Теоретична розробка проблем, пов'язаних із дослідженням форм та значенням участі профспілок у регулюванні трудових відносин в Україні, має серйозне практичне значення. Розробка цих проблем допоможе удосконалити правові норми, що охороняють права громадян, сприятиме посиленню законності, поліпшенню діяльності органів й організацій (незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, на якій базується ця діяльність). Зрозуміло, що при відсутності необхідних норм права, які б вказували на функції та форми впливу профспілкових організацій на процес виникнення, існування та припинення трудових відносин, їх участь у регулюванні трудових відносин, на жаль, буде значно обмеженою. Дослідження питань щодо правових форм участі профспілок у регулюванні трудових відносин на підставі приписів актів національного та зарубіжного законодавства, вивчення наукової літератури, аналізу поглядів вчених з проблем, пов’язаних з темою дисертації, дали підстави автору дійти до відповідних висновків: 1. Багатогранна діяльність профспілок повязана з різними сферами суспільного життя, виконанням ними різноманітних функцій, що носять обєктивний характер. 2. В останні роки значно звужена сфера імперативного профспілкового регулювання. Мова йде про застосування штрафних санкцій за порушення правових норм, які регулюють трудові відносини та відносини з охорони праці, управління соціальним страхуванням, про право призупиняти виробничу діяльність. 3. Основними функціями профспілок слід вважати : захисну функцію профспілок, під поняттям якої слід розуміти сукупність всіх правових і неправових норм, наданих профспілкам державою з метою захисту прав і законних інтересів працівників, а також саму діяльність профспілок із застосування та встановлення цих норм, спрямовану на припинення трудових правопорушень, відновлення порушених прав, на притягнення до відповідальності посадових осіб, які порушують трудове законодавство; регулятивну функцію, тобто функцію громадського контролю за дотриманням законодавства про працю, яка спрямована на організацію безпечних нешкідливих умов праці на виробництві, забезпечення прав та соціальних гарантій працівників на охорону праці; виховну функцію, в межах якої профспілки використовують різні способи і засоби як суспільно-морального, так і, за необхідністю, правового впливу на людей (як правило, на посадових осіб), від яких залежить здійснення цих прав і законних інтересів працівників, передбачає й усунення перешкод у реалізації законних прав, включаючи примусовий порядок їх виконання. 4. Профспілки здійснюють охорону інтересів працівників, сприяють формуванню цих інтересів, беруть участь у застосуванні правових норм або, самостійно застосовуючи їх у певних випадках ( трудові спори, контроль за дотриманням законодавства про працю), здійснюють захист прав та інтересів працівників від усіляких порушень законодавства з боку роботодавця. 5. Здійснення захисної функції відбувається в таких організаційно-правових формах: а) ті, що сприяють здійсненню (встановленню) трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників; б) ті, що усувають (попереджують) порушення цих прав та інтересів. 6. У процесі дослідження врегулювання суперечностей між працівниками та роботодавцями ми дійшли висновку, що наростаючі соціально-трудові проблеми необхідно регулювати шляхом створення системи органів соціального партнерства і формування відповідної правової бази. Під соціальним партнерством, на нашу думку, слід розуміти спосіб взаємодії обєднань працівників (профспілок, їх обєднань, асоціацій), роботодавців, органів державної влади, місцевого самоврядування з метою обговорення, напрацьовування і прийняття рішень із соціально-трудових і повязаних з ними економічних питань, забезпечення громадської згоди, що спирається на міжнародні норми, Конституцію України та українське законодавство і виражається в укладенні сторонами угод, колективних договорів, прийнятті спільних рішень. 7. Згода профспілки – це обов'язкова умова для звільнення працівників – має дотримуватися у всіх випадках, незалежно від членства працівника у профспілці. Необхідно внести відповідні зміни до Кодексу Законів про працю або передбачити в новому Трудовому кодексі України. 8. Контроль профспілок за дотриманням законодавства про працю, тобто регулятивна функція, спрямована на організацію безпечних та нешкідливих умов праці на виробництві, забезпечення прав та соціальних гарантій працівників на охорону праці. 9. Профспілки здійснюють контроль у правовій і неправовій формах. Правова форма виражається діяльністю профспілок із перевірки дотримання трудового законодавства та встановлення мір відповідальності за його недотримання. Неправова форма полягає у використанні методів переконання, виховання, громадського впливу тощо. 10. Профспілковий контроль здійснюється у таких сферах регулювання громадсько-трудових відносин: встановлення умов праці, виконання колективних договорів. 11. До основних видів профспілкового контролю належать: попередній контроль (із метою профілактики порушень чинного законодавства), поточний контроль, наступний контроль (з метою виявлення прихованих порушень). 12. Здатність профспілок ефективно здійснювати свої функції, захищати не на словах, а на ділі трудові, соціально-економічні права та інтереси працівників безпосередньо пов'язана зі ступенем їх організованості та фінансовими можливостями. Необхідно підкреслити, що попередній закон, що регулював діяльність первинних професійних спілок, більш чітко вирішував питання про оподаткування профспілок, встановлюючи, що "джерела прибутку підприємств і організацій, що належать профспілкам, розміри отриманих ними коштів і сплата податків контролюється державними фінансовими органами і податковими інспекціями відповідно до законодавства..." (ст. 20). На нашу думку, цю норму (із урахуванням необхідності уточнення й уніфікації юридичної термінології) треба було б увести до чинного закону. Це дозволило б зняти певну частину конфліктів та непорозумінь у відносинах між профспілками та державними органами. Таким чином, реформа правової системи України, у тому числі й реформа трудового законодавства, здійснюється в умовах економічного становлення. Одним з наслідків цього є обєктивна необхідність посилення ролі й активності профспілок у регулюванні трудових відносин, певна радикалізація їх позицій. |
