Анотація до роботи:

Бекірова Е.Е. Правове регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню правового регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності. Представлено ліцензування певних видів господарської діяльності як багатоаспектне поняття: елемент легітимації суб'єктів господарської діяльності; умова здійснення певних видів господарської діяльності; підстава виникнення права здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню; елемент механізму реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність; засіб державного регулювання господарської діяльності. Виявлено правову сутність процедури ліцензування певних видів господарської діяльності. Визначено поняття ліцензування, ліцензійних правовідносин, а також контролю в сфері ліцензування. Визначено критерії віднесення певних видів господарської діяльності до таких, що потребують отримання суб’єктом господарювання ліцензії. Доповнено принципи державної політики у сфері ліцензування і доопрацьовано правовий статус органів, що здійснюють її реалізацію. Проведено аналіз процедури ліцензування, виявлено її етапи і стадії. Здійснено аналіз нагляду і контролю у сфері ліцензування, а також юридичної відповідальності за порушення законодавства про ліцензування. Обґрунтовано пропозиції з удосконалення правового регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності.

Проведене дослідження правового регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності та отримані на його основі результати вирішують наукову задачу, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення правової бази ліцензування у сфері господарювання для більш ефективного здійснення господарської діяльності. Запропоноване вирішення наукової задачі має істотне значення для підвищення ефективності господарського законодавства у сфері регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності і розвитку науки господарського права.

На основі проведеного дослідження сформульовано, зокрема, такі висновки:

1. Аргументовано необхідність внесення змін та доповнень до Закону, зокрема:

доповнити ст. 1 Закону наступними поняттями:

здобувач ліцензії – суб'єкт господарювання, який звернувся до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності;

вид діяльності, що підлягає ліцензуванню, – господарська діяльність, для здійснення якої на території України необхідно одержання ліцензії відповідно до цього Закону;

контроль у сфері ліцензування – система заходів, що здійснюються органами ліцензування і спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування з метою забезпечення дотримання ліцензіатами ліцензійних умов;

закріпити у ст. 2 цілі Закону, а саме: захист прав і законних інтересів громадян, охорона здоров'я громадян, забезпечення обороноздатності країни і безпеки держави, а також установлення правових засад єдиного ринку і правового господарського порядку;

доповнити ч.1 ст. 3 Закону такими принципами державної політики у сфері ліцензування, як гласність та відкритість цієї процедури;

ввести у ст. 3 Закону пряму заборону провадження певних видів господарської діяльності без ліцензії у вигляді такої норми: „Здійснення зазначених у ст. 9 Закону видів господарської діяльності без ліцензії забороняється”;

усунути внутрішню суперечливість Закону, термінологічні розбіжності у визначенні поняття “ліцензійні умови” у ст. 1 та ст. 8 Закону;

доповнити ст. 9 Закону щодо критеріїв віднесення виду діяльності до таких, що підлягають ліцензуванню, наступним положенням: відповідно до цього Закону видами діяльності, що підлягають ліцензуванню, є види діяльності, здійснення яких може завдати шкоди правам, законним інтересам, моральності і здоров'ю громадян, обороні країни і безпеці держави і регулювання яких не може здійснюватись іншими методами, крім ліцензування;

виключити з переліку підстав анулювання ліцензії, зазначених у ст.10 Закону, таку підставу як рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

доповнити ч. 6 ст. 11 Закону наступним положенням: рішення про відмову у видачі ліцензії, а також неприйняття у встановлений законом строк рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі може бути оскаржене в судовому порядку;

закріпити у ст. 11 Закону, положення що не допускається відмова у видачі ліцензії на підставі величини обсягу продукції (робіт, послуг), що виробляється або планується для виробництва здобувачем ліцензії;

доповнити ст. 14 Закону положенням про те, що рішення про видачу ліцензії на строк менше трьох років може бути оскаржене в судовому порядку;

доповнити ст. 14 Закону щодо прямої заборони передачі ліцензії або її копії, такою нормою: „Передача ліцензіатом ліцензії або копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності забороняється (не допускається)”;

конкретизувати у ст. 20 Закону права органів, уповноважених здійснювати контроль у сфері ліцензування: вимагати у ліцензіата необхідні пояснення і документи при проведенні перевірок; складати на підставі результатів перевірок акти з вказівкою конкретних порушень; виносити рішення, що зобов'язують ліцензіата усунути виявлені порушення, установлювати строки усунення таких порушень; виносити попередження ліцензіату, а також обов’язки цих органів;

розмежувати у ст.21 Закону три поняття: припинення дії ліцензії, анулювання ліцензії та визнання ліцензії недійсною; закріпити у цій статті Закону судовий порядок анулювання ліцензії та обов'язок органу ліцензування звертатися до суду при порушенні суб'єктом господарювання законодавства про ліцензування;

доповнити Закон ст. 21-1, в якій визначити поняття “визнання ліцензії недійсною”, передбачити процедуру такого визнання, порядок оскарження рішення органа ліцензування про визнання ліцензії недійсною.

2. Обґрунтовано напрямки узгодження із Законом інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, шляхом: вилучення із законодавчих актів у сфері ліцензування видів діяльності, що не підлягають згідно із Законом ліцензуванню; приведення у відповідність з Законом назв видів господарської діяльності, що ліцензуються, та містяться в інших нормативно-правових актах; виключення з вказаних нормативно-правових актів положень про зупинення дії ліцензії або інші санкції, не передбачені Законом.

3. Аргументовано необхідність внесення доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення України шляхом доповнення його статтею, в якій закріпити адміністративну відповідальність у вигляді адміністративного штрафу за подання фізичною особою - суб’єктом господарювання до державного органу (посадової особи) недостовірних або перекручених відомостей, передбачених Законом і необхідних для здійснення цим органом (посадовою особою) його діяльності.

Публікації автора:

1. Бекирова Э. Понятие и сущность лицензирования определенных видов хозяйственной деятельности // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 117-120.

2. Бекирова Э. Правоотношения в сфере лицензирования определенных видов хозяйственной деятельности // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 87-90.

3. Бекірова Е.Е. Критерії визначення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004. – № 4. – С. 119-124.

4. Бекірова Е.Е. Поняття ліцензування певних видів господарської діяльності, його цілі і значення // Актуальні проблеми держави і права. – Одеса: Юрид. лит. – 2004. – Вип. 22. – С. 694-699.

5. Бекірова Е. Нагляд і контроль у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 64-67.

6. Бекірова Е. Процедура ліцензування певних видів господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6. – С. 85-88.

7. Бекирова Э.Э. Место института лицензирования определенных видов хозяйственной деятельности в системе права Украины // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины. – 2005. – С. 520-524.

8. Бекірова Е.Е. Правоохоронні засоби у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності // Актуальні питання реформування правової системи України. – Луцьк: Волинський державний університет ім. Лесі Українки. – 2005. – Ч.1. – C. 188-192.

9. Бекірова Е.Е. Питання 28. Процедура ліцензування певних видів господарської діяльності. Питання 30. Нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування. Питання 31. Спеціальні системи ліцензування певних видів діяльності // Господарське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Н.О.Саніахметової. – Харків: Одіссей, 2005. – С. 63-67, 69-73.