Анотація до роботи:

Зема В.Є. Православні полемічні твори у Київській митрополії середини XVI – початку XVII ст.: зміст та ідеологія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут історії України Національної академії наук України, Київ, 2004.

У дисеретації, на прикладі православних полемічних творів часів Реформації та початку Контрреформації, досліджені основні уявлення про конфесійних противників православних – католиків і протестантів. Спираючись на рукописи та старі друки, методи архівної евристики та порівняльної текстології, зроблено декілька висновків. Серед рукописних кодексів можна виокремити збірки полеміко-догматичного змісту. Якщо до середини XVI ст. поширювалися переважно тексти антикатолицького змісту, перекладені з греки, то за доби Реформації зявляються збірники з текстами ориґінального змісту, котрі були написані як полеміка з протестантами і католиками. Щодо уявлень про протестантів, дослідження наративних памяток показало, що в очах православних книжників не існувало відчутного розрізнення поміж новими визнаннями. Ці визнання порівнювалися з єретиками першого тисячоліття християнства. Уявлення про розкол християнства (1054 р.) у православних книжників cпиралися на леґендарних персонажах Петра Гугнивого й папеси Йоани, не мали визначеної хронології. До кінця XVI ст. в українській книжності, на відміну від московської, не було полеміки стосовно Фераро-Флорентійського собору й укладеної унії. Тому українські книжники в своїх реконструкціях уявлень про унію спиралися на московські памятки, що своєю чергою мусили показати леґітимність утворення автокефальної Московської митрополії.

Публікації автора:

С т а т т і

1. Полеміко-догматичні збірки XVI – початку XVII ст. // Український історичний журнал. – 2001, № 5. – С. 43-74.

2. Флорентійська унія та автокефалізація Церкви // Український історичний журнал. – 2003, № 1. – С. 53-67.

3. Руськомовні реформаційні пам’ятки та вчення Феодосія Косого: спростування історіографічного міфу // Україна в Центрально-Східній Європі. – Вип. 3. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. – С. 139-162.

4. Семіотика "простоти" у творах Іоана Вишенського // Генеза. – № 1(5). – 1997. – С. 183-187.

5. Середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. – Т. V. – Київ: Критика, 1998. – С. 82-92.

6. Візія розколу Церкви в ранній православній полеміці // Ковчег. Науковий збірник із історії Церков. – Т. III. – Львів: Інститут історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2001. – С. 182-216.

7. Між апокрифом та історією (Флорентійська унія в православній полеміці) // А сє єго сребро: Збірник на пошану Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 70-річчя. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2002. – С. 207-224.

М а т е р і а л и к о н ф е р е н ц і й

8. Підстави перечитування наративів кін. XVI – поч. XVII ст. // Четвертий міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26-29 серпня 1999 р. Доповіді та повідомлення. Історія. Частина І. Від давніх часів до початку ХХ ст. / ред. Я. Ісаєвич. – Одеса; Київ; Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, 1999. – С. 252-258.

9. Джерела до полеміки східних християн з протестантами // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Історія: Збірник наукових статей. Ч. І. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 186-190.