Комплексне дослідження прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини дає можливість зробити такі висновки: 1. Вивчення регіональних прізвищевих систем є основою для створення ґрунтовної загальної картини розвитку прізвищ України. Аналіз лексико-семантичної бази та структурно-словотвірних особливостей прізвищ Середньої Наддніпрянщини, процес стабілізації яких відбувся в історично короткий термін (з кінця XVII ст. до кінця XVIII – XIX ст.), є необхідним та актуальним у загальноукраїнському прізвищевому просторі. 2. На основі лексико-семантичної характеристики встановлено допрізвищеве значення етимонів прізвищ досліджуваного регіону. З’ясовано, що лексичною базою прізвищевих основ виступають характерні для всієї української прізвищевої системи групи апелятивної й онімної лексики, у зв’язку з чим усі антропооснови розподілено на дві основні групи: відапелятивні (68,7%) та відіменні (29%). Перевага відапелятивних прізвищ в середньонаддніпрянському антропоніміконі відбиває його регіональну специфіку. 3. Прізвища, співвідносні з апелятивними назвами осіб, репрезентують особливості життя народу – побут, сімейний стан, релігійні сповідування, фізичні та психічні ознаки тощо. Допрізвищева лексика відапелятивних прізвищ переважно співвідносна з назвами на позначення осіб (41,6% від загальної кількості всього фактичного матеріалу) та рідше – з неособовими апелятивами (27,1% від загальної кількості всього фактичного матеріалу), що пояснюємо нерівномірним процесом онімізації апелятивів. Встановлено, що найчисленнішою групою прізвищ, співвідносних з особовими апелятивами, є семантичний тип „Назви осіб за їх зовнішніми ознаками” (12,4%), серед яких переважають назви людей за особливостями тіла та обличчя (4%), назви людей за кольором волосся, шкіри (3,4%) та назви людей за фізичними вадами (1,6%), що зумовлено активністю такого способу семантичної ідентифікації – мотивами номінації слугували найпомітніші риси денотатів. Найпродуктивнішим лексико-семантичним типом прізвищ, співвідносних з неособовими апелятивами, є назви із семантикою „Фауна” (7%), де найчисленнішими є назви диких птахів (1,7%), назви диких тварин (1,6%), назви домашніх тварин (1,5%), що зумовлено символічними віруваннями людей у силу самої назви. Встановлено активність етимонів у прізвищах сучасної Середньої Наддніпрянщини, серед яких лексеми „чорний” (46), „білий” (45), „баба” (29), „кривий” (26), „рудий” (25), „сухий” (21), „гора” (19), що засвідчує їх високий ступінь антропонімізації на час становлення прізвищевої системи регіону. 4. Відіменні прізвища неоднорідні за походженням, тому в їх межах виокремлюємо антропооснови, співвідносні зі слов’янськими автохтонними (7,3%), християнськими варіантами (16,9%) та запозиченими іменами (4,8%). Основу більшості прізвищ досліджуваного регіону (16,9%) складає греко-латинський християнський елемент, що зумовлено довготривалим впливом церкви на процес ідентифікації. Обмежений асортимент слов’янських автохтонних (7,3%) та запозичених імен (4,8%) в основах середньонаддніпрянських прізвищ зумовлено їх непопулярністю у період становлення прізвищевої системи. Кількісну нерівномірність середньонаддніпрянських прізвищ, співвідносних із чоловічими іменами (15,5%), та прізвищами, співвідносними з жіночими іменами (1,3%), пояснено давньою традицією називання дитини за батьком. Детальний аналіз досліджуваних прізвищ виявив прізвищеві варіанти у межах сучасної прізвищевої системи, які виникли внаслідок фонетичних (втрата ненаголошеного голосного на початку слова, дисимілятивна зміна в різноскладовій позиції тощо) та словотвірних (усічення постпозитивного компонента імені-композити в різних позиціях) змін у складі їх етимонів, що увиразнює регіональну специфіку регіону. Популярність імен Василь (29), Іван (23), Павло (21), Петро (14), Михайло (13), Роман (12) в основах прізвищ регіону зближує його з прізвищевими системами Лубенщини, Дніпровського Припоріжжя, Надвеликолузького регіону. 5. Аналіз лексико-семантичної бази прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини в діахронії дав змогу виявити спільну основу для творення антропонімів двох історичних етапів, що відбито у статичності складу найпродуктивніших апелятивних та іменних основ, популярності певних семантем („Назви осіб за зовнішніми ознаками”, „Назви осіб за професією та родом занять”, „Фауна”) у сучасній прізвищевій системі та Реєстрах Війська Запорозького. Також виявлено висхідну динаміку функціонування семантичних типів прізвищ Середньої Наддніпрянщини, яка виявилася в кількісному розширенні груп апелятивної та іменної лексики у процесі прізвищетворення (зафіксовано нові лексико-семантичні групи, відсутні в період перших прізвищевих фіксацій, зокрема “Астрономічні назви”), значному збагаченні діапазону лексем та власних імен у прізвищах (у зіставленні з прізвищевими назвами „Реєстрів”), що пов’язано із процесами суспільного розвитку. Окрім того, сучасній прізвищевій системі притаманний процес архаїзації та занепаду семантичних типів, що призвело до зникнення частини прізвищ. 