Анотація до роботи:

Ольшевська О.В. Прееклампсія у вагітних з хронічним пієлонефритом (патогенез, лікування та профілактика ускладнень). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”. – Київ, 2009.

Дисертація присвячена питанням зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень при ПЕ у вагітних з ХП на підставі встановлення особливостей патогенезу ПЕ при ХП і розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Встановлена значна частота акушерських і перинатальних ускладнень при ПЕ у жінок з ХП. Визначено патогенетичне значення погіршення матково-плацентарно-плодового кровотоку в порушенні гормональної функції системи М-П-П. З’ясована патогенетична роль дисбаланса стероїдних і тиреоїдних гормонів у вагітних в судинній дисрегуляції і в погіршенні гемодинаміки в системі М-П-П, в порушенні функціонування нирок і в розвитку ПЕ при ХП. Досліджено особливості кальцієво-фосфорного обміну; визначено патогенетичне значення субклінічного гіпопаратиреозу в розвитку ПЕ при ХП. Виявлено високі показники інфікування біотопів нирок і статевих шляхів; грамнегативну мікрофлору в стані дисбіозу визначено одним з етіологічних чинників розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з ПЕ при ХП. Встановлено у роділь недостатні резервні можливості системи М-П-П, ендокринної системи. Оцінено стан ФПК, тиреоїдний статус і ГНС плода за показниками в пуповинній крові. Визначено у породіль порушення ендокринного статусу. Досліджена лактаційна функція; з’ясована патогенетична роль порушень її гормональної регуляції в розвитку гіпогалактії. Розроблено діагностичні критерії недостатніх адаптаційних можливостей вагітної, плода. Базуючись на досліджених патогенетичних чинниках ПЕ при ХП розроблено лікувально-профілактичні заходи для вагітних з ПЕ при ХП і жінок після пологів, які дозволяють знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено новий напрямок у вирішенні наукової проблеми стосовно зниження частоти ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, покращення стану плода і новонародженого у жінок з прееклампсією при хронічному пієлонефриті на підставі встановлення особливостей патогенезу прееклампсії при хронічному пієлонефриті та розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів для вагітних з цією патологією і жінок після пологів.

1. Частота акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з прееклампсією середньої тяжкості і з тяжкою прееклампсією при хронічному пієлонефриті в 1,5-2,1 рази перевищує показники групи з хронічним пієлонефритом. Частіше виявляються загроза передчасних пологів (45,0% і 53,3%), плацентарна недостатність (60,0% і 70,0%), дистрес плода (44,2% і 63,3%), передчасні пологи (21,67% і 26,67%), слабкість пологової діяльності (16,7% і 23,3%), післяпологові інфекційно-запальні ускладнення (20,0% і 28,3%), затримка росту плода (21,4% і 39,7%), асфіксія новонародженого (23,9% і 34,5%), інфекційно-запальні захворювання у новонароджених (10,3% і 15,5%).

2. Порушення матково-плацентарної гемодинаміки у вагітних з прееклампсією середньої тяжкості і з тяжкою прееклампсією при хронічному пієлонефриті проявляються наявністю дикротичної вирізки в фазу ранньої діастоли в матковій артерії відповідно у 65,0% і 72,5% випадків та підвищенням судинного опору в артеріях матки, плаценти. Підвищення судинного опору і систоло-діастолічного співвідношення в артеріях пуповини свідчить про патологічний сповільнений кровоплин і погіршення фетоплацентарної гемодинаміки. Порушення плодової гемодинаміки проявляються підвищенням швидкості кровотоку у венозній протоці плода зі збільшенням тяжкості прееклампсії (відповідно до 52,83 см/с і до 61,75 см/с, у здорових – 37,43 см/с), достовірним підвищенням судинного опору у середньо-мозковій артерії плода у вагітних з тяжкою прееклампсією при хронічному пієлонефриті.

