Анотація до роботи:

Октисюк А.М. Правове регулювання двостороннього співробітництва України і Республіки Польща. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2006.

В дисертації на підставі аналізу наукової літератури, а також текстів правових актів українського і польського урядів, досліджуються питання правового регулювання відносин між двома державами. Проведено ретроспективний аналіз становлення договірно-правової бази українсько-польських відносин у процесі становлення їх державності. Проаналізовано найбільш важливі правові акти, що стосуються встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Польща і налагодження політичних контактів, встановлення торговельно-економічних відносин, співробітництва в гуманітарній, правовій і інших сферах суспільного життя. Розкрита сутність кодифікації норм договірного права, що регулює у комплексі відносини між двома державами.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності правової моделі українсько-польських міждержавних стосунків. Доведено, що двостороннє співробітництво України і Республіки Польща є історично зумовленим процесом двох держав із спільним кордоном, який базується на принципах поваги правосуб’єктності та суверенних прав.

90-ті роки стали своєрідним етапом у розвитку країн колишнього соціалістичного табору, суть якого полягала у спробі переходу на якісно вищий ступінь суспільного розвитку. Політична сфера таких держав еволюціонувала від тоталітаризму до демократії; економічна – від командної до ринкової системи господарювання; соціальна – від обмеження конституційних прав людини до їх практичної реалізації; гуманітарна – від класових до загальнолюдських цінностей; міжнародна – від об’єкта до суб’єкта геополітики. Тобто і колишні радянські республіки (як Україна), і країни, залежні від СРСР (як Польща), здійснили поступовий перехід до повної політико-ідеологічної незалежності.

Важливою віхою на шляху юридичного оформлення різнопланових і різнорівневих зв’язків між двома державами стало прийняття Конституції України /1996 р./ та Конституції Республіки Польща /1997 р./, у зв’язку з чим можна умовно констатувати завершення процесу політичної інституціалізації і відкриття нових можливостей для приведення свого внутрішнього права у відповідність з європейським, реорганізації системи державного управління в напрямку відстоювання національних інтересів у міжнародних відносинах. У цьому зв’язку сталися значні зміни в нормативно-правовому механізмі регулювання як гуманітарних, так і економічних, валютно-фінансових та кредитних відносин.

Відзначаючи взаємну зацікавленість у виробленні однотипної нормативно - правової бази двосторонніх стосунків, слід разом з тим визнати, що наприкінці 90-х років зміни в її характері ставали об’єктивно невідворотними. Особливо це стало відчутним після того, як Польща вступила до НАТО і визначила конкретні терміни вступу до ЄС й інших міжнародних організацій. Саме ця обставина викликала побоювання у польських законодавців, що договори і домовленості з Україною можуть сповільнити інтеграційну ходу Польщі.

Істотним обмежувачем поглиблення співробітництва, а отже й удосконалення всіх його юридичних аспектів, є відмінності моделей національного розвитку. Європейський вибір Польщі від початку 90-х рр. на практиці втілювався в життя значними темпами і позначився конкретними вагомими результатами. У той же час Україна мала набагато проблематичніші перспективи повноправної участі в процесах загальноєвропейської інтеграції. Для неї ця проблема була складною як в об’єктивному, так і в суб'єктивному відношеннях. Крім того, слід відзначити низьку ефективність безпосереднього застосування ратифікованих міжнародних угод у внутрішньому праві Україні. Тому, як вважається, єдиним надійним засобом реального впровадження норм міжнародного права в національне законодавство є розробка та прийняття відповідних законів, нормативно-правових актів з урахуванням багаторічного досвіду інших країн, в т.ч. й Польщі.

Підсумовуючи, слід все ж констатувати переважання позитивного набутку українсько-польських взаємовідносин в останнє десятиліття XX ст. Вони охоплювали практично всі площини двосторонньої взаємодії держав і досягли правового простору євроаталантичних структур. Як і для будь-якої системи, якщо вона розвивається, для них характерні періоди активізації й гальмування, пошуку компромісів і певного охолодження, що, у свою чергу, стимулює до переосмислення суті й завдань нового етапу партнерських стосунків і їх законодавчого закріплення.

Публікації автора:

1. Октисюк А.М. Характеристика сучасного стану договірно-правової бази українсько-польського співробітництва в гуманітарній сфері // Юридична Україна. -№6. - 2005. - С. 77-83.

2. Октисюк А. М. Встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Польща (перша половина 90-х рр. ХХ ст.) //Підприємництво, господарство і право. –№7.- 2005. – С. 142-146.

3. Октисюк А. М. Українсько-польські торговельно-економічні відносини і їх юридично-правова регламентація: 90-ті рр. ХХ століття” // Підприємництво, господарство і право. – №8.-2005. - С. 160-164.

4. Октисюк А. М. Ретроспективний погляд на спроби правового унормування українсько-польських відносин (державницький аспект) // Науковий вісник Волинського Державного Університету ім. Лесі Українки. - № 6.-2002.- Луцьк, 2002.- С. 132-137.,

5. Октисюк А. М. Вплив міжнародної спільноти на процес сучасного українсько-польського зближення і співробітництва. // Науковий вісник Волинського Державного Університету ім. Лесі Українки. - № 10.-2003.- Луцьк, 2003.- С. 77-83.

6. Октисюк А.М. Характеристика сучасного стану договірно-правової бази українсько-польського культурного співробітництва. // Збірник наукових статей за матеріалами Міжнародної наукової конференції “Україна і Польща у світовій історії: політика, економіка, культура” 29 травня Острог.: Вип 3. 2002 р., - С-322-329.

7. Октисюк А.М. Ставлення міжнародної спільноти до процесу сучасного українсько-польського співробітництва // I Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики XXI століття. Шості читання пам'яті В. Липинського” (17 квітня 2003 р., Луцьк.). – С. - 47-52.

8. Октисюк А.М. Українсько-польські стосунки у 90-ті роки ХХ ст.: становлення договірно-правової бази // Науково-практична конференція “Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (30 квітня 2004 р., Львів.). – С. – 42-45.

9. Октисюк А.М. Міждержавне українсько-польське культурне співробітництво другої половини 90-х рр.ХХ ст. (правовий аналіз) // І Міжвузівська науково-практична конференція “Актуальні питання реформування правової системи України” (21-22 травня 2004р., Луцьк.). – С.- 70-77.

10. Октисюк А.М. Українсько-польське зближення та співробітництво в 90-х р. ХХ ст.: вплив міжнародної спільноти // Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (30 вересня –1жовтня 2004 р., Луцьк.).

11. Октисюк А.М. Організаційно-правове регулювання відносин України і Республіки Польща з ЄС, НАТО і іншими міжнародними організаціями // ІІ Міжвузівська науково-практична конференція “Актуальні питання реформування правової системи України” (27-28 травня 2005р., Луцьк.). – С. - 145-151.