Анотація до роботи:

Шульга Т.М. Правове регулювання бюджетних доходів, пов’язаних з природокористуванням. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено правовому регулюванню бюджетних доходів, пов’язаних з природокористуванням. У роботі визначено сутність цих доходів, поняття, проведена їх класифікація за різними критеріями, зокрема, періодичністю, адміністративно-територіальною належністю та значенням природних ресурсів, їх фізичними параметрами тощо. Визначено місце платежів, пов’язаних із спеціальним використанням природних ресурсів, в системі бюджетних доходів. Серед них виокремлено збір за спеціальне використання природних ресурсів, що являє собою головну форму доходів у зазначеній сфері. Виявлено специфіку основних елементів правового механізму цього збору. Значну увагу в дисертаційному дослідженні приділено проблемі наповнення бюджетної системи за рахунок платежів від використання землі як природного ресурсу, а саме: земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

1. Аналіз ґенези законодавства України щодо бюджетних доходів, пов’язаних із природокористуванням, дозволяє зробити висновок, що воно формувалося протягом тривалого часу і специфіка та особливості його формування були обумовлені процесами державотворення на території нинішньої України. Так, ще законодавством Російської імперії забезпечувалися певні надходження до державної казни від використання природних ресурсів. Але процес формування вітчизняної нормативної бази щодо бюджетних доходів, пов’язаних з природокористуванням, було започатковано із проголошенням радянської влади в Україні та входженням її до складу Радянського Союзу. На даному етапі регламентація відповідних бюджетних доходів здійснювалася з урахуванням поресурсового підходу нормативно-правовими актами різної юридичної сили переважно на союзному рівні з урахуванням строгої централізації у галузі фінансів.

Початок другого етапу пов’язаний з набуттям Україною незалежності та прийняттям законів, які заклали основу бюджетної та податкової систем держави. Законодавець розширює коло бюджетних доходів, пов’язаних з оплатним природокористуванням, та вдосконалює правовий режим окремих природноресурсових платежів і розподіл їх у бюджетній системі.

Третій сучасний етап започаткований прийняттям Бюджетного кодексу України та Бюджетної класифікації, які покладені в основу вдосконалення системи бюджетних доходів, пов’язаних з природокористуванням. Платежі від природних ресурсів, що використовуються, об’єднані в одному розділі Бюджетної класифікації – Збори за спеціальне використання природних ресурсів.

2. Визначальне значення для забезпечення публічно-правового регулювання суспільних відносин щодо забезпечення бюджетних доходів у сфері, яка досліджується мають конституційні приписи, які закріплюють приналежність землі, її надр, об’єктів тваринного і рослинного світу, водних та інших природних ресурсів Українському народу.

3. Правова регламентація бюджетних доходів від платежів, пов’язаних з природокористуванням, здійснюється насамперед бюджетним і податковим законодавством. Суспільні відносини з приводу встановлення, сплати і стягнення цих платежів складають предмет правового регулювання безперечно фінансового права. Тому саме фінансово-правовим, а не еколого-правовим нормативним актам слід віддавати пріоритет.

4. Бюджетні доходи, пов’язані з природокористуванням – різновид бюджетних доходів, джерелом формування яких виступають надходження обов’язкового характеру від неподаткових та податкових платежів за використання природних ресурсів, які складають фінансову основу для задоволення публічних інтересів, а саме: забезпечення виконання завдань і реалізації функцій держави насамперед щодо охорони, захисту, відновлення та відтворення природних ресурсів і довкілля в цілому.

5. Серед бюджетних доходів, пов’язаних із спеціальним використанням природних ресурсів, слід розрізняти доходи від платежів у формі збору за спеціальне використання природних ресурсів і від орендної плати за використання окремих природних ресурсів. Обов’язкові за своїм характером, вони мають різну природу, але в сукупності складають головну форму бюджетних доходів, пов’язаних з природокористуванням.

6. Бюджетні доходи від спеціального використання природних ресурсів – це надходження, що отримуються за рахунок зборів за спеціальне використання природних ресурсів та інших джерел, види яких встановлені бюджетним законодавством, а розміри – щорічними законами про Державний бюджет і відповідними рішеннями місцевих рад про місцеві бюджети.

