Пріоритет функціонального напрямку в сучасному мовознавстві робить актуальним дослідження мовних явищ у комплексній взаємодії з учасниками акту комунікації та позамовним середовищем. Дослідницький інтерес становить інформаційний аспект тексту, зокрема вивчення функціонування категорії інформативності, її плану вираження і плану змісту, аналіз прагматичного аспекту інформування, метою якого є підвищення ефективності передавання/одержання інформації. Аналіз прагматичного аспекту категорії інформативності в газетних синоптичних текстах розширює парадигму знань про взаємозалежність між прагматичною настановою текстів та вибором мовних засобів на її позначення. Головні теоретичні і практичні результати проведеного комплексного дослідження дають змогу дійти таких висновків: Основним комунікативним наміром у ГПП є інформування, домінуючою категорією, до деякої міри тією, що підпорядковує інші, – категорія інформативності. У плані реалізації впливу на адресата в умовах ГПП категорія інформативності тісно пов'язана з категоріями інтегративності, членування, модальності, локально-темпоральної віднесеності, адресованості. Здійснюючи інформування за допомогою ГПП, автор прагне привернути увагу читача, зацікавити його інформацією про погоду, переконати у вірогідності наведених фактів. Категорія інформативності в ГПП позначена багатокомпонентністю структури, поєднуючи інформаційний і прагматичний аспекти. Полікодовий характер ГПП обумовлює використання вербальних та невербальних форм інформації. ГПП притаманні лінгвальні та нелінгвальні (піктографічні та ідеографічні) форми реалізації трьох типів інформації: фактуальної, суб'єктивно-модальної та інструктивно-орієнтуючої. Кореляція фактуального, суб'єктивно-модального та інструктивно-орієнтуючого блоків створює умови для екстраполяції одного типу інформації на інший, що спричиняє багатоплановість, всебічне охоплення та об’єктивність подання погодного феномену. Основними жанровими характеристиками ГПП є точність, стислість та стереотипність. Стислість є результатом графемної, фонологічної, морфологічної, лексико-синтаксичної, семантико-семіотичної компресій, взаємозалежних між собою і спрямованих на забезпечення цілісності повідомлення. Стислість покладена в основу стереотипності та клішованості форми і змісту ГПП. Прерогативою ГПП є інтеграція точного та апроксимативного, короткого і надлишкового, універсального і спеціального, що сприяє підвищенню ефективності, об'єктивності, переконливості інформаційного змісту. Композиція і зміст ГПП як заздалегідь підготовлених, відредагованих текстів відрізняється чіткістю розміщення фактичного матеріалу за фактором важливості погодної інформації. Актуалізація визначеного вербального/невербального композиційно-змістовного блоку інформування спрямована на реалізацію прагматичної настанови автора – звернути увагу читача на найважливіший істотний аспект повідомлення. Семіотичне ускладнення ГПП обумовлює наявність вербального і невербального способу реалізації прагматичного аспекту інформування. До лінгвального способу реалізації прагматичного аспекту інформування належить суб'єктивно-модальна інформація, зміст якої складає експресивно-емоційний, оцінний блоки і засоби суб'єктивно-оцінної модальності. До невербальних форм реалізації прагматичного аспекту інформування відносять піктографічну й ідеографічну інформації ГПП, графічні засоби (різні шрифти, колірне виділення блоків інформації, метеорологічних топографічних умовних знаків та вербального супроводу відеоряду). Специфіка реалізації категорії інформативності в ГПП полягає в експлікації чинників комунікативної ситуації, використанні невербальних форм прагматичного компонента інформування, багатоаспектності прагматичних настанов автора і змістовній структурі суб'єктивно-модальної інформації, що співвідноситься з ними. Авторська тактика інформування характеризується наявністю комплексу супутніх прагматичних настанов, що модифікуються в міру розгортання повідомлення при незмінності комунікативного наміру. Нагромадження прагматичних маркерів інформування в газетній рубриці погоди є істотним елементом авторської стратегії побудови ГПП, спрямованої на підвищення ефективності інформування і впливу на адресата. Проблеми вивчення впливу прагматичної настанови тексту на реалізацію текстових категорій, а також на вибір вербальних/невербальних засобів реалізації цього впливу мають значні перспективи подальших досліджень: порівняльний аналіз засобів текстової репрезентації категорії інформативності в газетних текстах інформаційного та інших жанрів; вивчення механізмів підвищення ефективності інформування у нехудожніх текстах; контрастивний аналіз засобів реалізації прагматичного аспекту інформування в дистантних мовах; вивчення залежності процесу комунікативної актуалізації певного значення інформаційної одиниці від способу її синтаксичної організації. |
