Анотація до роботи:

Шкоріна І.М. Проблемно-стильові домінанти романів О. Слісаренка. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню романів О. Слісаренка “Чорний ангел”, “Зламаний гвинт”, “Хлібна ріка” з огляду на їх проблемно-стильові характеристики й домінанти. Визначено місце романістики в художньому доробку письменника й у літературному процесі 20–30-х рр. ХХ ст. Дослідження показало, що названим романам властивий стильовий синкретизм, який передбачає поєднання психолого-реалістичного й неоромантичного струменів з різнотипними модерністськими шуканнями. Романи характеризуються розгалуженістю проблемної парадигми, яка прямо чи в підтексті відбиває основні гостроактуальні на той час проблеми, висвітлені в загальнолюдській проекції. Втіленню авторської концепції активно сприяють повсюдне використання складного часопростору й символіки як структурних і функціональних компонентів.

Шляхом аналізу романістики О. Слісаренка ми з’ясували, що в ній відбилися провідні тенденції, властиві українській літературі 20–30-х рр. ХХ ст. Про це свідчить і проблемна парадигма творів, де художньо осмислюється зламний момент української історії, пов’язаний з руйнацією життєвих орієнтирів та революційними змінами в усіх сферах буття, і стильові пошуки, наслідком яких є синтез елементів реалістичного, неоромантичного, модерністського письма. Розуміння проблематики романів передбачало дешифровку підтексту, можливу за умов уважного аналізу стильової своєрідності та поетики його творів.

Аналіз різножанрових творів показав, що О. Слісаренко-романіст враховував свій попередній досвід, внаслідок чого в романах відбилися його футуристичні й символістські поетичні пошуки, поглибилася проблемно-стильова парадигма, окреслена в малій прозі. Проаналізувавши оповідання й повісті, ми з’ясували, що в них є сталий корпус домінантних елементів, але помітна і трансформація ідейно-художніх пріоритетів. У новелістиці автор стверджує наявність вічних цінностей, які ніщо не може відкинути, проголошує вищість людини над обставинами. Досліджуючи зрушення в суспільній і індивідуальній свідомості, він піднімає морально-етичні, соціальні, психологічні проблеми, тлумачачи їх по-філософськи. Вагомим стильовим струменем є психологічний реалізм, але наявні й елементи інших стилів, властивих українській прозі 20–30-х років, що забезпечують синкретичність стилю і самобутність творчої манери Слісаренка.

Зрушення у свідомості людини й соціуму внаслідок суспільно-політичних змін є провідним об’єктом уваги й у романах. Цей аспект є точкою перетину багатьох проблем, втілених за допомогою низки стильових прийомів, складного хронотопу, символічності, семантичних описів об’єктів природи й космосу. Наскрізний мотив хаосу відбиває ставлення автора до революції. Він прагне змоделювати типи поведінки людини в такій ситуації: неприйняття нової реальності (Сидір у “Хлібній ріці”), намагання знайти місце в ній або й активно вплинути на суспільні процеси (Ганна, Тальберг і Генріх у “Зламаному гвинті”, Никодим у “Хлібній ріці”, Чмир у “Чорному ангелі”), спроби запровадити власний шлях соціальних змін (брати Гайдученки в “Чорному ангелі”), прагнення здобути вигоду (Тома Берніц у “Зламаному гвинті”). Спільним для романів є проблемний шар, пов’язаний із релігією, зокрема зі сприйняттям комуністичної ідеології як релігії, основою якої стає нав’язаний соціуму міф.

О. Слісаренко працює в жанрі пригодницького роману, але насичує твори філософською проблематикою, яка будується довкола ідеї пошуку сенсу буття, загостреної у зламні моменти. Творам властива нетипова для пригодницького жанру проблемна неоднорідність і багатовекторність. Добір стильових засобів для втілення проблем у романах відчутно подібний, хоча акценти зміщуються.

У “Чорному ангелі” довкола проблеми пошуку сенсу буття автор вибудовує низку філософських питань – злочин і покарання, вірність і зрада, всеосяжне кохання тощо, а також піднімає знакові соціальні й національні питання. Розгалужена проблемна парадигма роману вимагає стильового синкретизму – автор переплітає психологічний реалізм і пригодницький струмінь, повсюдно функціонують модерністичні компоненти. Домінантними є неоромантичні й символічні стильові елементи, наявні футуристичні й імпресіоністичні ознаки. Додатково використано прийоми сатири, які дозволяють подати приховану критику, на рівні підтексту змалювати процес творення революційного міфу.

