Проведене наукове дослідження правового статусу поліції країн континентальної правової сім’ї (на матеріалах Франції, Німеччини, Польщі) дає підстави зробити наступні висновки: 1. Поняття «правовий статус поліції» є комплексним і багатоаспектним. Дана категорія містить у своєму складі кілька структурних елементів: компетенцію, гарантії здійснення компетенції, законодавчі обмеження прав і свобод співробітників поліцій країн, юридичну відповідальність тощо. Початковим етапом дослідження перелічених вище елементів є попередній науковий аналіз ролі та місця поліції в механізмі держав, а також висвітлення нормативно-правового забезпечення та організаційно-функціональної побудови поліцейських органів в кожній з країн континентальної правової сім'ї поліція котрих досліджується. З’ясування окресленого кола явищ дозволяє сформувати чітке уявлення про поліцію як один з головних державно-правових інститутів сучасної Франції, Німеччини, Польщі. 2. У Франції, Німеччині, Польщі діяльність поліції регулюється трьома системами нормативно-правового забезпечення: міжнародно-правовою системою нормативних актів, національною системою нормативних актів, міждержавною системою нормативних актів. Міжнародно-правова система нормативних актів, котрі забезпечують функціонування поліції обраних країн континентальної правової сім'ї представлена, здебільшого, правовими актами Організації Об’єднаних Націй і Ради Європи у галузі прав людини і діяльності поліцейських органів. Національну систему нормативно-правового забезпечення діяльності поліції у Франції, Німеччині, Польщі становлять закони та підзаконні нормативно-правові акти різної юридичної сили, котрі відрізняються за галузевою приналежністю, мають різний предмет правового регулювання. Особливу наукову цінність становить те, що поліція, як державно-владна інституція таких країн континентальної правової сім'ї як Франція, Німеччина, Польща є самостійним об’єктом регулювання норм, що містяться в «актах міждержавного права». Міждержавні правові акти є особливим різновидом нормативних документів, які, з точки зору загальнотеоретичної характеристики, є підстави вважати самостійним джерелом права, дослідження котрого вітчизняною юриспруденцією лише започатковується. 3. Дослідження організаційно-функціональної побудови органів поліції у Франції, Німеччині, Польщі показало, що організація структури поліцейських органів у трьох вказаних країнах має свої характерні особливості і відмінності, що обумовлено формою державного устрою, історичними особливостями культурного, політичного і соціально-економічного розвитку кожної з держав. За функціональною ознакою поліція країн континентальної правової сім'ї розподіляється на адміністративну та кримінальну. В цілому, дані служби мають тотожні завдання, проте виконують різні функції. Кожен з підвидів поліції, в свою чергу, формується різними за напрямками діяльності поліцейськими підрозділами. 4. Головним структурним елементом правового статусу поліції країн континентальної правової сім'ї (Франції, Німеччини, Польщі) є компетенція. Категорії «правовий статус поліції» і «компетенція поліції» співвідносяться як ціле і частка. Компетенція поліції являє собою сукупність передбачених нормативно-правовими актами службових обов’язків і владних повноважень, котрими держава наділяє поліцію для виконання поставлених перед нею завдань відповідно до предмету відання цього правоохоронного органу. Вивчення та аналіз французького, німецького та польського законодавства, що регулює діяльність поліції дає підстави констатувати, що основним службовим обов’язком поліції в країнах континентальної правової сім'ї є забезпечення громадської безпеки та громадського порядку, а також протидія злочинності. Наукову цінність становлять виявлені в процесі виконання дослідження відмінності у компетенції галузевих служб та органів поліції (зокрема кримінальної поліції) Франції, Німеччини, Польщі. Зазначені відмінності розкриваються, передусім, при аналізі кримінально-процесуальних повноважень поліцейських органів трьох зазначених країн. 5. Проведення характеристики особливостей правового статусу поліції в країнах континентальної Європи показало, що у таких країнах як Франція, Німеччина, Польща зміст та перелік заходів соціального та правового захисту службовців поліції відрізняється від того, котрий передбачений законодавством України і є, на наш погляд, більш ширшим і досконалим. Дослідження особливостей правового статусу поліції таких країн континентальної правової сім'ї як Франція, Німеччина, Польща дає підстави заключити, що важливою гарантією здійснення компетенції поліції в названих державах є функціонування професійних спілок, правове положення котрих конкретно урегульовано на законодавчому рівні. 6. Дослідження особливостей юридичної відповідальності поліцейських у країнах, поліція котрих досліджується, вказує на те, що процедура дисциплінарного провадження стосовно кожного конкретного поліцейського є значно прогресивнішою та більш демократичною ніж існуюча в Україні. На підтвердження цього свідчить наявність інституту дисциплінарних комісій, котрі беруть участь у вирішенні питання про наявність складу дисциплінарного проступку у діях поліцейського. Функціонування дисциплінарних комісій є важливою гарантією захисту поліцейських від можливого необ’єктивного рішення, котре може бути винесено стосовно останніх. 7. Сформульовані за результатами дослідження теоретичні узагальнення стали основою для розробки пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативних актів України, котрі регулюють функціонування міліції. Передусім мова йде про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (пропонується доповнити окремою статтею про дисциплінарні комісії) і Закон України «Про міліцію» (пропонується доповнити окремою статтею, положення котрої визначатимуть правове положення професійних спілок працівників міліції України). Часткове внесення змін до цих нормативно-правових актів буде сприяти запровадженню прогресивних західноєвропейських стандартів у функціонуванні міліції України, що може позитивно відзначитися на підвищенні ефективності її діяльності. 8. Загальнотеоретична характеристика правового статусу поліції Франції, Німеччини, Польщі, репрезентована у даному дослідженні, є інформаційно-науковим підґрунтям для науковців і спеціалістів, котрі у перспективі будуть продовжувати дослідження поліції країн Західної Європи із застосуванням інших наукових підходів і концепцій. Аналіз питань і явищ, пов’язаних з функціонуванням поліції зазначених країн, у подальшому є неможливим без пізнання тих елементів правового статусу даного органу, котрі були досліджені у роботі. |