7. Самостійне місце у складі бюджетних доходів займають платежі, обумовлені виникненням права спеціального використання окремих природних ресурсів (надр, тваринного світу та землі). Йдеться про бюджетні надходження, зокрема, від продажу спеціальних дозволів на право користування надрами та збору за видачу таких дозволів, набуття права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності виключно на аукціонах тощо. Ці неподаткові надходження не охоплюються збором за спеціальне використання природних ресурсів чи орендною платою, а передують їм.

8. Спеціальне використання природних ресурсів, що перебувають у власності територіальних громад, обумовлює обов’язковість бюджетних надходжень насамперед до місцевих бюджетів. Аналогічним чином має вирішуватись і питання щодо фінансово-правових наслідків спеціального використання природних ресурсів місцевого значення.

9. В основу збору за спеціальне використання природних ресурсів як головної форми бюджетних доходів від природокористування покладена еквівалентність відносин платника з державою. Вона проявляється в наявності взаємних зобов’язань як у власника природних ресурсів, що отримує грошові суми за їх спеціальне використання, так і платників, яким ці ресурси надаються. Надходження до бюджетів від збору за спеціальне використання природних ресурсів за своїм характером не є податковими.

10. Збором за спеціальне використання природних ресурсів як головною формою бюджетних доходів від природокористування слід вважати обов’язковий платіж компенсаційного характеру, сплата якого платниками виступає однією з обов’язкових та головних умов здійснення ними спеціального використання природних ресурсів, що перебувають у державній чи комунальній власності.

11. З урахуванням правової природи відносин у сфері спеціального використання природних ресурсів бюджетні доходи мають формуватися за рахунок як публічно-правових, так і приватно-правових механізмів.

Публікації автора:

1. Шульга Т.М. До питання про становлення й розвиток законодавства щодо оподаткування у сфері природокористування// Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2007. – Вип. 87. – С. 65-71.

2. Шульга Т.М. Основні риси збору за спеціальне використання лісових ресурсів як складової бюджетних доходів // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр./ Гол. ред. Ю.П. Битяк. – Х.: Право, 2007. – Вип.14. – С. 202-210.

3. Шульга Т.М. Проблеми правового забезпечення надходжень до місцевих бюджетів від спеціального природокористування // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. / Гол. ред. Ю.П. Битяк. – Х.: Право, 2007. – Вип.13. – С. 169-176.

4. Шульга Т.М. Збори у сфері природокористування в системі оподаткування України // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 84. – С. 164-170.

5. Шульга Т.М. Правовий статус платника збору за спеціальне використання природних ресурсів // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 83. – С. 134-139.

6. Шульга Т.М. До питання про об’єкт збору за спеціальне використання природних ресурсів // Південноукраїнський правничий часопис. – Одеський юридичний інститут ХНУВС, 2006. – №3. – С. 131-134.

7. Шульга Т.М. Правовое обеспечение доходов бюджетов, связанных с природопользованием // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 68. – С. 191-196

8. Шульга Т.М. Правові засади надходжень до місцевих бюджетів від зборів екологічного спрямування // Місцеве самоврядування в Україні: сучасність та перспективи. Матеріали науково-практичної конференції, організованої і проведеної Харківськими обласною та міською радами спільно з НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України з нагоди 10-річчя прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ратифікації Європейської хартії самоврядування, м. Харків, 26 червня 2007 р. / Ред. кол.: Ю.П. Битяк, М.І. Титов, С.Г. Серьогіна, П.М. Любченко, І.В. Яковюк. – Харків: Стиль-Издат, 2007. – С.258-260.

9. Шульга Т.М. Питання оподаткування у сфері природокористування // Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин: Тези доповідей на науково-практичній конференції (м. Львів, 19-20 травня 2006 р.). – Львів. – 2006. – С. 47-48.

10. Шульга Т.М. Правовое обеспечение бюджетных доходов природоресурсового характера // Стан та перспективи розвитку аграрного права: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 80-річчю з дня народження доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України, Заслуженого діяча науки і техніки України В.З. Янчука (м. Київ, 26–27 травня 2005р.). – Київ. – 2005. – С.297-300.

11. Шульга Т.М. Формування бюджетів і право природокористування // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів / За ред. проф. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – С.130-132.

12. Шульга Т.М. Соотношение налогового и природоресурсового законодательства при регулировании природопользования // Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (м. Харків, 25 травня 2004р.). – Харків: Інститут державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2004. – С. 391-394.