Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Вірусологія


Зубкова Наталія Леонідівна. Поствакцинальні віруснейтралізуючі антитіла до поліовірусів трьох типів та чинники, що впливають на їх рівні: Дис... канд. біол. наук: 03.00.06 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2002. - 149 арк. - Бібліогр.: арк. 118-149.



Анотація до роботи:

Зубкова Н.Л. Поствакцинальні віруснейтралізуючі антитіла до поліовірусів трьох типів та чинники, що впливають на їх рівні . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.06 – вірусологія. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням впливу чинників різної природи на рівні віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 і 3 при імунізації ОПВ та вдосконалення імунопрофілактики поліомієліту. Показано, що на якість імунізації ОПВ несприятливо впливає наявність неполіомієлітних ентеровірусів у кишечнику щеплених. Визначено, що вакцинні штами поліовірусів мають нижчі інтерферуючі властивості у порівнянні з епідемічно актуальними штамами вірусів Коксакі В-5 та ЕСНО-30. Встановлено, що стан поствакцинального імунітету залежить від стану мікробіоценозу кишечнику. Показано можливість корекції поствакцинальної імунної відповіді за допомогою продукту “Лактовіт білковий” та імуномодуляторів метилурацилу та дибазолу. Визначено властивість нейрамінінів S.aureus та A.laidlawii впливати на інфекційний титр поліовірусів. Встановлено, що нейрамінін, отриманий із S.aureus, стимулює більш тривалий синтез антитіл у високих титрах до поліовірусів типів 1 та 3. Щодо поліовірусу типу 2 такої залежності не виявлено.

  1. Встановлено, що незважаючи на багаторічну планову імунопрофілактику поліомієліту за допомогою оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ), рівні специфічного колективного імунітету населення залишаються низькими. На інтенсивність імунної відповіді при щепленні ОПВ впливають такі чинники, як носійство неполіомієлітних ентеровірусів та порушення мікробіоценозу кишечнику щепленого. Показано доцільність проведення масової імунізації в період низької циркуляції ентеровірусів (навесні).

  2. Одночасне культивування в клітинній культурі НЕр-2 вакцинних штамів поліовірусів та штамів вірусів Коксакі В-5 чи ЕСНО-30 призводить до пригнічення інфекційних титрів поліовірусів, що свідчить про значно нижчі інтерферуючі властивості останніх.

  3. При порушеннях мікробіоценозу кишкового тракту осіб, що підлягають щепленню, рівні віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 та 3 є нижчими, ніж у здорових. Використання в експерименті на кролях продукту “Лактовіт білковий”, який містить Lactobacillus acidophilus, Streptococcus thermophilus, Bifidobacterium longum, протягом 5 діб після введення вакцини стимулює утворення віруснейтралізуючих антитіл у вищих титрах.

  4. Експериментальне застосування лікарських препаратів дибазолу та метилурацилу при вакцинації ОПВ призводить до утворення віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 та 3 у вищих титрах у порівнянні з контрольною групою тварин. Метилурацил має більш виражений імуномодулюючий ефект.

  5. Вуглеводовміщуючий біополімер – нейрамінін, продукт метаболізму бакте-рій (S.aureus та A.laidlawii), при його внесенні до інфікованої поліовірусами культури клітин НЕр-2, призводить до підвищення інфекційної активності типів 1 і 3 на 1,5 і 2,75 lg ТЦД50/1,0 мл. Для поліовірусу типу 2 такої залежності не виявлено. При попередній обробці культури клітин НЕр-2 нейрамініном він проявляє антивірусні властивості, знижуючи інфекційний титр поліовірусів типів 1, 2 та 3 на (1,25-3,0) lg ТЦД50/1,0 мл. Більш виражену дію має нейрамінін S.aureus.

  6. В експерименті на тваринах показано, що нейрамінін S.aureus проявляє імуномодулюючі властивості щодо поліовірусів типів 1 і 3, посилюючи процес утворення віруснейтралізуючих антитіл у більш високих титрах (у 3 рази в порівнянні з контролем) та забезпечуючи збереження їх рівнів більш тривалий час.

Публікації автора:

  1. В.И.Задорожная, И.Л.Маричев, В.И.Бондаренко, Т.А.Бурая, Н.Л.Зубкова. Носительство энтеровирусов у детей как опосредованный показатель эффективности иммунизации против полиомиелита // Вестник проблем биологии и медицины. – 1997. - № 27. – С.40-44.

  2. Н.Л.Зубкова. Інтерферуюча активність вакцинних поліовірусів та інших ентеровірусів in vitro // Вестник проблем биологии и медицины. – 2002. - №4. – С.53-56.

  3. С.І.Доан, Н.Л.Зубкова, В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, Л.М.Гриценко, Т.О.Бура. Забруднення ентеровірусами води різного походження // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. – 2000. - №7. – С.54-55.

  4. Н.Л.Зубкова, О.І.Поліщук, Ф.І.Лапій. Стан імунітету до поліомієліту у дітей з порушеннями мікробіоценозу кишечнику // Дитячі інфекції. Укр. міжвід. збірка.- Київ, 2001.- Вип.28. – С.105 - 109.

  5. Н.Л.Зубкова, С.Л.Рибалко, В.І.Задорожна, А.В.Шапіро. Вивчення впливу нейрамініну на репродукцію поліовірусів у перещеплювальній клітинній культурі НЕр-2 // Лабораторна діагностика. – 2002. - №1. – С.44-47.

  6. В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, І.Л.Маричев, Н.Л.Зубкова. Ентеровірусне забруднення об’єктів довкілля України // Довкілля та здоров’я. – 1997. - №3. – С.39-42.

  7. В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, Н.Л.Зубкова, І.Л.Маричев, Л.М.Гриценко, Т.О.Бура, С.І.Доан. Вплив масового застосування живої поліомієлітної вакцини в Україні на забруднення довкілля ентеровірусами // Довкілля та здоров’я. – 2002. - №1 (20). – С.26-28.

  8. Л.І.Синяк, В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, В.Г.Марієвський, Л.Л.Алюшина, Н.Л.Зубкова. Епідеміологічні особливості поліомієліту в Україні // Матеріали першої міжнародної наукової практичної конференції “Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті”, м. Львів, 23-25 вересня 1998р. – 1998. – С.160-161.

  9. В.И.Задорожная, В.И.Бондаренко, Т.А.Бурая, Н.Л.Зубкова, И.Л.Маричев, А.В.Моисеева. Загрязнение сточных вод Украины энтеровирусами // Тези ІІ міжнарод. конф. "Біоресурси та віруси". – Київ, 1998. – С.58.