6. Лексико-семантичний аналіз прізвищ Середньої Наддніпрянщини виявив регіональні особливості прізвищевого лексикону, на становлення якого мали вплив історичні процеси, загальноукраїнські мовні традиції та лексикони інших регіонів України. Встановлено такі спільні ознаки прізвищевих систем Нижньої Наддніпрянщини, Дніпровського Припоріжжя, Лубенщини та Північної Донеччини: відапелятивні прізвища значно переважають відіменні; серед апелятивів у прізвищевих основах популярністю відзначаються атрибутивні назви (за зовнішніми та внутрішніми ознаками), лексеми групи „Фауна” та „Флора”, особові імена Іван, Григорій, Василь. Специфіка сучасного середньонаддніпрянського прізвищевого лексикону полягає в ширшому використанні назв військових предметів та понять у зіставленні з результатами досліджень інших регіонів, що пояснено історичними особливостями розвитку досліджуваної території, зокрема давнім розселенням козаків на території сучасної Наддніпрянщини, державним устроєм життя та діяльністю корінного населення Січі. 7. В аспекті структурної специфіки виокремлено два основних типи прізвищ сучасної Середньої Наддніпрянщини: морфологічний (49,7%) і лексико-семантичний (46,1%). З огляду на дериваційну неоднозначність прізвищевих типів, певну частину прізвищ (4,2%) кваліфіковано як утворення з подвійною словотвірною мотивацією. 8. Встановлено, що серед морфологічних типів наявні прізвища, утворені суфіксальним способом і словоскладанням, префіксальний і суфіксально-префіксальний способи не застосовувалися. Найпоширенішими є суфіксальні деривати (4054 прізвищ, 49,7%) з поліфункціональними (25%) та патронімними формантами (15%), малопоширеними - з посесивними суфіксами (9,7%). Аналіз структури прізвищ Середньої Наддніпрянщини виявив, для їх творення використовувалися насамперед суфікси -енк-о (13,4%), -ов/-ев, -ів (5,7%), -ськ/-зьк/-цьк (6%), -ук/-’ук, -чук (4,4%), -к-о (4,2%),-ин (4%). Прізвища із суфіксами -ач (0,1%), -аш (0,1%), -ей (0,2%), -уш (0,07%) характеризуються малопоширеністю як у досліджуваному регіоні, так і в загальноукраїнському прізвищевому просторі. У межах лексико-семантичного типу прізвищ переважають трансономатизовані типи відіменного характеру. Серед структурних типів, що сформувалися шляхом ономатизації апелятивів, поширеними є прізвищеві субстантиви (30,7%) та прізвищеві ад’єктиви (14,1%), що відбиває загальну тенденцію до субстантивованої номінації особи. Також процесу антропонімізації зазнали відносні (5%) та якісні (1%) прикметники, дієприкметники (0,2%), а також дієслова (0,1%), вигуки (0,03%), прислівники (0,02%) та частки дієслівного походження (0,01%). Виявлено, що при творенні прізвищ застосовувалися лише усічення та нарощення (усічення імен різного походження, усічення суфіксальних імен тощо), інші способи поєднання морфем не використовувалися. Встановлено, що словотвірний статус двокомпозитних утворень активно розкривається у межах словотвірного типу „основа прикметника + іменник” (0,8%), що зумовлено високим ступенем антропонімізації іменників та прикметників у період становлення прізвищ. Отримані результати, з одного боку, засвідчують регіональну специфіку досліджуваного матеріалу, а з іншого виявляють і його глибинний зв’язок із загальнонаціональною системою, під упливом якої він формувався. 9. Результати дослідження словотвірної бази сучасного середньонаддніпрянського регіону свідчать, що словотвірні типи прізвищ зберігають структурно-формантні особливості прізвищевої системи, закладеної у XVII ст. Встановлено абсолютну активність суфікса -енк-о в основах прізвищ сучасного регіону (13,4%) та прізвищевих назв XVII ст. (43,2%), що доводить давню українську генезу зазначеного форманта. Виявлено спадну динаміку функціонування сучасних словотвірних типів на -ович/-евич, -ич у зв’язку зі втратою їх соціальної (міщанської) маркованості. Визначено, що форманти ов/-ев, -ів частіше збережено прізвищами сучасної Середньої Наддніпрянщини (5,7%), ніж прізвищевими назвами XVII ст. (2,6%), що пояснюємо довготривалим впливом Російської імперії на формування прізвищевої системи середньонаддніпрянського регіону. Також сучасний стан репрезентує динаміку росту та поширення прізвищевих типів на -уш, -ак, -ей, -ун, що були відсутні в період перших фіксацій прізвищевих назв Реєстрами Війська Запорозького. Словотвірні типи XVII ст. повністю відтворені сучасною прізвищевою системою. 10. На синхронному зрізі функціонування різних словотвірних прізвищевих типів встановлено, що структурно-формантна база досліджуваних прізвищ формувалася під упливом загальноукраїнських мовних традицій і сьогодні виявляє значні подібності із системами Лубенщини, Надвеликолузького регіону, Дніпровського Припоріжжя, Північної Донеччини (поширеність прізвищ на -енк-о, нетиповість словотвірних типів на -ич та -ович/-евич для прізвищевих систем східних, південних та центральних областей, середній ступінь поширеності прізвищ на -ук/-юк, -чук, рідковживаність прізвищ на -ач, -ун тощо). Отже, прізвищева система Середньої Наддніпрянщини є складником загальнонаціонального прізвищевого атласу української мови, поєднуючи в собі як загальноукраїнські, так і регіональні особливості. |
