У Висновках сформульовано найбільш істотні положення й пропозиції, отримані в результаті дисертаційного дослідження даної теми, даються рекомендації щодо вдосконалення механізму правового регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з припиненням шлюбу. Сімейне законодавство, незважаючи на прийняття нового Сімейного та Цивільно-процесуального кодексів, все-таки потребує подальшого вдосконалення, а деякі їх концептуальні положення - додаткового переосмислення з метою забезпечення прав та інтересів громадян у зв'язку з припиненням шлюбу. У сучасній концепції сімейного законодавства України зазначається, що шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або внаслідок розірвання шлюбу. Припинення шлюбу поставлене під контроль держави і може здійснюватися тільки відповідними державними органами: органом РАЦС чи судом у випадках, прямо передбачених СК України. Той чи інший порядок розірвання шлюбу передбачений у СК Украши в залежності від певних обставин і не може бути визначений бажанням сторін. Конституція Украши 1996 року, новий Цивільний кодекс Украши, новий Сімейний кодекс України та новий Цивільно-процесуальний кодекси містять у собі цілий перелік норм, спрямованих на захист прав і свобод осіб, які перебувають у шлюбі, а також на регулювання взаємовідносин подружжя на принципах взаємоповаги особистих немайнових і майнових прав, що виникають після реєстрації шлюбу. Припинення шлюбу впливає не тільки на особисті, а й на майнові відносини колишнього подружжя (одного з подружжя, якщо шлюб припиняється не внаслідок розірвання, а внаслідок смерті або оголошення його померлим), а також інших осіб. З припиненням шлюбу перестає діяти законний режим майна подружжя, тобто режим їхньої загальної спільної власності, але за умови, що подружжя розділили спільно нажите в шлюбі майно. Якщо подружжя не розділили спільного майна, то й після розлучення воно продовжує залишатися спшьним з відповідним правовим режимом, тому що було придбане під час шлюбу. Саме по собі розлучення без розподілу майна не може перетворити спільну власність подружжя на часткову або на роздільну власність. Проведений аналіз дозволив дійти висновку, що припинення шлюбу є важливим процесом у житті багатьох людей, тому правильне вирішення виникаючих проблем та питань щодо проведення його впливатиме на колишніх подружжів, їхніх неповнолітніх дітей, інших осіб, на майнові і немайнові відносини незалежно від того, яким чином відбулося припинення шлюбу. |