У висновках підбито загальні підсумки і результати проведеного наукового дослідження, вміщені основні положення, що становлять зміст дисертаційної роботи. В дослідженні наведено теоретичні узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сфери фінансово-правового регулювання відносин, що виникають в процесі державного кредитування, та в розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства, яке регулює ці відносини. 1. Однією із складових фінансової системи є кредит. Відносини по державному кредиту є одним із різновидів цієї категорії. Традиційно державний кредит розглядається як відносини, що виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб до державного бюджету з метою покриття бюджетного дефіциту та забезпечення виконання державою своїх завдань і функцій. Ці відносини мають державно-владний характер, що проявляється у встановленні державою всіх умов надання та повернення державного кредиту. 2. Відносно новими є відносини по державному кредитуванню, основними відмінними рисами яких можна назвати наступні: держава виступає кредитором та надає кредити фізичним і юридичним особам на визначені цілі, а фізичні і юридичні особи - позичальниками; держава-кредитор в односторонньому порядку встановлює умови надання та повернення таких кредиті, а фізичні і юридичні особи зобов’язуються виконувати встановлені вимоги; забезпеченням повернення державного кредиту є, як правило, об‘єкт, під який надається кредит. 3. Відносини по державному кредитуванню є виключно бюджетними, оскільки видача кредитів може здійснюватися тільки за рахунок державних коштів на підставі правових норм, передбачених Законом України “Про Державний бюджет України” (на відповідний рік). Ефективне функціонування цих відносин можливе лише при утворенні спеціальних публічних фондів, які б забезпечували процес надання та погашення вже виділених державних кредитів. 4. Не дивлячись на ототожнення деякими науковцями поняття державного кредиту і державного кредитування, інститут державного кредитування має бути виділений в окремий інститут бюджетного права. 5. Предметом фінансового права у сучасний період є суспільні відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави і місцевого самоврядування. 6. Пропонуємо закріпити в Бюджетному кодексі України таке визначення державного цільового фонду – це фонд грошових коштів, утворений відповідно до законодавства України за рахунок доходів цільового призначення з чітко визначеними напрямками використання коштів. 7. Державна житлова політика України знаходиться у стані реформування, що передбачає необхідність розроблення і прийняття законів “Про житлове кредитування громадян України”, “Про державне фінансування та цільове довгострокове кредитування будівництва житла” тощо. 8. Зважаючи на те, що Національним банком України відповідно до Указу Президента “Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень” від 14.07.2000 р. розроблена Комплексна програма розвитку банківської системи України, одним із головних напрямів її діяльності є створення умов для збільшення обсягів кредитування економіки, постає необхідність якнайшвидшого прийняття законів “Про кредит”, “Про особливості кредитування аграрного сектору”, “Про ощадну справу” тощо. | 