3. Порушення стану системи мати-плацента-плід при прееклампсії середньої тяжкості у вагітних з хронічним пієлонефритом характеризуються змінами секреції білкових гормонів (зменшенням вмісту плацентарного лактогену, пролактину) і статевих стероїдних гормонів (зниженням концентрації прогестерону, естріолу, збільшенням вмісту естрадіолу); при тяжкій прееклампсії спостерігається пригнічення секреції всіх фето-плацентарних гормонів. Недостатні адаптаційні можливості системи мати-плацента-плід, оцінені на підставі її функціональної активності за типами гормональних реакцій, характеризуються при прееклампсії середньої тяжкості у вагітних з хронічним пієлонефритом "станом нестійкості", при тяжкій прееклампсії – "станом виснаження". Погіршення матково-плацентарно-плодового кровотоку має патогенетичне значення в порушенні функціонування системи мати-плацента-плід.

4. Дисбаланс стероїдних і тиреоїдних гормонів у 2-му і 3-му триместрах у вагітних з прееклампсією середньої тяжкості та зниження концентрації гормонів у вагітних з тяжкою прееклампсією в умовах хронічного пієлонефриту обумовлює судинну дисрегуляцію і може сприяти погіршенню гемодинаміки в системі мати-плацента-плід та розвитку плацентарної недостатності, а також функціональним порушенням у структурах нирок, що може правити одним з патогенетичних чинників прееклампсії при хронічному пієлонефриті.

5. У вагітних з прееклампсією при хронічному пієлонефриті мають місце порушення мінерального – кальцієво-фосфорного – обміну на ендокринній і нирковій ланках його забезпечення, які характеризуються гіпокальціємією, гіпокальціурією, гіперфосфатемією, субклінічним гіпопаратиреозом. Ураховуючи регуляцію паратиреоїдним гормоном механізмів електролітного обміну – рівня кальціємії і фосфатемії, стан субклінічного гіпопаратиреозу можна вважати одним з патогенетичних компонентів прееклампсії при хронічному пієлонефриті.

6. Порушення мікробіоценозу нирок проявляються у вагітних з прееклампсією середньої тяжкості і з тяжкою прееклампсією при хронічному пієлонефриті мікробною колонізацією сечі у 88,3% і 96,6%, асоціаціями мікроорганізмів у 72,5% і 90,0%, дисбіозом у 70,0% і 86,6%. Погіршення вагінального біоценозу виявляється обсіменінням аеробною і анаеробною умовно-патогенною і патогенною мікрофлорою у 76,7% і 90,0%, дефіцитом нормальної мікрофлори, асоціаціями мікроорганізмів у 65,8% і 81,7%, дисбіозом у 54,2% і 71,7%. Грамнегативну мікрофлору, яка має домінуючий вміст, доцільно вважати одним з етіологічних чинників розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з прееклампсією при хронічному пієлонефриті.

7. Визначені недостатніми функціональні резерви системи мати-плацента-плід у роділь (зменшений вміст плацентарного лактогену, естрадіолу, естріолу, пролактину, підвищена концентрація прогестерону), знижені резервні можливості гіпофізарно-надниркової системи і щитовидної залози на пологовий стрес обумовлюють підвищення частоти ускладнень в пологах.

8. Зменшення в артеріальній і венозній пуповинній крові вмісту плацентарного лактогену, прогестерону, естрадіолу, естріолу, пролактину свідчить про недостатні функціональні можливості плаценти і плода. Зниження концентрації прогестерону в пуповинній крові, а також венозно-артеріальної різниці в групах, які перенесли прееклампсію середньої тяжкості і тяжку прееклампсію при хронічному пієлонефриті, може правити одним із чинників вазоконстрикції в фетоплацентарному комплексі і порушень стану плода і новонародженого. Недостатній вміст в крові з артерії пуповини АКТГ на 23,96% і 43,93%, кортизолу на 26,40% і 46,80%, тироксину на 33,9% і 46,7% (р<0,05), трийодтироніну на 48,3% і 66,9% (р<0,05) характеризує недостатню функціональну активність гіпофізарно-надниркової системи і щитовидної залози, знижені адаптаційні процеси у плодів в умовах родового стресу, що можна вважати однією з причин погіршення стану новонародженого.

