Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Соціальна філософія та філософія історії


Артеменко Андрій Павлович. Проблема історичного факту в сучасній філософії історії : Дис... канд. наук: 09.00.03 - 2002.



Анотація до роботи:

Артеменко А.П. Проблема історичного факту в сучасній філософії історії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03.- соціальна філософія і філософія історії. – Харківський військовий університет, Харків, 2001

Дисертація присвячена дослідженню проблеми історичного факту. Обґрунтовано, що рішення цієї проблеми є ключовим елементу подолання методологічної кризи філософії історії початку ХХ ст.. Проблема експлікації поняття “історичний факт” пов’язана з ускладненням уявлення про механізм відображення події в мові, тексті, історичному джерелі.

В дисертації експлікована структура історичного факту через поняття “раптом” і “тепер”. Були визначені характеристики “раптом” і “тепер”. Встановлено, що застосування цих понять в філософському аналізі дає можливість відобразити історію в її мінливості.

Розглянуто проблему мінливості форм історичного факту і доведено, що зміна характеристик історичного факту пов’язана з екзистенціюванням людини (спостерігача, учасника події, і реконструктора події, що знайомиться з історичним повідомленням). Створення теоретичного конструкта “історичний факт” є результатом екзистенційної турботи людини.

Визначена спорідненість форм репрезентації історичної реальності в драматичній і історичній оповіді, що базується на конструюючій функції уяви в процесі відтворення специфіки часової мінливості картини подій минулого. Доведено, що трансформація змісту поняття “історичний факт” відображає розвиток і ускладнення технології опису історичної події в тексті. В якості специфічної риси нової парадигми історії було визначено ставлення до історичного факту як складної різнорівневої і різноспрямованої інформації, схожої з структурою гіпертексту.

У висновках дисертації узагальнюються результати дослідження, формулюються її головні теоретичні здобутки, та окреслюються перспективи осмислення проблеми історичного факту в сучасній соціальній філософії та філософії історії. Як найбільш значущі результатами роботи автором були виділені наступні:

  1. Виникнення проблеми історичного факту і необхідність експлікації цього поняття викликані кризою просвітницького історизму і розробкою нової методології гуманітарного знання. Нове розуміння “історичного факту” сформувалось на підставі критичного перегляду основ поняття “історичний факт”, успадкованих європейською філософією історії від біблійної і античної традицій сприйняття темпоральної реальності.

  2. Трансформація змісту поняття “історичний факт” відображала розвиток і ускладнення уявлень про «механізм» опису історичної події в тексті. Прийняття полікомпонентності і багатомірності, як головних рис історичного факту, сприяло відмові від лінеарного розуміння каузальних зв’язків історичних подій і явищ. Специфічною рисою нової парадигми історії стало бачення історичного факту як складного, різнорівневого і різноспрямованого подання інформації близького за своїми ознаками до гіпертексту.

  3. Автор стверджує, що мінливість історичного факту пов’язана з екзистенціюванням людини (спостерігача, учасника події, і реконструктора події, що знайомиться з історичним повідомленням), а створення теоретичного конструкта “історичний факт” є результатом її екзистенційної турботи. Особливу роль в процесі філософсько-історичної рефлексії історії відіграють форми фіксації темпоральних змін - “раптом” і “тепер”, що передають мінливість історичності і історичність мінливості. Витлумачення понять “раптом” і “тепер” дають змогу експлікувати структуру поняття “історичний факт” через ці його ключові елементи.

  4. Доведена спорідненість форм репрезентації історичної реальності в драматичній і історичній оповіді, що ґрунтується на конструюючій функції уяви (здатності відтворення специфіки часової мінливості) в процесі реконструкції картин минулого. Окреслені основні форми механізму відображення історичного факту в наративі.

  5. Підводячи підсумок проведеного дослідження, дисертант загострює увагу на тому, що історичний факт, інтерпретований в наративі, має специфічну функцію – конструює самосвідомість суспільства-адресата, артикулюючи його ідентичність як суб’єкту історичного процесу, визначаючи бачення майбутніх цілей і задач соціального розвитку.

Серед перспектив подальших досліджень з даної теми автор визначив наступні: семіотика і комунікативні функції історичного факту як знака історичної події; логіка історичних розмислів, інтерпретація події в галузі права.

Публікації автора:

1. Екзегетика історичного символу в візантійській теології // Концепція цілісності. Проблема духовності в культурі і науці. Вісник Харківського державного університету. – 1996. - № 385. - С. 82 - 88.

2. Экзистенциальные основания исторической рефлексии // Наука і культура. Вісник Харківського державного університету. – 1998. - № 400/4. - С. 110 - 116.

3. «Вдруг» и «теперь» как два способа восприятия временной реальности // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2000. - №474.– С. 144 -149.

4. Историческая рефлексия в византийском богословии // Культура и жизненный мир человека. – Харьков: Харьковский авиационный институт, 1996 - С. 36 - 40.

5.Истина, традиция, авторитет // Перші культурологічні читання “Культура на зламі тисячоліть”: Тези виступів. – К. : КПІ, 1994. - С. 37-38.

6. Эсхаталого-апокалипсический образ войны в византийской теологии VII – IX вв. // Материалы международной научной конференции «Европа в ХХ веке: путь от войны к миру». – Харьков, 1995. - С.13-15.

7. Символ в византийской традиции православной онтологии // Матеріали IІІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харків: ХДУ, 1996. – С. 16-18.

8. Пластическая статичность и иконографическая динамичность исторического символа // Матеріали IV Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харьков: УнВС, 1997. – С. 125-129.

9. «Так было» или «возможность быть»: проблема типов рациональности в осмыслении истории // Матеріали V Харківських міжнародних Сковородинівських читань. - Харків : УнВС, 1998.- С. 92-94.

10. Византинизм: философствование по ту сторону арки Александра Великого // Тезисы докладов и выступлений на международной конференции «П.А. Флоренский и наука ХХ века» Российского межвузовского Центра по русской философии и культуре. – М.,1996. – С.52-54.