У “Зламаному гвинті” домінують проблеми зради, війни як суспільної й особистої трагедії, національно-мовне питання, а на рівні стилю – симбіоз психолого-реалістичного та пригодницького стилів з доданням футуристичних, імпресіоністичних, символістських, неоромантичних компонентів і сатири. У “Хлібній ріці” через цензурні утиски проблемно-стильову парадигму зовнішньо звужено, але посилено шар підтексту, з огляду на який у романі домінують суспільно-політичні проблеми, пов’язані з осмисленням зміни епох, революції, війни, ідеї побудови ідеального суспільства. На чільному місці – проблеми релігійного порядку, пошуку форми орієнтування у світі й конфлікту поколінь на всіх рівнях – від родини й села до соціуму; домінантною залишається проблема підміни вічних цінностей ідеологією. Стиль твору синтетичний, хоч автор і не мав можливості до обрання манери письма, яка б не відповідала єдино можливому тоді реалізму радянського ґатунку. Але при тому в “Хлібній ріці” відчутні неоромантичний, футуристичний, символістський струмені, елементи сатири й експериментальної прози, імпресіоністичні компоненти.

Автор увів часопростір революційної і пореволюційної України у світовий контекст, що дозволило осмислити сучасні події, торкнутися “вічних” питань. По-філософськи глибоко тлумачаться соціально-політичні, морально-етичні, психологічні проблеми. Хронотоп суб’єктивно-психологічний, часопросторові реалії використано як універсальні засоби творення художнього світу. О. Слісаренко послугується символами й архетипами, залучає комплекс вічних образів і мотивів – романи взаємодоповнюються, відбиваючи світогляд автора. Домінують архетипи хаосу, стихій, безодні, лабіринту, символіка топонімічних і космологічних понять, пір року та відрізків доби. Знаковими є образи культурного героя і його антагоніста, ситуація ініціації. Виразна символічність сприяє розкриттю всіх рівнів проблематики й визначає специфіку стилю автора.

Ми з’ясували, що в романах О. Слісаренка відображено ідейно-художні пошуки доби, запропоновано оригінальний погляд на найболючіші проблеми І третини ХХ ст. Специфіка кожної проблеми передбачає відповідне стильове розв’язання, тож маємо приклад проблемно-стильового синкретизму; стильова і проблемна парадигми романів взаємообумовлюються, утворюючи гармонійний текст із оригінальною часопросторовою та символічною організацією.

Результати дослідження викладені в ряді публікацій:

1. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Життя і смерть у воєнних оповіданнях О. Слісаренка // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз. зб. наук. ст. – К., 2001. – Вип. 6. – С. 207–211.

2. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Дещо про стильові особливості О. Слісаренка-новеліста // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2002. – № 557. – Серія: Філологія. – С. 281–288.

3. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Тематика і проблематика ранньої новелістики О. Слісаренка // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. – К.: Ін-т літ-ри ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2003. – Вип. 4. – С. 237–241.

4. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Вічні образи і мотиви у тканині художнього тексту романів О. Слісаренка // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – К., 2004. – Вип. 17. – С. 407–416.

5. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Проблемні домінанти роману О. Слісаренка “Зламаний гвинт” // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – № 607. – Серія: Філологія. – С. 123–126.

6. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Рецепція романної творчості О. Слісаренка в літературній критиці 20–30-х років ХХ ст. // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – № 632. – Вип. 42. – Серія: Філологія. – С. 336–340.

7. Хавкіна (Шкоріна) І.М. Стильові домінанти роману Олекси Слісаренка “Зламаний гвинт” // Вісник Запорізьк. держ. ун-ту. – 2004. – № 2. – Філологічні науки. – С. 185–187.

8. Шкоріна І.М. Часопросторовий вимір роману О. Слісаренка “Чорний ангел”: вираження авторської концепції світу // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – № 647. – Серія: Філологія. – Вип. 43. – 2005. – С. 138–142.

9. Хавкіна (Шкоріна) І.М. О. Слісаренко і М. Коцюбинський: спільні елементи проблемно-стильової парадигми великої прози // Наук. записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського: Зб. наук. праць. – Серія: Філологія. – Вип. 7. – 2005. – С. 70–74.

10. Шкоріна І.М. Стильова парадигма роману О. Слісаренка “Чорний ангел”: модерні тенденції // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Рівне, 2005. – Вип. XV. – С. 72–79.

Додаткові публікації:

1. Шкоріна І.М. Форми реалізації авторського начала в романі О. Слісаренка “Чорний ангел” // Проблема автора: мистецтвознавчий, культурологічний, психологічний аспекти: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 79–82.

2. Шкоріна І.М. Часопросторовий вимір роману О. Слісаренка “Зламаний гвинт” // Слобожанщина: літературний вимір: Зб. наук. праць. – Луганськ, 2005. – Вип. 3. – С. 167–174.

3. Шкоріна І.М. Просторовий вимір роману О. Слісаренка “Хлібна ріка” // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Зб. праць і доп. Всеукр. наук. конф. – Хмельницький, 2005. – С. 233–234.