Анотація до роботи:

Лівінський А.І. Продуктивні якості та біологічні особливості овець одеського типу асканійської м’ясо – вовнової породи з кросбредною вовною. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю: 06.02.01. – розведення та селекція тварин.

У дисертації викладено результати досліджень м’ясної, вовнової, молочної продуктивності, росту, розвитку, імуногенетичних, гістологічних та інтер’єрних показників чистопородних цигайських та помісних ягнят бажаного типу одеської популяції, отриманих від схрещування маток цигайської породи з баранами асканійської селекції – асканійський кросбред.

Встановлено, що вівці одеського типу м’ясо-вовнової породи за показниками росту та розвитку, м’ясної, молочної, вовнової продуктивності за всіма віковими періодами значно перевищують своїх чистопородних однолітків.

1. Встановлено що за продуктивністю, показниками росту та розвитку, гістологічними та інтер'єрними особливостями вівці одеського типу асканійської м'ясо-вовнової породи перевищують своїх чистопородних цигайських ровесників.

За показниками живої маси ярки дослідної групи в усі вікові періоди перевищують контрольних ровесників відповідно на 20,8 – 26,9 %. Найінтенсивніше збільшення живої маси у піддослідних тварин відбувається від народження до 4-місячного віку. Жива маса ярок одеського типу в 4-х місячному віці була більшою на 20,8%, ніж у чистопорідних цигайських, при достовірній різниці середніх (Р > 0,999).

2. Вівці одеського типу асканійської м’ясо-вовнової породи мають міцну конституцію, гармонічну тілобудову (індекс перерослості – 100,3%), округлий довгастий тулуб (індекс розтягнутості – 131,5%), груди широкі та глибокі (індекс грудний – 81,6%), кістяк розвинутий добре (індекс костистості – 15,0%). Кінцівки короткі, широко поставлені, стегна та поперек добре виконані.

3. Валашки одеського типу характеризуються високою м’ясною скоростиглістю. При порівняльній оцінці м’ясних якостей у 9-місячному віці валашки дослідної групи за передзабійною масою перевищують контрольних на 42%, за забійною масою – на 51,2%, коефіцієнт м’ясності - 4,5, у чистопородних цигайських – 3,8.

4. Доведено доцільність використання в породоутворювальному процесі асканійський кросбредів. Ярки одеського типу за настригом, як немитої вовни (на 1100 г., або на 34,3%), так і митої ( на 900 г., або на 50% ), перевищують однолітків материнської породи, при достовірній різниці середніх (Р > 0,999). Вовна у овець кросбредні, та кросбредного типу, міцна (9,48 км.), вирівняна в штапелі за довжиною (Cv = 17,4%) та тониною (Cv = 20,9%). Довжина вовни у ярок: природна - 15,4 см., істина – 17,5 см. Тонина вовни: 56 (27,1 – 29,0 мкм.), 50 (29,1-31,0 мкм). Ягнята одеської популяції відрізняються від чистопородних цигайських більш інтенсивним формуванням вовнових волокон з вторинних фолікулів, більшою їх густотою на 1 ммІ шкіри, високим відношенням кількості вторинних фолікулів до первинних. У 14-місячному віці це співвідношення складає у валашків дослідної групи – 6,2 : 1, у контрольних – 4,0 : 1.

5. За молочною продуктивністю матки бажаного типу одеської популяції як першої, так і четвертої лактації достовірно перевищують своїх чистопородних цигайських однолітків, в першому випадку – на 19,2%, в другому – на 23,7%. Матки дослідної групи мають залозисту структуру вимені і за основними її промірами перевищують цигайських як до, так і після доїння. Різниця між групами статистично достовірна (Р > 0,99).

6. Вівці одеського типу м’ясо-вовнової породи як за абсолютною, так і за відносною масою внутрішніх органів, відділів шлунку та кишечнику в усі вікові періоди перевищують чистопородних цигайських однолітків. Найінтенсивніший ріст внутрішніх органів та тканин відбувається у піддослідних тварин в період до 4-місячного віку.

7. Позитивний взаємозв’язок між живою масою та настригом вовни спостерігається у ярок обох груп з явною перевагою у дослідній (+0,710). Найбільш негативний взаємозв’язок між тониною вовни та живою масою, у дослідних тварин він дорівнює – 0,077, у контрольних – 0,241.

8. Аналіз насиченості антигенів у крові овець одеського типу показав, що для селекції на підвищення настригу вовни тварин більш цінними є особини зі зниженим рівнем антигенної насиченості.

9. З метою підвищення продуктивних якостей овець півдня України доцільно вирощувати тварин одеського типу асканійської мя'со-вовнової породи, які в порівнянні з чистопородними цигайськими у виробничих умовах в результаті більш високої продуктивності та збереженості молодняка зможуть додатково у розрахунку на одну голову дати: митої вовни – 0,9кг, приросту живої маси – 12 кг, молока – 25 кг, ягнят у розрахунку на 100 вівцематок – 10 голів.

Публікації автора:

1. Лівінський А.І. Оцінка баранів плідників асканійського кросбредного м’ясо-вовнового типу // Аграрний вісник Причорномор’я.– Одеса. – 1998. – Вип. 4. – С. 96-98.

2. Лівінський А.І. Схрещування як метод підвищення м’ясної продуктивності цигайської популяції овець // Вісник аграрної науки Причорномор’я.– Миколаїв. – 1998. – Вип. 5. – С. 93-95.

3. Лівінський А.І. Показники росту та живої маси цигайських ярок і помісей з асканійськими кросбредами // Тваринництво України. – 1999. – № 1-2. – С. 10-11.

4. Лівінський А.І. Молочна продуктивність чистопородних та помісних вівцематок // Вісник аграрної науки. – 1999. – № 10. – С. 74-76.

5. Лівінський А.І. Вовнова продуктивність помісних та чистопородних ярок // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса. – 2000. – Вип. 4.– С. 91-95.

6. Chepur V.K., Livinski A.I. The wool productivity and antigene blood composition of crossbred lamb // CONFERENCE ON GENETICS AND MOLECULAR BIOLOGY. – Lviv. – 2000. – P. 131.

7. Лівінський А.І. Показники росту, розвитку та продуктивності овець Одеського типу м’ясо-вовнової асканійської породи// Аграрний вісник Причорномор’я.– Одеса. – 2003. – Вип. 22. – С. 623-628.