Іванцова Галина Василівна. Пов'язані зі стресом невротичні розлади у військовослужбовців, які отримали механічну травму (клініка, принципи профілактики) : Дис... канд. наук: 14.01.16 - 2008.
Анотація до роботи:
Іванцова Г.В. Пов’язані зі стресом невротичні розлади у військовослужбовців, які отримали механічну травму (клініка, принципи профілактики). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено комплексному клінічному дослідженню структури пов’язаних зі стресом невротичних розладів та особливостей особистості у військовослужбовців, які отримали механічну травму. У травмованих військовослужбовців діагностовано найбільший відсоток розладів адаптації (77,2%) за рахунок змішаної тривожно-депресивної реакції та змішаного розладу емоцій і поведінки.
У структурі донозологічних проявів діагностовано достовірна (р<0,05) перевага тривожної симптоматики (46,16%) у травмованих осіб, а в обстежених контрольної групи – астенічно-вегетативної (50%), що відображає різний ґенез ДП ПСНР.
На основі дослідження клінічної структури ПСНР і особливостей особистості військовослужбовців з механічною травмою, удосконалено принципи психопрофілактики зазначених розладів для покращення медичного забезпечення Збройних Сил України.
У дисертаційній роботі представлено наукове обґрунтування та нове вирішення наукової задачі – удосконалення принципів психопрофілактики пов’язаних зі стресом невротичних розладів у військовослужбовців, які отримали механічну травму, на основі дослідження структури пов’язаних зі стресом невротичних розладів і особливостей особистості постраждалих.
У військовослужбовців, які отримали механічну травму, діагностовано такі пов’язані зі стресом невротичні розлади, як: гостра стресова реакція (9,9%), розлади адаптації (77,2%) та донозологічні прояви пов’язаних зі стресом невротичних розладів (12,9%). У структурі донозологічних проявів ПСНР у травмованих військовослужбовців діагностовано достовірна (р<0,05) перевага тривожної симптоматики (46,16%), а в обстежених порівняльної групи – астенічно-вегетативної (50%), що відображає різний ґенез донозологічних проявів пов’язаних зі стресом невротичних розладів.
При дослідженні особливостей особистості військовослужбовців з механічною травмою і без травми виявлено, що профілі СМИЛ не мають суттєвих відмінностей. Проте у травмованих військовослужбовців з донозологічними та нозологічними проявами ПСНР та осіб без механічної травми з донозологічними проявами ПСНР відмічається загострення тривожно-недовірливих рис характеру, значне емоційне відчуження у міжособистих стосунках, соціальна дезадаптація. У військовослужбовців, які мають ДП ПСНР або ПСНР діагностовано комбінування різноспрямованих тенденцій (показників як гіпо- так і гіперстенічних властивостей), що вказує на змішаний тип реагування і свідчить про соматизацію внутрішнього конфлікту, тобто психосоматичний варіант дезадаптації.
При вивченні зв’язку психопатологічних проявів ПСНР у військовослужбовців, які отримали механічну травму, з тяжкістю механічної травми виявлено, що зі збільшенням тяжкості травми зростає частота та тяжкість психопатологічних розладів.
Доведено, що клінічний опитувальник Яхіна-Менделевича має високий рівень кореляційного зв’язку з клініко-психопатологічною симптоматикою та зі шкалами невротичної тріади (Нs, D, Hy) методики СМИЛ, тому рекомендовано застосовувати зазначений опитувальник для ранньої діагностики невротичних розладів у військовослужбовців ЗС України.
Для удосконалення психопрофілактики ПСНР у військовослужбовців, які отримали механічну травму, запропоновані наступні принципи профілактики ПСНР, а саме: раннє виявлення ПСНР та донозологічних проявів ПСНР у травмованих військовослужбовців за допомогою клінічного опитувальника КОЯМ; своєчасне надання психіатричної та психотерапевтичної допомоги зазначеній групі військовослужбовців; поетапна реабілітація постраждалих (моніторинг за військовослужбовцями з ПСНР і ДП ПСНР); системність і комплексність надання психіатричної та психотерапевтичної допомоги.
Публікації автора:
Іванцова Г.В. Медико-соціальні аспекти психічного здоров’я осіб з механічною травмою (огляд літературних джерел) // Сучасні аспекти військової медицини: Збірник наукових праць ГВКГ. – Київ, 2004. – Вип. 9. – С. 249-253.
Іванцова Г.В. Клініко-психопатологічні особливості невротичних, пов’язаних зі стресом, розладів у травмованих військовослужбовців // Архів психіатрії. – 2006. – № 1-4. – С. 26-33.
Иванцова Г.В., Корсуненко Л.Н. Возникновение и развитие военной психиатрии: основные этапы // Психічне здоров’я. – 2005. – № 3. – C. 79-82.
Іванов Д.А., Іванцова Г.В., Ричка О.В. Організація надання медико-психологічної допомоги у збройних силах США на театрі воєнних дій // Психічне здоров’я. – 2005. – № 2. – C. 72-76.
Іванцова Г.В. Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців, які приймали участь у бойових діях // Сучасні аспекти військової медицини: Збірник наукових праць ГВКГ. – Київ, 2003. – № 8. – С. 35-39.
Сиропятов О.Г., Іванцова Г.В., Корсуненко Л.М. Організація надання психіатричної допомоги військовослужбовцям в локальних конфліктах // Психічне здоров’я. – 2005. – № 4. – С. 76-80.
Майборода С., Іванцова Г., Радиш Я. Особливості медичного забезпечення миротворчих контингентів Збройних Сил України: до проблеми державного управління військовою медициною // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – Київ, 2003. – № 1. – С. 210-215.
Сиропятов О.Г. Рання діагностика та лікування психогенних розладів у військовослужбовців з механічною травмою: Методичні рекомендації / О.Г.Сиропятов, Г.В.Іванцова, Л.М.Корсуненко. – Київ, 2006. – 112 с.
Сыропятов О.Г., Иванцова Г.В. Психопатология чрезвычайных ситуаций. – К.: Наук. світ, 2005. – 64 с.
Рання діагностика та психотерапія проявів стресу у військовослужбовців в екстремальних умовах: Методичні рекомендації / О.Є.Федорченко, Г.В.Іванцова. – Ірпінь, 2003. – 60 с.