9. У породіль з хронічним пієлонефритом і перенесеною прееклампсією, відповідно її тяжкості, визначено підвищення в крові в динаміці післяпологового періоду концентрації естрадіолу, прогестерону, зменшення вмісту пролактину; недостатні функціональні резерви ендокринної системи обумовлені станом хронічного стресу за хронічної запальної патології, проявляються в зниженні активності гіпофізарно-надниркової системи і щитовидної залози.

10. У породіль з хронічним пієлонефритом, які перенесли прееклампсію середньої тяжкості і тяжку прееклампсію, має місце гіпогалактія у 48,3% і 69,0%. Становлення лактогенезу і лактопоезу гальмується порушеннями їх гормональної регуляції і, в першу чергу, зниженням секреції пролактину внаслідок пригнічуючої дії підвищеного рівня естрадіолу, а також зміною секреції стрес-асоційованих гормонів. Виявлена пряма залежність між вмістом пролактину і кількістю молока на 3-4-ту добу пуерперію (r=+0,78), між концентрацією тироксину і ліпідів на 3-4-ту добу (r=+0,71), зворотна залежність між вмістом естрадіолу і білка на 3-4-ту добу (r=-0,72).

11. Застосування розробленого патогенетично обґрунтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів при прееклампсії середньої тяжкості і тяжкій прееклампсії у вагітних з хронічним пієлонефритом сприяло покращенню матково-плацентарно-плодового кровотоку, функціонування системи мати-плацента-плід, гіпофізарно-надниркової системи, поліпшенню тиреоїдного статусу, кальцієво-фосфорного обміну, зменшенню показників інфікування біотопів нирок і статевих шляхів у вагітних; покращенню показників системи мати-плацента-плід, ендокринного статусу у роділь і плода; в післяпологовому періоді – поліпшенню функціональних можливостей ендокринної системи і показників лактаційної функції. Покращення показників гомеостазу сприяло зниженню частоти акушерських і перинатальних ускладнень: загрози передчасних пологів (відповідно до 6,7% і 10,0% проти 20,0% і 30,0% на загальноприйнятій терапії), плацентарної недостатності (11,7% і 13,3% проти 31,6% і 36,6%), дистресу плода (8,3% і 10,0% проти 25,0% і 30,0%), передчасних пологів (11,67% і 16,67% проти 31,67% і 36,67%), слабкості пологової діяльності (6,6% і 13,3% проти 26,6% і 33,3%), післяпологових інфекційно-запальних ускладнень (6,7% і 10,0% проти 33,33% і 46,67%), гіпогалактії (15,0% і 26,7% проти 48,3% і 69,0%), асфіксії новонароджених (5,0% і 13,3% проти 43,9% і 57,1%), інфекційно-запальних захворювань новонароджених (5,0% і 6,7% проти 15,8% і 25,0%), перинатальних втрат (відсутні проти 50,0 і 67,98).

Публікації автора:

1. Ольшевська О.В. Патогенез змін гомеостазу кальцію у вагітних із хронічним пієлонефритом, його клінічне значення, корекція / О.В. Ольшевська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 4. – С. 105-109.

2. Ольшевська О.В. Патогенез, діагностика і оцінка реактивності системи мати-плацента-плід в гестаційному періоді при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2003. – Т. 8, № 1. – С. 80-87.

3. Ольшевська О.В. Можливості гормоногенезу і оцінка адаптації в системі мати-плацента-плід в динаміці пологів при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Вісник наукових досліджень. – 2003. – № 3. – С. 98-102.

4. Ольшевська О.В. Патогенез, інтранатальна діагностика адаптаційних можливостей системи мати-плацента-плід при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2003. – Т. 8, № 2. – С. 59-66.

5. Ольшевська О.В. Антенатальна діагностика адаптаційних можливостей системи мати-плацента-плід при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – Київ; Луганськ, 2003. – Вип. 10. – С. 103-111.

6. Ольшевська О.В. Патогенез і оцінка особливостей реактивності системи мати-плацента-плід на родовий стрес за ендокринними маркерами в пуповинній крові при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2003. – Т. 8, № 3. – С. 20-29.

