Анотація до роботи:
Іваненко І.І. Проблема „природа – людина” у літературно-художній інтерпретації Лесі Українки. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – українська література. – Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. – Харків, 2006. Дисертація присвячена вивченню багатогранного образу природи як структурного елемента художньої концепції людини в творчості Лесі Українки. Розкривається роль феномену природи в процесі творення художньої моделі людини, а саме: природа як засіб моделювання конфлікту та природа як один із конструентів характеротворення. Концепт природи розглядається в поетичному та драматургічному доробку письменниці як навколишнє середовище, органічний і неорганічний світ та як природа людської особистості, сукупність її психічних та фізичних особливостей, характер, природжені здібності та нахили людини, її іманентна та фемінно-маскулінна природа тощо. При аналізі феномену природи як всезагального сущого у багатоманітності проявів, живого, одухотворенного універсуму, досліджується й внутрішня сутність „природних” речей. Проблема „природа – людина” в творчості Лесі Українки аналізується в українському та загальноєвропейському контексті із залученням малодосліджених у означеному аспекті творів (зокрема, творчості О. Олеся). |