Отримані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки: Результати вивчення особливостей формування продуктивних і м’ясних якостей свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії довели, що їх розведення “в собі” та використання в породно-лінійній гібридизації сприяло підвищенню виходу м'яса в тушах при відгодівлі молодняку до живої маси 100 і 120 кг. 1. Порівняльне вивчення продуктивності свиноматок показало, що найкращу багатоплідність – 10,4±0,24 голів мали матки великої білої породи у поєднанні з червоно-поясними кнурами. Проте, матки червоно-поясної спецлінії за великоплідністю 1,46±0,03 кг перевершували показник аналогів великої білої породи на 0,34 кг, а груп породно-лінійних гібридів на 0,05...0,08 кг. Маса гнізда поросят при відлученні у 2 місяці була найвищою при схрещуванні маток великої білої породи з червоно-поясними кнурами і склала 166,6 кг, що на 12,9% більше, ніж у маток великої білої породи при чистопородному розведенні. 2. Встановлено певну специфічність росту піддослідного молодняку. Породно-лінійні гібриди III і IV груп за живою масою у 6-місячному віці на 8,7 і 7,3%, а у 9-місячному на 8,3 і 7,5% – відповідно перевершували чистопородних аналогів великої білої породи, що зумовлено їх більшими середньодобовими приростами (556 і 552 г). 3. Оцінкою відгодівельних якостей молодняку встановлено, що найскоростиглішими при відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг виявились породно-лінійні підсвинки поєднання ВБ ЧПСЛ. Живої маси 100 кг вони досягали раніше чистопородних аналогів на 3...15 днів, 120 кг – на 5...14 днів, з меншими показниками витрачання кормів – 4,43 і 4,51 корм. од. відповідно. 4. В постембріональний період ріст і розвиток основних тканин тіла свиней протікали нерівномірно і мали вікові та породні особливості. Встановлено, що площа “м’язового вічка” інтенсивно збільшувалась до живої маси 60 кг. Різниця за цим показником між групами чистопородних тварин на користь ЧПСЛ була вірогідна і складала: 3,1см при забої в 60 кг, 3,2см – в 100 і 5,1см – в 120 кг. Породно-лінійні гібриди за величиною площі “м’язового вічка” займали середнє положення між батьківськими формами і перевищували показник тварин контрольної групи при живій масі 100 кг – на 1,2 і 2,5 см, в 120 кг – на 3,2 і 4,0 см. 5. Встановлено, що з віком у тварин всіх піддослідних груп підвищується забійний вихід. Найвищим цей показник був відмічений по групі червоно-поясних свиней – 79,97 і 82,00 % в 100 і 120 кг, що на 3,39 і 3,15% більше, ніж у молодняку великої білої породи. Можливо, це зумовлено використанням при створенні ЧПСЛ свиней порід п’єтрен і дюрок, які мають високий забійний вихід. 6. В процесі росту молодняка відмічено значні зміни у співвідношенні частин туші (відрубів), які характеризують товарну цінність свинини. Відносна маса в туші найціннішої за вмістом м’яса – тазостегнової частини – була більшою у тварин червоно-поясної спецлінії при розведенні “в собі” протягом всього дослідного періоду. Перевага молодняку ЧПСЛ за цим показником у порівнянні з аналогами великої білої породи коливалась в межах від 1,19 до 3,50%. Встановлено більший (на 8,52 і 7,61%) порівняно з показником I групи вміст м’яса в тазостегновій частини підсвинків червоно-поясної спеціалізованої лінії при забої в100 і 120 кг. У відповідні періоди породно-лінійні гібриди III групи за цим показником перевершували чистопородних ровесників великої білої породи на 5,47 і 3,24%, а IV групи – на 5,62 і 3,61%. 7. Аналіз морфологічного складу туш показав, що червоно-поясні підсвинки переважали аналогів контрольної групи за вмістом м’яса в 80, 100 і 120 кг на: 6,51; 5,96; 8,01%. У порівнянні з показниками великої білої породи, туші породно-лінійних гібридів поєднань ВБ ЧПСЛ та ЧПСЛ ВБ мали у відповідні вагові кондиції на: 2,50; 3,92; 4,04 і на 3,24; 5,17; 4,76% більший вміст м’яса. 8. Фізико-хімічні властивості м’язової і жирової тканин чистопородних і гібридних тварин знаходились на рівні технологічних потреб. Істотної різниці в цих показниках між тваринами різних поєднань при відгодівлі до 100 і 120 кг не виявлено. Визначенням вмісту важких металів у м’язовій тканині піддослідних тварин було встановлено, що їх кількість знаходиться у межах допустимих норм і свинина відповідає вимогам якісної, екологічно чистої продукції. 9. Встановлено, що всі гематологічні показники піддослідних тварин знаходились у межах фізіологічних норм для свиней кожного вікового періоду. Але за основними гематологічними показниками гібридні тварини III і IV піддослідних груп перевершували своїх чистопородних аналогів (I і II групи). 10. Найбільший економічний ефект відгодівлі в залежності від строків і способів реалізації одержано по групах породно-лінійних гібридів, в яких чистий прибуток при реалізації 1 голови за живою масою становив 145...185 грн., а при реалізації у м’ясо-сальній продукції досягав 285...567 грн. 11. З метою підвищення м’ясності туш вважати за доцільне широке використання тварин червоно-поясної спеціалізованої лінії як при розведенні “в собі”, так і у поєднаннях з великою білою породою. Для раціонального використання порід різного напрямку продуктивності і отримання високоякісної м’ясної свинини необхідно диференційовано підходити до ваги при забої. Найбільш доцільним є забій свиней великої білої породи живою масою 100 кг, червоно-поясної спеціалізованої лінії та породно-лінійних гібридів від поєднань з великою білою породою – до 120 кг. 12. Враховуючи високу інтенсивність росту м’язової тканини в період від народження до 5-місячного віку свиней, для підвищення їх м’ясності потрібно в цей період приділяти особливу увагу дотриманню необхідних технологічних умов при вирощуванні і відгодівлі молодняку. |