У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці основних теоретичних положень і практичних питань функціонування інституту суддівського самоврядування в Україні. Зроблено, зокрема, висновок, що суддівське самоврядування в Україні є самостійною системою корпоративних утворень, визначених законом, яка формується на засадах виборності і строковості цих органів. Самостійність суддівського самоврядування визначається й закріпленим у законі матеріальним підґрунтям основою його функціонування, характером, змістом та обсягом наданих йому повноважень. Внесено пропозиції щодо: 1) змін до ст. 93 Конституції України стосовно надання права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України Голові Верховного Суду України й Раді суддів України. 2) змін до Закону України «Про судоустрій України», з метою чого рекомендується доповнити: – частину 1 ст. 59 словами: «а також судді у відставці, що перебувають за штатом відповідного суду»; – статтю 79 новою частиною 7: «Про відкриття вакантних посад голів, заступників голів районних судів, а також суддів апеляційних судів голова кваліфікаційної комісії повідомляє засоби масової інформації із вказівкою часу й місця прийому й розгляду документів», а також частиною 8: «Про результати розгляду питань, що виносилися на засідання кваліфікаційної комісії, її голова інформує засоби масової інформації»; – частину 1 ст. 102 реченням: «Суддівське самоврядування є делегованим і гарантованим правом суддівської спільноти та утворюваних нею органів на незалежне й самостійне вирішення віднесених до їх компетенції питань управління судами й суддями»; – статтею 1041 «Взаємодія органів суддівського самоврядування» такого змісту: «Органи суддівського самоврядування усіх рівнів періодично обмінюються інформацією про свою діяльність»; – статтею 1042 «Принципи організації й діяльності органів суддівського самоврядування» такого змісту: «Органи суддівського самоврядування здійснюють свою діяльність на підставі закону, колегіально, гласно, за неухильним виконанням принципів незалежності суддів і невтручання в судову діяльність»; – статтю 105 новою частиною наступного змісту: «У період між зборами суддів місцевого суду функції суддівського самоврядування виконує рада суддів відповідного суду, яка обирається за рішенням загальних зборів шляхом таємного голосування»; – у статтях 106, 108 і 111 додати такі повноваження, як-то: витребування інформації, необхідної для здійснення контролю; проведення перевірок, у тому числі й за зверненнями громадян; залучення до проведення перевірок фахівців; давання підконтрольним органам обов’язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених недоліків у роботі; – частину 5 ст. 116 пунктами 8 та 9 такого змісту: «здійснює правову експертизу законопроектів з питань судоустрою й забезпечення діяльності судів і суддів»; «бере участь у формуванні Державного бюджету України в частині фінансування діяльності органів судової влади», у зв’язку з чим пункт 8 вважати пунктом 9; – статтею 1171 «Забезпечення гласності в діяльності органів суддівського самоврядування» такого змісту: «Органи суддівського самоврядування діють гласно, періодично інформують громадськість про свою діяльність в порядку, встановленому законодавством України. Рада суддів є засновником журналу «Суддівське самоврядування в Україні»; – пункт 8 ч. 1 ст. 126 викласти в такій редакції : «розробляє й подає до Кабінету Міністрів України узгоджені з Головою Верховного Суду України та Радою суддів України пропозиції щодо фінансування судів та органів суддівського самоврядування»; 3) змін до Закону України «Про статус суддів»: – абзац 2 ч. 1 ст. 10 доповнити словами: «Як член суддівської спільноти» і далі за текстом; 4) прийняття закону «Про суддівську спільноту в Україні». |