Одержані в ході дослідження результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання – формування інвестиційної стратегії в борошномельно-круп’яній та комбікормовій промисловості у сучасних умовах. Основні висновки теоретичного та науково-прикладного характеру і результати, які одержано здобувачем в ході проведених досліджень, такі: 1. Автором досліджено, що сучасний стан процесів в інвестиційній сфері в Україні обумовлює необхідність стимулювання інвестиційних процесів для забезпечення сталого соціально-економічного зростання суспільства та розвитку такої важливої для країни та її експортних потреб як борошномельно-круп’яна та комбікормова промисловість. 2. В дисертації здобувачем доведено, що інвестиційна стратегія є частиною економічної стратегії підприємства, регіону, країни і повинна бути погоджена з нею за цілями, напрямками та термінами реалізації. В роботі запропоновано заходи щодо формування портрета інвестиційної привабливості регіону, у тому числі для розвитку борошномельно-круп’яної і комбікормової промисловості. 3. В ході дисертаційного дослідження встановлено, що в останні роки в загальному обсязі інвестицій частка довготермінових кредитів у вітчизняних банках становила приблизно три відсотки. Основними причинами цього є незначна частка довготермінових коштів у пасивах банків і надзвичайно високі ризики довготермінового кредитування. Для зменшення цих ризиків і, відповідно, зниження плати за кредит потрібно запровадити правовий захист інтересів кредиторів і майновий статус боргів. 4. Виявлено, що економічно здорова інвестиційна система ґрунтується на акумуляції заощаджень населення і тимчасово вільних коштів підприємств через кредитний і фондовий ринки. Важливе значення цих ринків полягає в тому, що вони підвищують мобільність інвестиційних ресурсів. Пожвавленню інвестиційної діяльності може сприяти створення державного інвестиційного банку – Українського банку реконструкції і розвитку. 5. В роботі обґрунтовано необхідність відмовитись від практики надання іноземних кредитів підприємствам галузі під гарантії уряду як такої, що знімає відповідальність з позичальників і створює невиправдане додаткове навантаження на державний бюджет. Орієнтуватися слід насамперед на внутрішні інвестиції, бо зовнішні є лише додатковим джерелом. У міру поглиблення демократичних і ринкових реформ і, відповідно, поліпшення політичної, правової та економічної ситуації в Україні зростатиме обсяг як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій, бо інвестиційний клімат в країні єдиний, тобто однаково сприятливий чи несприятливий як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. 6. Автором дисертації, на основі аналізу сучасних підходів до умов активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, сталого підвищення її ефективності зроблено висновок про створення сумлінної конкуренції. Цивілізоване конкурентне середовище сприяє тому, що кожна частка інвестицій у поєднанні з інноваціями дає позитивний ефект – збільшує кількість робочих місць і обсяг продукції, знижує вартість одиниці продукції, поліпшує її якість, збільшує рентабельність виробництва, поліпшує умови праці та підвищує її продуктивність. Значні інвестиційні ресурси для галузі можуть бути залучені шляхом приватизації, звичайно, за умови, якщо вона стане прозорою і конкурентною. 7. Автором розроблено модель визначення підприємницького ризику, яка охоплює підприємства регіону в залежності від їх кількості та рівня рентабельності. Це приводить до наукового обґрунтування передпланових досліджень інвестиційного проекту. 8. Для створення сприятливого інвестиційного клімату в борошномельно-круп’яній і комбікормовій промисловості, на думку дисертанта, необхідними є комплекс заходів: виявлення його реальних інвестиційних потреб, перспективних з точки зору залучення інвестицій; розробка середньострокових інвестиційних програм і проектів як на державному так і на регіональному рівнях з доведенням їх до рівня бізнес-плану; створення інформаційної бази перспективних інвестиційних проектів; підготовка та перепідготовка кадрів підприємств галузі для роботи в умовах реалізації інвестиційних проектів; формування джерел фінансування передпланових і проектних робіт; розвиток спеціалізованої інфраструктури (інвестиційні розробки та керівники проектів, система підготовки і сертифікації інвестиційних фахівців, фінансово-кредитні установи, фондові та страхові компанії, організації, які займаються просуванням інвестиційних проектів до потенціальних інвесторів); максимальне використання законодавчо обумовлених повноважень органів місцевого самоврядування з метою створення сприятливого інвестиційного клімату. 9. Для залучення інвестицій в таку важливу для України галузь, необхідно розуміти і підвищувати мотивацію інвесторів з урахуванням євроінтеграційних процесів: освоєння перспективних ринків збуту продукції та послуг; сприятливе географічне положення об’єктів інвестування; підвищення своєї конкурентоспроможності шляхом організації виробництва на території сторони, яка приймає інвестиції; низька вартість робочої сили за умови її високої кваліфікації. Основні наукові положення та результати проведених досліджень щодо формування інвестиційної стратегії промислового виробництва вже використовуються і можуть бути використані органами місцевого самоврядування при проведенні процесів підвищення інвестиційної привабливості, промисловими суб’єктами господарювання в процесі розробки планів перспективного розвитку, при підготовці і перепідготовці управлінських працівників, в навчальному процесі вищих навчальних закладів. |