7. Ольшевська О.В. Патогенез і особливості тиреоїдної реактивності у роділь при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Питання експериментальної та клінічної медицини. – Донецьк, 2004. – Вип. 8, т. 2. – С. 12-17.

8. Ольшевська О.В. Патогенез, особливості ендокринної секреції у породіль (за параметрами статевих стероїдних гормонів і пролактину) при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2004. – Т. 9, № 3. – С. 12-21.

9. Ольшевська О.В. Особливості тиреоїдного гомеостазу і патогенез його порушень в гестаційному періоді при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2004. – Т. 9, № 4. – С. 21-27.

10. Ольшевська О.В. Можливості і патогенез порушень лактаційної функції (кількості і якісних інгредієнтів молозива й молока) при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – Т. 9, № 1. – С. 114-122.

11. Ольшевська О.В. Оцінка і патогенез особливостей гормоногенезу в гіпофізарно-наднирковій системі в гестаційному періоді при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2005. – Т. 14, № 1. – С. 17-22.

12. Ольшевська О.В. Особливості гормоногенезу і патогенез порушень гіпофізарно-надниркової секреції у породіль при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Питання експериментальної та клінічної медицини. – Донецьк, 2005. – Вип. 9, т. 1. – С. 48-53.

13. Ольшевська О.В. Особливості, патогенетичний аналіз і корекція акушерських і перинатальних ускладнень при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 2. – С. 28-37.

14. Ольшевська О.В. Тиреоїдна реактивність системи мати-плацента-плід на родовий стрес при хронічному пієлонефриті / О.В. Ольшевська // Перинатология и педиатрия. – 2005. – № 3/4 (24). – С. 43-48.

15. Ольшевська О.В. Реактивність гіпофізарно-надниркової системи за показниками в пуповинній крові при прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 3, 4. – С. 31-35.

16. Ольшевська О.В. Плацентарний гормоногенез в динаміці пологів при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т. 6, № 4. – С. 643-645.

17. Ольшевська О.В. Особливості мікробіоценозу біотопу нирок у вагітних з хронічним пієлонефритом та прееклампсією на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 5. – С. 77-84.

18. Ольшевська О.В. Можливості застосування антибіотикотерапії в лікуванні прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2006. – Т. 11, № 1. – С. 102-105.

19. Ольшевська О.В. Особливості тиреоїдного статусу у породілей при прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту та його корекція / О.В. Ольшевська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 1. – С. 94-98.

20. Ольшевська О.В. Застосування фітотерапії в лікуванні прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Питання експериментальної та клінічної медицини. – Донецьк, 2006. – Вип. 10, Т. 1. – С. 6-10.

21. Ольшевська О.В. Реактивність гіпофізарно-надниркової системи у роділь з прееклампсією на тлі хронічного пієлонефриту / О.В. Ольшевська // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 2. – С. 203-205.

22. Ольшевська О.В. Особливості матково-плацентарно-плодового кровообігу у вагітних з прееклампсією при хронічному пієлонефриті / Г.К. Степанківська, О.В.Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2008. – Т. 13, № 1. – С. 63-73. (Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набрано клінічний матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні розділи).

23. Ольшевська О.В. Мікробіоценоз статевих шляхів у вагітних з прееклампсією при хронічному пієлонефриті / Г.К. Степанківська, О.В.Ольшевська // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2008. – Т. 12, № 2. – С. 290-293. (Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набрано клінічний матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні розділи).

24. Ольшевська О.В. Перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода і новонародженого при прееклампсії у жінок з хронічним пієлонефритом / Г.К. Степанківська, О.В.Ольшевська // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2008. – Т.13, № 2. – С. 135-140. (Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набрано клінічний матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні розділи).

25. Деклараційний патент на корисну модель № 14847 (UA) МПК А61В10/00. Спосіб лікування прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту / Степанківська Г.К., Ольшевська О.В., Ольшевський В.С.; заявитель и патентообладатель Донецький державний медичний університет. – № u2006021138; заявл. 27.02.06; опубл. 15.05.06, Бюл. № 5. (Здобувачем запропоновано та впроваджено спосіб).