У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо застосування алгоритму цільової галузевої селекції ПІІ для зростання економіки; обґрунтовано методику оцінювання стратегічної значимості галузі для залучення прямих іноземних інвестицій та нові підходи до управління інвестиційними потоками в Україні. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють стверджувати про його наукову новизну, мають методологічне та наукове значення. 1. Ключовими характеристиками процесів ПІІ у теоретичному контексті є: передача за кордон нематеріальних, грошових та необоротних активів, що призначені для ведення господарської діяльності; довгостроковий характер та значний обсяг прямого іноземного інвестування, що дозволяє впливати на управління об’єктом інвестування; закордонне походження капіталу з його подальшим експортом до інших країн. Дослідження чинників та закономірностей міжнародного руху капіталу дозволило систематизувати основні етапи розвитку інвестиційних процесів та визначити мотиваційну природу компаній-інвесторів, що в Україні представлена такими групами інтересів як фінансово-економічні, виробничо-технічні, організаційно-управлінські та політичні. 2. Світовий досвід показав, що для ефективного залучення ПІІ державою можуть бути реалізовані чотири групи заходів: базові, які створюють загальні передумови залучення інвестиційних потоків до країни (відповідна законодавча система, що регулює процеси здійснення іноземних інвестицій в країні, визначає права іноземних інвесторів та забезпечує захист їх майнових прав); податкові стимули (податкові канікули, пільгові податки); нефіскальні - інжиніринг, інформаційно-консультаційні послуги, створення інфраструктури, кредитування, страхування; комбінаторні заходи, що реалізуються в рамках спеціально створених інвестиційних зонах високотехнологічного спрямування. 3. Ефективність інвестиційної політики держави визначається ступенем модернізації виробництва, підвищенням його технологічності, раціональним оновленням економіки та розв’язанням ряду соціальних і екологічних проблем. З метою забезпечення оптимального ресурсного балансу найбільш ефективним є заохочення компанією-реципієнтом залучення іноземних інвестиційних ресурсів, які значно перевищують внутрішні можливості суб’єкта інвестування, в обмін на інтелектуальні активи, що істотно підвищує мотивацію іноземного інвестора до здійснення ПІІ. 4. Наявність системних недоліків у процесі залучення прямих іноземних інвестицій (незадовільний рівень інвестованих капіталів в високотехнологічні сектори української економіки, невідповідність галузевої структури інвестицій стратегічним завданням технологічного та інноваційного розвитку України) викликає потребу розробки ефективної інвестиційної стратегії, спрямованої на приведення галузевої структури ПІІ у відповідність до завдань структурного та технологічного оновлення економіки в умовах високодинамічного конкурентного середовища. 5. Застосована методика моделювання економічного зростання за рахунок іноземних інвестицій дозволила визначити, необхідний обсяг та технологічний рівень інвестиційного наповнення української економіки необхідний для забезпечення економічного зростання та економічного прориву. Проведені розрахунки враховують вплив на ВВП не лише обсягу здійснених інвестицій у певний період часу, а їхню функціональність, рівень технологічності, що представлені у вигляді показника капіталовіддачі інвестицій. 6. Стале економічне зростання передбачає застосування сценаріїв розвитку, що включають здійснення якісних змін у технологічній структурі прямих іноземних інвестицій, нарощення інвестицій у розвиток виробничих технологій та зростання ПІІ у сектори вищих технологічних укладів. Дослідження галузевих потреб в інвестиційних ресурсах з урахуванням рівня їх стратегічної значущості дозволив розробити матрицю галузевих інвестиційних пріоритетів за умов реалізації різних сценаріїв розвитку. За умов реалізації високотехнологічного сценарію розвитку ключовими галузями для інвестування є авіаційна та аерокосмічна галузі, транспортне та енергетичне машинобудування, кольорова металургія, телекомунікації та зв'язок; за сценарію підтримки базових конкурентоспроможних галузей секторами пріоритетного інвестування повинні стати чорна та кольорова металургія, телекомунікації, транспортне та енергетичне машинобудування, авіаційна та аерокосмічна, будівельна галузі; сценарій паритетного розвитку пріоритетними галузями визначає чорну та кольорову металургію, телекомунікації та зв'язок, транспортне та енергетичне машинобудування, авіаційну та аерокосмічну галузі. 7. Українська економіка залишається однією з найбільш інвестиційно-привабливих серед країн Центральної та Східної Європи, що обумовлено наявністю природних та трудових ресурсів; містким внутрішнім ринком; вигідним географічним та геостратегічним розташуванням. Ключовими причинами низької інвестиційної активності іноземних інвесторів на внутрішньому ринку є суттєва регіональна диференціація економічного розвитку, інфляційні процеси, непрозоре оподаткування, нерозвиненість інфраструктури, високий адміністративний вплив, низький рівень інвестиційної свободи та високі політичні ризики. 8. Оптимальною є поетапна розробка методики управління надходженням іноземних інвестицій до стратегічно важливих галузей економіки України, що передбачає діагностування поточного стану і внутрішнього потенціалу розвитку галузей та визначення пріоритетів інвестування; формулювання ключових інвестиційних цілей та завдань; розроблення стимулюючих механізмів; моніторинг і оцінку фактичних результатів інвестиційної діяльності, адаптацію стратегічних завдань відповідно до світової кон’юнктури. 9. Комплексна програма залучення прямих іноземних інвестицій в економіки України повинна стати ключовим елементом державної політики на шляху стимулювання іноземних інвестицій в економіку України та включати: удосконалення нормативно-правової бази інвестиційної діяльності; розвиток корпоративного управління; прозорий процес приватизації; стимулювання залучення інвестицій у інтелектуальний капітал; формування позитивного іміджу, впровадження програми просування країни та створення системи стимулів для закордонних інвесторів. |