І. М. Свидинюк, М. С. Корнійчук, П. Д. Гринчук, О. Л. Оксимець, Г. Г. Ремез, Ю. В. Золотар, О. М. Лапа. – К.: Колобіг, 2005. – 36 с.